Стан травматизму в Україні та нормативно-правове регулювання розслідування нещасних випадків

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №3

НА ТЕМУ: «РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НЕВИРОБНИЧОГО ХАРАКТЕРУ»

 


 

 

Кривий Ріг ‑ 2017



Безпека життєдіяльності. Методичні вказівки до практичного заняття на тему: «Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру» для студентів усіх спеціальностей та форм навчання / Т.А. Комісаренко, Д.О. Лапшина. – Кривий Ріг.: Національний криворізький університет, 2017.

 

– 19 с.

 

Затверджено до видання редакційною радою Державного ВНЗ «КНУ» (прото-кол № __ від ___________) за поданням методичної комісії напряму підготовки 6.050301 Гірництво (протокол ___ від _______________).

 

 

Подано методичні вказівки до виконання практичного заняття з дисциплі-ни «Безпека життєдіяльності». Наведено порядок розслідування та обліку не-щасних випадків невиробничого характеру, зміст звіту за результатами вико-нання практичного заняття, перелік контрольних питань та нормативно-правових актів. Призначено для студентів усіх спеціальностей та форм навчан-ня університету.

 

 

Відповідальний за випуск завідувач кафедри рудникової аерології та охорони праці д-р техн. наук, проф. А.О. Гурін.


МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ЗАНЯТТЯ

 

Мета заняття – набути практичних навиків ідентифікації небезпечних фак-торів життєвого середовища, подій і причин, що призводять до нещасних випа-дків невиробничого характеру (далі – НВ) та ознайомитися з порядком їх роз-слідування.

 

Після проведення практичного заняття студент повинен знати:

– правове регулювання з розслідування та обліку НВ;

– порядок розслідування таких випадків;

– органи та заклади, які залучаються до розслідування НВ;

 

– форми документів, що складаються при розслідуванні НВ. Студент повинен уміти:

– складати акт за формою НТ про НВ;

– користуватися класифікаторами подій, що призвели до НВ, місць подій та причин НВ.

 

ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ, ПОНЯТЬ ТА СКОРОЧЕНЬ

У цій роботі згідно з Національним стандартом України ДСТУ 2293-99 [1] та іншими нормативно-правовими актами вживаються терміни та поняття у та-кому значенні:

травма –порушення анатомічної цілісності організму людини або йогофункцій внаслідок дії чинників зовнішнього середовища;

 

небезпечний фактор –будь-який фізичний,хімічний,біологічний чинник,дія якого за певних умов призводить до травми або іншого різкого погіршення здоров’я людини, або смерті;

нещасний випадок невиробничого характеру –непередбачений збіг об-

ставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров’ю або настала смерть людини, не пов’язаний з виконанням трудових обов’язків;

травматизм –сукупність нещасних випадків.

технічне розслідування –встановлення технічних і організаційних причинвиникнення аварії та розроблення заходів щодо запобігання таким аваріям.

У методичних вказівках до практичного заняття застосовуються такі ско-рочення:

акт за формою НТ –акт про нещасний випадок невиробничого характеру; виконавчий орган ради –виконавчий орган міської,районної у місті ради; Держгірпромнагляд –Державний комітет України з промислової безпеки,

 

охорони праці та гірничого нагляду; КМУ –Кабінет Міністрів України;

ЛПЗ –лікувально-профілактичний заклад; НВ –нещасний випадок невиробничого характеру.


 


СТАН ТРАВМАТИЗМУ В УКРАЇНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

 

За даними Держкомстату, в Україні в різні роки від нещасних випадків не-виробничого характеру загинуло близько 41 -81 тис. чоловік переважно праце-здатного віку, з яких близько 365 тис. стають інвалідами.

З 1991 року в Україні від НВ у невиробничій сфері загинуло понад 1,3 млн. чоловік що становить 99% усіх загиблих від зовнішніх причин.

 

 

Рис.1 – Динаміка кількості загиблих у побуті (невиробничий травматизм)

 

за 1991 – 2012 роки (всього 1 373 220 осіб).

 

Дані про травматизм невиробничого характеру зі смертельними наслідками за основними причина у 2010 – 2012 роках наведені в табл.1.

 

Масштаби смертності від нещасних випадків невиробничого характеру в Україні втричі вищий, ніж у країнах Європейського Союзу та інших розвине-них країнах, в 60 разів вище, ніж на виробництві, майже в 200 разів перевищу-ють кількість загиблих у надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру, що становить значну загрозу для національної безпеки у соціальній та економічній сферах, і призводить до поглиблення демографічної кризи [2].

З метою реалізації державної політики у сфері безпечної життєдіяльності населення та поліпшення організації роботи з профілактики травматизму неви-робничого характеру КМУ постановою від 22 березня 2001 р. № 270 затвердив «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характе-ру» [3]. Цей Порядок визначає механізм розслідування та ведення обліку НВ невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України.

 

Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захво-рювань і аварій на виробництві проводиться відповідно Порядку [4]. Опрацю-вання цього нормативно-правового акту передбачено програмою дисципліни «Основи охорони праці» чи «Охорона праці в галузі».


 


Таблиця 1 – Кількість загиблих внаслідок травматизму невиробничого характеру за причинами смерті

 

Причини смерті 2010 рік 2011 рік 2012 рік  
  Навмисне самоушкодження 9 069 8 973 9 060  
  Ушкодження з невизначеними намірами 6 152 6 009 5 911  
  Транспортні НВ 5 825 5 701 5 817  
  Випадкові отруєння та дія алкоголю 4 053 4 319 4 597  
  Випадкові утоплення та занурення у воду 3 191 2 594 2 700  
  Напад з метою вбивства чи нанесення ушкодження 2 748 2 540 2 336  
  Падіння 2 189 2 346 2 408  
  НВ, пов’язані з дією природних факторів 2 715 2 286 1 465  
  Випадкові отруєння та дія отруйних речовин 2 128 2 085 2 094  
  Інші НВ із загрозою дихання 1 783 1 859 1 843  
  НВ, спричинені дією диму, вогню, жаром та гаря- 1 730 1 806 1 726  
чими речовинами  
  Інші НВ        
  НВ, спричинені електричним струмом, випромі-        
нюванням, температурою або тиском    
  Загальна кількість 42 826 41 764 41 158  
  з них:        
  Дітей віком до 14 років        
  Сільське населення 16 538 16 057 15 839  
  Міське населення 26 288 25 707 25 319  

 

Порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, та їх облік визначається Положен-ням [5], яке в цих методичних вказівках не розглядається.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow