Скронево-нижньощелепний суглоб: види, типи рухів у ньому

Скронево-нижньощелепний суглоб (art. temporomandibularis) – парний. Утворений головкою нижньої щелепи і суглобовою ямкою скроневої кістки. В середині суглоба є диск, який розділяє суг­лобову порожнину на два поверхи (верх­ній та нижній).

За будовою він є комбі­нованим, за формою – виростковим, за функцією – двохосьовим, але внаслідок наявності диска в ньому можливі такі рухи нижньої щелепи, як опускання і піднімання, рухи вправо і вліво, вперед і назад. Усі ці рухи відбуваються під час акту жування та при членороздільній мові.

6.Череп у цілому:кістки склепіння; основа черепа; очна ямка; порожнина носа; порожнина рота.

Череп, як було зазначено вище, розділяють на мозковий, або нейрочереп (neurocranium) і вісцеральний (viscerocranium).

Мозковий відділ черепа (cranium cerebrale) розділяють на склепіння ( calvaria) та основу черепа (basis crani). Порожнина мозкового черепу є продовженням хребтового каналу і містить головний мозок, черепні нерви і органів чуття. Межа між цими відділами з кожного боку проходить уздовж надочноямкового краю лобової кістки, лобово-виличного шва, підскроневого гребеня великого крила клиноподібної кістки, далі горизонтально вздовж верхнього краю зовнішнього слухового отвору і через основу соскоподібного відростка уздовж верхньої каркової лінії до зовнішнього потиличного виступу

Внутрішня поверхня кісток черепа, прилеглих до головного мозку, називається мозковою поверхнею. На ній помітні вдавлення і піднесення, що відображають рельєф головного мозку. Тут також добре виражені більші кісткові борозни, що утворилися в результаті прилягання венозних синусів твердої мозкової оболонки, і артеріальні борозни - сліди проходження артерій.

Межа між цими відділами з кожного боку проходить уздовж надочноямкового краю лобової кістки, лобово-виличного шва, підскроневого гребеня великого крила клиноподібної кістки, далі горизонтально вздовж верхнього краю зовнішнього слухового отвору і через основу соскоподібного відростка уздовж верхньої каркової лінії до зовнішнього потиличного виступу.

На внутрішній поверхні (мозковій) основи черепа виділяють три черепні ямки: передню, середню та задню.

Передня черепна ямка (fossa cranii anterior) утворена очноямковою частиною лобової кістки, решітчастою пластинкою решітчастої кістки й малими кри­лами клиноподібної кістки. В центрі передньої ями лежить півня­чий гребінь. Через решітчасту пластинку в носову порожнину проходять волокна нюхового нерва. Передня черепна ямка містить лобові частки великого мозку.

Середня черепна яма (fossa cranii media) утворена тілом і великими крилами клино­подібної кістки, передньою поверхнею кам’янистої і частково лус­ковою частинами скроневої кістки. Малі крила клиноподібної кіст­ки є межею між передньою та середньою черепними ямками. Верх­ній край кам’янистої частини скроневої кістки і спинка турецького сідла відокремлюють середню ямку від задньої. Підвищення в цент­рі середньої ямки утворене тілом клиноподібної кістки з турецьким сідлом (де розташований гіпофіз) і ямкою мозкового придатка. На бічних поверхнях тіла, біля турецького сідла пролягають борозни внутрішньої сонної артерії. Бічні частини середньої черепної ямки глибші, в них лежать скроневі відділи мозку. В середній ямці локалізуються такі отвори: в основі малих крил — зорові канали (canalis opticus); між малими й великими крилами клиноподібної кістки розміщена верхня зорова щілина (fissura orbitalis). Зорові канали й зорові щілини з’єднують середню черепну ямку з орбіта­ми. Крізь канал та орбітальні щілини проходять зорові нерви, очні артерії, верхня гілка трійчастого нерва, блоковий і відвідний нерви, які іннервують і кровопостачають очне яблуко. В основі великих крил розташовані круглий (foramen rotundum), овальний (foramen ovale) і остистий (foramen spinosum) отвори, крізь які проходять кровоносні судини й нерви. Круглим отвором середня черепна ямка з’єднується з крилопіднебінною ямкою, а оваль­ним — із зовнішньою поверхнею черепа, між верхівкою кам’я­нистої частини й скроневої кістки та клиноподібною кісткою.

Задня ямка (fossa cranii posterior) черепа утворена потиличною кісткою, задніми по­верхнями кам’янистих частин скроневих кісток і соскоподібними частинами скроневої кістки. В центрі потиличної кістки розташо­ваний великий потиличний отвір, крізь який головний мозок з’єд­нується зі спинним. З боків отвору містяться канали під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi) та яремні отвори (foramen jugularae). Між спинкою турецького сідла й великим потиличним отвором розташований схил. На задній поверхні ка­м’янистої частини є внутрішній слуховий отвір (meatus acusticus internus). У цій ямці розміщуються мозочок, міст і середній мозок.

На зовнішній поверхні основи черепа (basis cranii externa) по боках є крило-піднебінні, скроневі, підскроневі ямки.

Крилопіднебінна ямка (fossa pterygopalatina) утворена перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки, крилоподібним відростком клиноподібної кіст­ки й верхньощелепним горбом. Крилопіднебінна ямка через круглий отвір з'єднується з середньою ямкою черепа, через клинопіднебінний отвір — з порожниною носа, через нижню очноямкову щілину — з очною ямкою, великий піднебінний канал — з порожниною рота і через крилоподібний канал — із рваним отвором. Через круглий отвір з порожнини черепа до крилопіднебінної ямки проходить верхньощелепний нерв (II гілка трійчастого нерва), через нижню очноямкову щілину — підочноямковий нерв.

Скронева ямка (fossa temporalis) займає бічну поверхню черепа. Вона утворена нижньою поверхнею тім’яної кістки, лускою скроневої кістки й великими крилами клиноподібної кістки. Зовні скронева ямка ото­чена виличною дугою. Ямка заповнена скроневим м'язом.

Підскронева ямка (fossa infratemporal) відокремлюється від скроневої ямки підскроневим гребенем, що міститься на зовнішній поверхні великого крила клиноподібної кістки. Утворена нижньою поверхнею великого крила клиноподібної кістки, бічною пластинкою крилоподібного відростка й підскроневою поверхнею верхньої щелепи. Її обмежує гілка нижньої щелепи. Овальним і остистим отворами підскронева ямка сполучається з середньою черепною ямкою.

На передній поверхні лицевого черепа є носова порожнина,порожнина рота й дві орбіти.

О р б і т а формою нагадує чотирикутну піраміду, яка верхівкою обернена назад, а основою — вперед. Верхній її край обмежений лобовою кісткою, медіальний — носовою части­ною лобової кістки й лобовим відростком верхньої щелепи, знизу — тілами верхньої щелепи й виличної кістки, бічна стінка орбіти утворена великим крилом клиноподібної кістки, частиною виличної кістки та виличним відростком лобової кістки. Медіальна стін­ка утворена частиною лобового відростка верхньої щелепи, слізною кісткою, перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки й час­тиною бічної поверхні тіла клиноподібної кістки. Поряд з верхів­кою орбіти розташований зоровий отвір, вгорі та збоку — верхня зорова щілина, які з’єднують орбіту з середньою черепною ямкою. Між великим крилом і верхньою щелепою міститься нижня зорова щілина, що сполучає орбіту з підскроневою й крилопіднебінними ямками. На медіальній поверхні пролягає носослізний канал, який веде в нижній носовий хід.

Н о с о в а п о р о ж н и н а має верхню, нижню та бічну стінки. Носова порожнина поділена перегородкою на дві симетрич­ні половини. Перетинкою служать перпендикулярна пластинка ре­шітчастої кістки й леміш. Кісткова перетинка доповнюється хрящем. Передній отвір носової порожнини називається грушо­подібним (apertura piriformis). Нижню стінку, або дно, носової порожнини утворює тверде піднебіння. Задньої стінки носова порожнина не має, закін­чується вона хоанами (choanae s. aperturae nasales posteriores), які з’єднують її з носоглоткою. Бічні стінки носової порожнини утворені тілом верхньої щелепи, решітчастим лабіринтом, перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки, медіальною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки. В кожній частині носової порожнини є три носові ходи: верх­ній (meatus nasi superior), середній (meatus nasi medius) і нижній (meatus nasi inferior). Верхній і середній носові ходи утворюють раковини решітчастої кістки, а нижній носовий хід — кістка лице­вого черепа — нижня носова раковина. У верхній носовий хід від­криваються решітчасті лабіринти й клиноподібна пазуха. В серед­ній — лобові й верхньощелепні пазухи та передні комірки решітча­стої кістки. У нижній носовий хід відкривається носослізний канал. Порожнина носа з усіх боків межує з пазухами кісток мозково­го й лицевого черепа, які разом із носовою порожниною відіграють роль резонаторів звуку голосового апарата людини.

П о р о ж н и н а р о т а (cavitas oris) обмежена кістковими утворами, які формують верхню і передньобічні стінки її. Кісткове піднебіння — тверда основа верхньої стінки порожнини рота. Тіло і гілки нижньої щелепи, комірковий відросток верхньої щелепи й зуби, коміркова дуга нижньої щелепи й зуби утворюють передню і бічну кісткові стінки порожнини рота. Нижньою стінкою порожнини рота є язик і м'язи, що утворюють дно порожнини (діафрагму), задньою — м'яке піднебіння, яке під час скорочення обмежує отвір — зів, через який порожнина рота сполучається з порожниною глотки.