Визначення основних електричних величин
1.1 Визначення лінійних та фазних струмів і напруг обмоток ВН і НН
Потужність однієї фази і одного стержня визначаємо:
=
/3;
=
/3=1600/3=533,3 кВА.
Номінальні лінійні струми за формулою:
=
∙103/(
∙
);
=
∙103/(
∙
)=1600∙103/(
∙6300)=146,8 А;
=
∙103/(
∙
);
=
∙103/(
∙
)==1600∙103/(
∙35000)=26,4 А.
При з'єднанні зіркою фазні струми дорівнюють лінійним
=
=146,8 А;
=
=26,4 А,
а фазні напруги визначають за формулами:
=
=35000В;
=
/
=6300/
=3641 В.
1.2. Вибір випробних напруг обмоток:
Випробні напруги обмоток:
- для обмотки НН
=25 кВ;
- для обмотки ВН
=85 кВ.
1.3.Визначення активної
% і реактивної
% складових напруги короткого замикання за формулами (1.4), (1.5):




Визначення основних розмірів трансформатора
2.1. Вибір схеми і конструкції магнітної системи
Згідно з рекомендаціями вибираємо трифазну стержневу шихтовану плоску магнітну систему зі скісними стиками на крайніх стержнях, пресування стержнів бандажами із склострічки, ярм – стальними балками.
2.2. Вибір марки і товщини листів сталі та виду ізоляції пластин. Вибір індукції у магнітній системі
Матеріалом магнітної системи є холоднокатана текстурована рулонна сталь марки 3404 товщиною 0,35 мм. Індукція в стержні
=1,62 (§2.2). Ізоляція пластин – нагрівостійке ізоляційне покриття,
=0,97 (§2.2). У перерізі стержня вісім ступенів, коефіцієнт заповнення круга
=0,93 (табл. 2.2).
Коефіцієнт заповнення сталлю
=
=0,93∙0,97=0,9.
Ярмо багатоступеневе, число ступенів шість, коефіцієнт підсилення ярма
=1,03 (§2.3).
Індукція в ярмі
=
/
=1,62/1,03=1,573 Тл.
Число зазорів у магнітній системі: на скісних стиках чотири, на прямих – два.
Індукція в зазорі на прямому стику
=
=1,62 Тл, на скісному стику
=
/
=1,62/
=1,146 Тл.
Питомі втрати в сталі
=1,353 Вт/кг;
=1,242 Вт/кг. Питома намагнічуюча потужність
=1,958 ВА/кг;
=1,66 ВА/кг; для зазорів на прямих стиках
=25100 ВА/м2; для зазорів на скісних стиках
=3200 ВА/м2.
За табл. 2.6 визначаємо коефіцієнт
=0,93. Приймаємо
=0,95 (коефіцієнт Роговського).
2.3. Вибір коефіцієнта співвідношення основних розмірів 
Величину коефіцієнта
, що визначає співвідношення між шириною і висотою трансформатора, визначаємо за табл.3.2
=2.
2.4. Визначення розмірів основних ізоляційних проміжків головної ізоляції обмоток
Основні ізоляційні проміжки головної ізоляції обмоток ВН і НН зображені на рис. 2.1.

Рис.2.1. Головна ізоляція обмоток ВН і НН
Основні ізоляційні проміжки визначаємо за табл. 2.9 і 2.10.
= =75 мм
| =27 мм
|
=4 мм
| =5 мм
|
=6 мм
| =50 мм
|
=15 мм
| =30 мм
|
=25 мм
| =3 мм.
|
=2 мм
|
2.5. Вибір діаметра стержня та конструкції обмоток
Сумарний зведений радіальний розмір обмоток визначаємо за формулою (3.7):

(
+
)/3=
∙10-2=0,51
∙10-2=0,025м,
де
=0,51 за табл. 3.1.
Ширину зведеного каналу розсіяння трансформатора
визначаємо за формулою:

Визначаємо діаметр стержня:
=0,507 

Приймаємо найближчий більший діаметр за нормалізованою шкалою діаметрів (§2.3)
=0,28 м.
Визначаємо
, що відповідає нормалізованому діаметру за формулою:


Отже, в подальшому розрахунку будемо використовувати


Наближено визначаємо радіальний розмір обмотки НН
за формулою:


де 
Визначаємо середній діаметр осьового каналу між обмотками
за формулою:



Рис.2.5. Основні розміри трансформатора
Активний переріз стержня (чистий переріз сталі):


Електрорушійна сила одного витка за формулою:


Визначаємо середню густину струму в обмотках ВН і НН за формулою:


що знаходиться в межах допустимого.
Визначаємо поперечний переріз витка обмотки:


де
– струм одного стержня.
Визначаємо типи конструкцій обмоток ВН і НН: обмотки циліндричні багатошарові з прямокутного мідного провідника.
Ізоляційні відстані від обмоток НН і ВН до ярм 
Висота обмотки:


=
=75 мм
=27 мм
=4 мм
=5 мм
=6 мм
=50 мм
=15 мм
=30 мм
=25 мм
=3 мм.
=2 мм






