МВС України
Львівський державний університет внутрішніх справ
Факультет № 7
Кафедра психології
«Затверджую»
Завідувач кафедри психології
Доктор психологічних наук, доцент
Л. В. Романюк
2017 р.
«ВІКОВА ТА ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ»
Лекція 15
«Психологія професійної компетентності особистості педагога»
(2 год.)
розробник: канд. соціол. наук Шиделко А. В.
Львів-2017
План лекції:
Загальна характеристика педагогічної діяльності
Здібності у структурі суб’єкта педагогічної діяльності
Структура педагогічних здібностей
Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
Стилі педагогічної діяльності
Література:
1. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – 416 с.
2. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук. – Видавництво: К.: Каравела, 2008. – 400 c.
3. Власова О. І. Педагогічна психологія: навч. посібник / О. І. Власова. – К.: Либідь, 2005. – 400 с.
|
|
4. Карпенко Є. Вікова та педагогічна психологія. Актуальні студії сучасних українських учених: навчальний посібник / Є. Карпенко. – Дрогобич: Посвіт, 2014. – 152 c.
5. Крэйг Г. Психологияразвития. – СПб.: Изд-во Питер, 2000. – 968 с.
6. Павелків Р. В. Вікова психологія: підручник / Р. В. Павелків. – Київ: Кондор, 2015. – 469 с.
7. Психологія розвитку та вікова психологія: практикум: навч. посіб. / В. П. Кутішенко, С. О. Ставицька. – К.: Каравела, 2009. – 448 с.
8. Савчин М. В. Вікова психологія: навч. посіб. – 2-ге вид., стереотип. / М. В. Савчин, Л. П. Василенко. – К.: Академвидав, 2011. – 368 с.
9. Терлецька Л. Г. Вікова психологія і психодіагностика: підручник / Терлецька Л. Г. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2013. – 608 с.
10. Вікова психологія / за ред. Г. С. Костюка. – К.: Рад. шк., 1976. – 269 с.
11. Дьоміна Г. А. Вікова і педагогічна психологія: методичні рекомендації для практичних занять, індивідуально-самостійної роботи, модульного контролю знань студентів / Г. А. Дьоміна. – К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. – 56 с.
12. Загальні засади вікової та педагогічноїпсихології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/19580302/psihologiya/. – Назва з екрана.
13. Вікова психологія як галузь психологічної науки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://studentam.net.ua/content/view/3147/97/. – Назва з екрана.
14. Предмет вікової психології [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://medbib.in.ua/predmet-vozrastnoy-psihologii-42328.html. – Назва з екрана.
1.
Вступ
Сучасне науково-психологічне дослідження будь-якого суб’єкта педагогічної діяльності передбачає психологічний аналіз його професійної компетентності. Цей термін поєднує в собі три основні сторони феномена педагогічної праці: педагогічну діяльність, педагогічне спілкування й прояви особистості педагога, які вважаються окремими процесуальними показниками (або блоками) такої компетентності.
|
|
Результативність педагогічної праці вчителя, вихователя або викладача оцінюється по тих якісних позитивних змінах у психічному розвитку учнів, вихованців або студентів, які відбулися під впливом педагога. Тут враховується особистісний та інтелектуальний розвиток об’єкта прикладання педагогічних зусиль, його становлення як особистості й суб’єкта навчальної діяльності.
Загальна характеристика педагогічної діяльності
Педагогічна діяльність – це цілеспрямований виховуючий та навчаючий вплив вчителя на учнів з метою особистісного, інтелектуального та діяльнісного його розвитку, а також основа його саморозвитку та самовдосконалення.
Педагогічна діяльність має ті самі характеристики, що й інші види людської діяльності: це цілеспрямованість, вмотивованість та предметність. Н. В. Кузьміна однією з особливих специфічних характеристик педагогічної діяльності називає продуктивність.
У залежності від продуктивності в педагогічній діяльності виділяють п’ять рівнів:
1) репродуктивний (мінімальний)– педагог вміє передати іншим те, що знає сам;
2) адаптивний (низький, малопродуктивний) – педагог вміє пристосувати своє повідомлення відповідно особливостям аудиторії;
3) локально-моделюючий (середній, середньо продуктивний)– педагог володіє стратегіями навчання учнів знанням, умінням, навичкам з окремих розділів курсу (тобто формулювати педагогічну мету, розуміти бажаний результат та добирати систему і послідовність включення учнів в учбово-пізнавальну діяльність);
4) системно-моделюючий знання учнів (високий, продуктивний) –педагог володіє стратегіями формування необхідної системи знань, умінь та навичок з даного предмету в цілому;
5) системно-моделюючий діяльність та поведінку учнів (найвищий, високопродуктивний) – педагог володіє стратегіями перетворення свого предмету в засіб формування особистості учня, його потреб у самовихованні, самоосвіті, саморозвитку.
Психологічний зміст педагогічної діяльності включає мотиви, мету, предмет, засоби, продукт та результат.
Предметом педагогічної діяльності є організація навчальної діяльності учнів, яка спрямована на засвоєння предметного соціокультурного досвіду.
Засобами педагогічної діяльності є наукові (теоретичні та емпіричні) знання, за допомогою яких формується тезаурус учнів. Носіями знань можуть бути тексти підручників, а також відповідні уявлення, які виникають у учнів під час цілеспрямованого спостереження (на лабораторних, практичних) заняттях. Допоміжними є технічні, комп’ютерні, графічні та ін. засоби.
Засобами передання є пояснення, показ (ілюстрація), спільна робота з учнями під час вирішення учбових задач, безпосередня практика (лабораторна, польова) тренінги.
Продуктом педагогічної діяльності є індивідуально сформований досвід учня. Він перевіряється та оцінюється на екзаменах, заліках. Під час вирішення учбових задач, контрольних робіт.
Результатом педагогічної діяльності повинен бути особистісний індивідуальний розвиток учня, його вдосконалення.
Одним з важливих компонентів педагогічної діяльності є її мотивація.
У педагогічній діяльності виділяють ті ж мотиваційні орієнтації, що і в учбовій. У першу чергу, зовнішні мотиви (наприклад мотив досягнення, престижу роботи у відповідних навчальних закладах) та внутрішні мотиви (орієнтація на процес і результат своєї діяльності, особистісно-професійного росту, самоактуалізації).
Специфічним мотивом виступає орієнтація на домінування, мотив влади. Так, Г. А. Мюррей виділив основні ознаки потреби у домінуванні та відповідні їм дії. Ознаками, чи ефектами потреби домінування є бажання:
|
|
Ø контролювати своє соціальне оточення;
Ø впливати на поведінку інших людей та спрямовувати її за допомогою порад, переконання чи наказу;
Ø спонукати інших діяти відповідно до своїх потреб та почуттів;
Ø схиляти до співробітництва;
Ø переконувати інших у своєї правоті.
Н. А. Амінов відзначає відповідність цим бажанням певних дій, які за Г. А. Мюрреєм згруповані в такі групи:
Ø схиляти, вести, переконувати, умовляти, регулювати, організовувати, керувати, наглядати;
Ø підкоряти, правити, диктувати умови, судити. Встановлювати закони, вводити норми, складати правила поведінки, приймати рішення;
Ø забороняти, обмежувати, протидіяти, відмовляти, карати, позбавляти волі;
Ø очаровувати, покоряти, примушувати прислуховуватися до себе, встановлювати моду.
Мотиваційно-споживацька сфера може бути інтерпретована в термінах центрації за А. Б. Орловим. На його думку, особистісна центрація вчителя с «інтегральною та системно утворюючою» характеристикою діяльності педагога. Характер центрації визначає стиль, відношення, соціальну перцепцію вчителя. Виділяється 7 основних центрацій, які можуть домінувати у педагогічній діяльності в цілому, чи в окремих, конкретних ситуаціях:
Ø егоїстична (на інтересах свого «Я»);
Ø бюрократична (на інтересах адміністрації, керівництва);
Ø конфліктна (на інтересах колег);
Ø авторитетна (на інтересах, запитах батьків учнів);
Ø пізнавальна (на вимогах навчання на виховання);
Ø альтруїстична (на інтересах, потребах учнів);
Ø гуманістична (центрація вчителя на інтересах (проявах) своєї сутності та сутності інших людей (адміністрації, колег, батьків, учнів).
Найбільш прогресивною є гуманістична центрація, яка висвітлює підхід гуманістичної психології до особистості в порівнянні з першими, які відтворюють реальність традиційного навчання.
|
|