Клімат і внутрішні води

Тема 8. Напрями вивчення природи свого краю

1. Географічне положення. Природні умови та ресурси;

2. Рельєф, геологія й корисні копалини;

3. Клімат і внутрішні води;

4. Ґрунти, рослинність і тваринний світ;

5. Природні комплекси (ландшафти);

6. Еколого-географічні проблеми;

Рекомендована література

1. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство. Навчальний посібник. За редакцією проф. Заставного Ф.Д. - К.: Знання, 2006. - 575 с.

2. Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство. Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2003. - 352 с.

3. Обозний В.В. Краєзнавство.–К.:ТОВ“Міжнародна фінан. агенція”,1997. – 265 с.

5. Демідієнко О. Я., ІоноваО. М., Кузнецова В. І. Основи краєзнавства. - К., 2001. с.321.

6. Круль В.П. Краєзнавство: історична географія: Конспект лекцій. - Чернівці: ЧДУ, 1999. - 107 с.

7. Краєзнавство в Україні: сучасний стан і перспективи: Наук, збірник. - К.: Академія, 2003. - 232 с

8. Крачило М.П. Краєзнавство і туризм. – К.: Вища школа, 1994. – 191с.

9. Коротун І.М., Коротун Л.К. Географія Рівненської області. Навч. підручник: Рівне 1996, 380 с.

10. Природа Рівненської області / за ред. К. І. Геренчука. – Л.: Вища шк., 1976. 156 с.

 

Географічне положення. Природні умови і ресурси

Користуючись картами, даними наукових досліджень, літературними джерелами, архівними та фондовими матеріалами, студенти повинні з’ясувати особливості географічного положення району в такій послідовності:

а) математичне положення – визначається координатами району;

б) фізико-географічне положення;

в) економіко-географічне положення;

г)історико-географічне (історико-краєзнавче) положення, тобто належність регіонів до історико-географічних земель України, обґрунтування правомірності віднесення їх до даної історико-географічної територіальної одиниці;

г)простеження динаміки можливої зміни економіко-географічного та політичного положення регіону на протязі всього історичного проміжку часу;

е)особливості природних умов з особливим наголосом на специфічних для регіону характеристиках;

ж)природні ресурси краю (за умови показу всього їхнього набору з обов’язковим висвітленням екстремумів);

Рельєф, геологія і корисні копалини

Користуючись матеріалами наукових досліджень та особистими спостереженнями, студенти з’ясовують особливості рельєфу та його господарське значення. Подається загальна характеристика типів і форм рельєфу, їх географічне поширення.

При вивченні корисних копалин району необхідно з’ясувати особливості географічної будови місцевості і як вона зумовлює їх поширення. Описуючи родовища корисних копалин, необхідно подати коротку характеристику визначних або унікальних, з точки зору максимальної величини родовищ. Виконуючи цей розділ, слід дотримуватися такого плану:

- місце і час відкриття родовищ

- потужність родовища і властивості сировини

- ступінь освоєння і можливості його подальшої експлуатації

- питання охорони природи і рекультивації земель, пов’язане з видобутком корисних копалин.

Отже, характеристики геологічної будови і тектоніки повинні подаватися не окремим розділом, а входити до інших як окладові частини. Так. при розгляді форм рельєфу слід звернути увагу, як саме тектонічна структура впливає на форму земної поверхні. Однак важливим і необхідним буде висвітлення геологічних пам’яток природи будь-якого рівня (починаючи з місцевого і закінчуючи державним), тут же описуються місця знахідок викопної флори і фауни. Опис визначних відслонень, скель, печер, урвищ. Народні перекази і легенди літературні дані про ці геологічні пам’ятки природи.

Клімат і внутрішні води

При вивченні цього питання кількома генеральними штрихами дається загальна характеристика клімату. Слід розпочати з основних кліматотворчих чинників сонячної радіації, циркуляції. атмосфери, кількості опадів, і температурного режиму - виділити головні їх відмінності для кожного регіону. Надалі звертаємо увагу на кліматичні елементи (ніби конструюючи кліматичні нариси території; не вдаючись в деталі). При дослідженні цього питання, по перше з’ясовують температурний режим пересічні температури січня і липня, річний хід температури, максимальні та мінімальні температури. По-друге подаються загальні відомості про кількість опадів (за сезонами та в цілому за рік) і визначаються коефіцієнти зволоження і випаровування. По-третє важливим компонентом є характеристика вітрового режиму регіону (переважаючих, сезонних та добових вітрів, максимальних і мінімальних значень швидкості вітру).

Надзвичайно важливо дати характеристику несприятливих явищ. Описати часові, кількісні і якісні показники. Обсяги завданих збитків і засоби боротьби з ними. У кожному з досліджуваних регіонів буде свій комплекс кліматичних стихій, але слід виходити з всього його переліку грози, град, тумани, хуртовини, ожеледь, снігопади, приморозки весняні та осінні, відлиги, посухи, пилові бурі і т. д.

До розділу, який повинен залишатися в полі підвищеної уваги, слід віднести характеристику пір року. Незважаючи на розташування України у помірному кліматичному поясі кожен із регіонів має свою дату настання весни чи зими. Тону надзвичайної ваги набудуть фенологічні характеристики регіонів (дати початку сокоруху в берези і клена, брунькування, цвітіння берези, колосіння пшениці та ін.). 0крім того. необхідно звернути увагу на народні прикмети визначення і передбачення стану погоди в даній місцевості, зібрати відомості перекази, легенди про погодні явища.

Виходячи із сказаного, змальовується картина мікрокліматичних особливостей території та її впливу на господарську?діяльність людини, насамперед на сільськогосподарське виробництво. Тому необхідно дати характеристику агрокліматичних показників, на підставі яких досліджується агрокліматичний потенціал регіону.

Очевидно, що опис клімату території був би неповнім, якщо б не звернути увагу на коливання та зміни клімату в просторі г часі, розглядаючи перебіг клімату протягом як геологічного, так і історичного проміжків, при цьому необхідно встановити періодичність змін.

Людина і клімат-останнє питання, яким повинен завершуватись розгляд кліматичних особливостей даного регіону. Яким чином господарська діяльність людини впливає на клімат (негативні наслідки, засоби боротьби за охорону повітряного простору та ін.).

На підставі даних мережі постів гідрометеослужби та гідрологічних довідників з’ясовують особливості розподілу внутрішніх вод і межі басейнів. Дається коротка характеристика гідрологічних районів. Визначається вплив річкової системи, озер, боліт на розміщення населених пунктів. Характеризуються підземні води позначаються місця знаходження басейнів. Мінеральних вод. Складається баланс водних ресурсів району. Звертається увага на потреби води народного господарства і викриття джерел забруднення вод. Подаються відомості про водоохоронні заходи, які проводяться на території досліджуваного районну, наявність і створення водоохоронних зон, закладення водоохоронних лісових насаджень, заходи по украпленню берегів та ін. Народні легенди і перекази, історичні дані про водні джерела.

На закінчення розділу подається характеристика гідрологічних заказників і парків.