Закінчення війни. Комп’єнське перемир’я. Поразка Німеччини та її союзників

11 листопада 1918 р. об 11:00 у Комп’єнському лісі, у штабному вагоні командуючого військами Антанти французького маршала Фердинанда Фоша німецька делегація на чолі зі статс-секретарем закордонних справ Ерцбергером підписала перемир'я, запропоноване союзним командуванням. Німеччина визнала себе переможеною. Перша світова війна закінчилася.

Військові і політичні вимоги Антанти, викладені у 34-х статях перемир’я, були направлені на те, щоб не дати можливості Німеччині почати нову війну, зокрема:

- Німеччина мала звільнити окуповані території на Заході – Бельгію, Люксембург, Ельзас та Лотарингію, північну Францію;

- Німеччина мала вивести свої війська із Східної Європи після прибуття туда військ Антанти;

- Німеччина зобов'язувалася віддати союзникам усі підводні човни, роззброїти усі надводні кораблі (2500 важких артилерійських гармат, 25000 кулеметів, 5000 літаків, 1700 військових літаків, усі свої підводні човни);

- Німеччина зобов’язувалась негайно повернути усіх військовополонених і передати військове спорядження вагонів, паровозів, вантажних автомобілів (5000 вантажівок, 150000 вагонів);

- війська Антанти займали лівий берег Рейну (причому забезпечення окупаційної армії цілком покладалося на Німеччину), а на правому березі передбачалася демілітаризована зона та ін.

Масштаби втрат і руйнувань. Перша світова війна привела до істотних політичних, економічних та територіальних змін у багатьох регіонах світу, насамперед у Європі. Її закінчення підводило риску під усім довоєнним розвитком людства.

У війні, що тривала 4 роки 3 місяці і 10 днів, взіли участь 38 країн. Населення країн, що були втягнуті у цей збройний конфлікт, нараховувало понад півтора мільярда осіб, або понад дві третини тогочасного населення земної кулі. Війна охопила територію Європи, Азії та Африки загальною площею понад 4 млн. кв.км. На січень 1917 р. військо обох коаліцій нараховувало 33,5 млн. осіб. Протягом війни було мобілізовано 73, 5 млн. чоловік: у державах німецької коаліції понад 25 млн., у країнах Антанти – понад 48 млн. осіб (у Німеччині – 13,3 млн., Австро-Угорщині – 9 млн., Росії – 19 млн., Франції – 8,2 млн., Англії – 9,5 млн., США – 3,8 млн. осіб відповідно). Стосовно до всього населення це складало: в Росії – 11,2%, Англії – 10,7 (без колоній), Франції – 17,2 (без колоній), Німеччині – 20,4, Австро-Угорщині – 17%.

У війні взяли участь мільйони представників колоніальних країн. В цьому одна з її характерних особливостей. Англія і Франція мобілізували у власних колоніях до 6 млн. осіб («кольорові війська»). Крім того, мільйони чоловіків використовувалися на різноманітних роботах у тилу й на фронті. Під час війни до Франції, наприклад, було перевезено із колоній майже один мільйон осіб для служби у війську та праці у сільському господарстві.

Війна принесла людські жертви, які дорівнювали воєнним втратам у Європі упродовж попередніх двох століть. За 1914–1918 рр. було вбито 8,7 млн. чоловік, поранено 20,8 млн., у той час як за попередні 100 років в усіх війнах втрачено 1,6 млн. життів. Німеччина втратила 1,77 млн. осіб, Росія – 1,7 млн., Франція – 1, 36 млн., Австро-Угорщина – 1,2 млн., Велика Британія – 0,91 млн.

Усі досягнення науки і техніки в цей час були спрямовані на винищення людей. Від самих лише отруйних речовин у французькій, англійській, американській та німецькій арміях загинуло 500 тис. осіб. Варварськими методами, особливо з боку Німеччини, провадилася підводна війна: підводними човнами торпедувалися не лише військові кораблі, але й кораблі з пораненими, під знаком Червоного Хреста, а то й пасажирські судна. Мільйони людей загинули від хвороб і голоду. Надзвичайного поширення набули усілякі психічні захворювання, психічні травми, які безпосередньо або опосередковано пов’язували з воєнними діями. Генерація молодих людей, які пройшли чистилище Першої світової війни, невдовзі у європейській літературі дістали назву «втраченого (загубленого) покоління».

Неймовірних матеріальних збитків зазнали майже всі європейські держави. Були зруйновані або ж переведені на виробництво військової продукції фабрики й заводи. Спотворені дороги, висаджені в повітря залізниці, мости, тунелі, стерті з лиця землі міста й села, втрачені шедеври людського генія справляли гнітюче враження, не піддавалися поясненню здорового глузду.

Війна поглинула 1/3 національних багатств країн-учасниць війни, загальні втрати становили 359,9 млрд. доларів золотом5. У роки війни на фронти мобілізовано 74 млн. чоловік. Росія втратила 60% свого національного продукту, Австро-Угорщина – 41%, Німеччина – 33%, Франція – 31%, Англія – 16%, лише Японія і США збільшили свої багатства.

Наслідки війни. Одним із підсумків війни стало нове співвідношення сил на міжнародній арені:

- США почали чимдалі більше відігравати роль кредитора європейських держав-переможниць (а згодом – і переможених), відповідно посилилася їхня роль у світовій політиці;

- в Європі залишилися лише дві великі держави – Великобританія та Франція;

- у перебігу війни державний устрій Австро-Угорщини, Німеччини, Османської імперії не витримав випробувань воєнного часу. Імперії прусських Гогенцоллернів, австрійських Габсбургів, російських Романових та турецьких султанів розпалися. Загалом війна і революції спричинили крах монархій: із 41 правлячої династії у Європі напередодні війни після її завершення залишилося лише 17. На їхніх уламках постали нові держави;

- посилився вплив Японії та Китаю. Почала занепадати колоніальна могутність європейських держав. Сталися радикальні зміни у співвідношенні сил у світі:

- революція у колишній Російській імперії, справжню мету якої на той час далеко ще не всі усвідомлювали, на пів століття поставила її поза колом великих держав;

- країни Четверного блоку (Австро-Угорщина, Німеччина, Болгарія, Туреччина) внаслідок поразки у війні також випали із гурту країн, котрі визначали світову політику;

- виснажені війною, Англія і Франція істотно поступилися своїми позиціями США та Японії, значення і вплив яких незмірно зросли;

- значно активізувався національно-визвольний рух у колоніальних і залежних країнах Азії та Африки;

· перестали існувати Німецька, Російська, Австро-Угорська, Османська імперії;

- в Європі утворилися нові держави – Польська Республіка, Чехо-Словацька Республіка, Королівство сербів, хорватів і словенців (із 1929 р. – Югославія), Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва, Латвія, Естонія. Водночас серйозне порушення (перш за все – країнами Антанти) права націй на самовизначення (зокрема, української нації, словаків, народів Балканського півострова) під час установлення кордонів нових держав та амбіції їхніх лідерів перетворювали цей стратегічний регіон у постійне джерело напруження.

Війна призвела до загострення світових суперечностей, становлення нової правової системи та зростання пацифістських (антивоєнних настроїв). Таким чином, Перша світова війна стала важливим рубежем у розвитку людства. Вона, зокрема, довела єдність та взаємозалежність світових цивілізацій й започаткувала докорінні зміни в економіці, внутрішньополітичному житті, міжнародних відносинах, культурі, а також – і насамперед – у свідомості й поведінці людей.

1. Назвіть причини і визначте характер Першої світової війни?

2. У чому суть «плану Шліфена»? Чи вдалося його здійснити?

3. Охарактеризуйте головні битви Першої світової війни.

4. Внаслідок яких подій Росія вийшла з війни? Які наслідки для воюючих сторін мав Брестський мир?

5. Які наслідки мала Перша світова війна для країн Європи та всього світу?