Структура та функції філософського знання. 1. Онтологія є філософською наукою про буття, перш за все, буття як таке, а не пише про окремі види чи прояви буття

1. Онтологія є філософською наукою про буття, перш за все, буття як таке, а не пише про окремі види чи прояви буття. Тут найпершими по­стають питання про те, чому взагалі можливе існування, у який спосіб можна розуміти буття, як людина пов'язана із буттям. Матеріалізм виводить все суще з матерії, з природи. Ідеалізм – першоосновою є ідея, дух, Бог. Звідси 1-ше питання філософії: що є першоосновою – матерія чи дух?

2. Натурфілософія, або філософія природи ("натура" - з лат. приро­да), постає різновидом онтології, оскільки зосереджує увагу на тому, що таке природне буття та природа в цілому, як вибу­довується ієрархія проявів природи. Частково торкається і питань людини як частини природи.

3. Космологія осмислює виникнення, походження (чи породжен­ня) космосу.

4. На основі вивчення та осмислення суспільства та суспільної історії виникають соціологія, соціальна філософія, філософія історії, культурологія, етнофілософія (або філософія етносу). Соціологія є наукою про факти соціаль­ного життя. Філософія історії ставить граничні питання на адресу історії людства: чому людство перебуває в стані історичного процесування, куди прямує історія, хто є її суб'єктом,чи існують закони людської історії?

5. Філософська антропологія вивчає людину у всіх її можливих виявленнях та характеристиках. Тут, зокрема, ста­виться питання про визначення сутності людини та про відмінність останньої від природи людини, про її спосіб буття та ін.

6. Антропософія не просто вивчає людину, а - сенс її появи у світі, її всекосмічну функцію та причини саме таких її виявлень.

7. Логіка - досліджує фор­ми, закони та норми правильного мислення.

8. Гносеологія - це теорія пізнання; вона вив­чає питання про природу, чинники та результати людської пізнаваль­ної діяльності, умови продукування та ознаки достовірних знань, про умови та можливості їх практичного використання.

Етика - це є вчення про норми та засади людських взаємин. Естетика досліджує природу людського захоплення красою дійсності, шукає корені та причини людського потягу до прекрасного. Фі лософія релігії опікується питаннями приро­ди та сутності релігії, досліджує причини історичного походження релігії, її конфесійного багатоманіття та ін. Філософія права намагається з'ясувати корені правових норм, людсь­ку потребу у правотворенні. Історія філософії збирає історичні досягнення філософії, вписуючи їх у сьогодення.

Функції філософії:

- світоглядна (філософія допомагає людині знайти й обґрун­тувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення жит­тєвих пріоритетів та цінностей)

- пізнавальна (завдяки дослідженню загальних проблем піз­нання філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань)

- логічна (філософія сприяє формуванню культури людського мислення)

- соціально-адаптивна (філософія допомагає зорієнтуватися у складних проявах жит­тя і виробити власну позицію)

- критична (проявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звич­них стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдо­сконаленого світу)

- виховна (філософія прищеплює інтерес і смак до самовихо­вання, сприяє посиленню потягу людини до самовдоскона­лення).

Висновки

Філософія як особлива сфера духовної куль­тури, шу­кає відповіді на смислотворчі проблеми людського буття. Філософське знання розкриває реальний та духовний світ людини в їхньому взаємозв'язку та розвитку, має вільний, критичний, проблемний і творчий характер.

Тема: Філософія стародавнього Сходу та античності