Методичні рекомендації. Кафедра кримінально – правових дисциплін

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ МИТНОЇ СПРАВИ ТА ФІНАНСІВ

Кафедра кримінально – правових дисциплін

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ

(КОНТРОЛЬНОЇ) РОБОТИ

З ВИБІРКОВОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПРАКТИКУМ ЗІ СКЛАДАННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ

Для студентів 4-го курсу

Юридичного факультету

Університету митної справи та фінансів

(денна та заочна форми навчання)

 

 

Дніпро - 2016

Тема 1. Кримінально-процесуальні акти: поняття, види, вимоги до форми та змісту

Практичне заняття – 2 год.

Самостійна робота – 4 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Процесуальні акти; процесуальні документи; функції процесуальних актів; поняття, види та класифікація кримінально-процесуальних документів; вимоги повноти, всебічності і об’єктивності процесуальних актів; зміст та структура основних кримінально-процесуальних документів.

.

Методичні рекомендації

При підготовці до заняття необхідно ретельно опрацювати рекомендовану літературу і відповідні нормативні положення щодо кримінально-процесуальних актів досудового розслідування.

 

Практичне заняття – 2 год.

На практичному занятті студенти закріплюють знання, отримані в ході самостійного вивчення питань щодо юридичної природи процесуальних актів у кримінальному судочинстві; письмової форми процесуальних документів у кримінальному судочинстві; суспільно-політичного, процесуально-правового, превентивного, виховного значення процесуальних актів у кримінальному судочинстві; функцій процесуальних актів у кримінальному судочинстві: загальних та спеціальних; поняття, видів та класифікації кримінально-процесуальних документів; поняття, видів вимог до процесуальних актів у кримінальному судочинстві; вимоги повноти, всебічності і об’єктивності процесуальних актів у кримінальному судочинстві; вимог, які пред’являються до процесуальних актів у кримінальному судочинстві слідчою та судовою практикою, наукою кримінального процесу; загальної характеристики змісту та структури основних кримінально-процесуальних документів досудового провадження.

Практичне заняття рекомендується розпочати з контрольної роботи по темі заняття, до якої можуть бути включені запропоновані контрольні запитання.

Питання для самоконтролю:

1. Надайте характеристику юридичної природи процесуальних актів у кримінальному судочинстві?

2. У чому полягає суспільно-політичне, процесуально-правове, превентивне, виховне значення процесуальних актів.

3.Наведить класифікацію кримінально-процесуальних документів.

4. Якими є зміст та структури основних кримінально-процесуальних документів?

 

 

Література до теми:

[1-4; 41 – 43; 50; 56]

Тема 2. Процесуальні документи стадії досудового розслідування

 

Практичні заняття – 2 год.

Самостійна робота – 4 год.

Ключові терміни та поняття до теми:

Досудове розслідування; дізнання та досудове слідство; учасники досудового розслідування; Єдиний реєстр досудових розслідувань; загальні положення досудового розслідування; фіксування кримінального провадження під час досудового розслідування; повідомлення про підозру; процесуальні рішення.

 

Методичні рекомендації

При підготовці до практичних занять необхідно ретельно опрацювати лекційний матеріал, рекомендовану літературу і відповідні положення нормативно-правових актів як з питань поняття, видів кримінально-процесуальних документів, загальних вимог щодо їх форми та змісту, так і з питань порядку кримінально-процесуальної діяльності під час досудового розслідування.

Насамперед, слід згадати структуру і зміст основних кримінально-процесуальних документів (постанови та протоколу), з’ясувати сутність вимог, що до них пред’являються (законність, обґрунтованість, вмотивованість, справедливість, переконливість, логічність, грамотність і культурність оформлення).

Необхідно враховувати, що відповідно до ст. 214 КПК усі заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення підлягають обов’язковому прийняттю та реєстрації, про що слід складати відповідний протокол. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події, про що складається протокол. Про початок досудового розслідування слідчий невідкладно у письмовій формі має повідомити прокурору із зазначенням встановлених законом відомостей.

Під час провадження досудового розслідування більшість осіб, які залучаються до кримінального провадження, набувають свій процесуальний статус (потерпілий, його представник, цивільний позивач, його представник, підозрюваний, захисник, цивільний відповідач, його представник та ін., свідок, спеціаліст, перекладач та ін.), у зв’язку з чим їм мають бути роз’яснені їх процесуальні права та обов’язки.

Досудове розслідування здійснюється у двох формах: дізнання (розслідування кримінальних проступків) та досудового слідства (розслідування злочинів) з урахуванням загальних положень, що встановлені у главі 19 КПК (підслідність, її види; початок та місце провадження досудового розслідування; строки дізнання і досудового слідства, порядок їх продовження; розгляд клопотань під час досудового розслідування; недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування; об’єднання і виділення матеріалів досудового розслідування; ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення).

Важливим етапом досудового розслідування є повідомлення особі про підозру, що здійснюється у випадках і порядку, встановлених главою 22 КПК. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором і має містити реквізити, передбачені ст. 277 КПК.