double arrow

КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Глава 9

ІНТЕРНЕТ

Список скорочень

DNS - система доменних імен

FTP - протокол передачі файлів

GPRS - пакетна система передачі даних по радіоканалу

HTML - гіпертекстова мова опису документів

LAB - організація, що здійснює технічний контроль і координацію Інтернет

IETF - інженерна група Інтернет

IRC - міжнародна лінія передачі документальної інформації

ISOC - суспільство користувачів Інтернет

МIME - багатоцільові розширення електронної пошти в Інтернет

NFS - мережева файлова система

PPP - протокол взаємодії між двома вузлами по виділеній або комутованій лінії зв'язку

SLIP - простий протокол для передачі 1Р через асинхронні лінії зв'язку

SMTP - протокол передачі електронної пошти

TELNET - протокол емуляції терміналу

UPD - протокол дейтаграм користувача

WAIS - глобальна інформаційна служба

WWW - система всесвітньої довідкової служби з гіпертекстовим представленням інформаііш

КОРОТКА ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

У 1961 році Агентство перспективних досліджень Міністерства оборони США (DARPA - Deference Advanced Research Projects Agency) приступило до проекту по створенню експериментальної мережі перередачі інформаційних пакетів. Ця мережа, названа ARPAnet, спочатку призначалася для вивчення методів забезпечення надійного зв'язку між комп'ютерами різних типів. Вона створювалася для підтримки наукових досліджень у військово-промисловій сфері, зокрема, для дослідження методів побудови мереж, стійких до часткових ушкоджень, що отримуються, наприклад, прu бомбардуванню авіацією, і здатних у таких умовах продовжувати нормальне функціонування. Тоді ж були розроблені і протоколи передачі даних у мережі - TCP / IP, безліч комунікаційних протоколів, які визначають, яким чином комп'ютери різних типів можуть спілкуватися між собою.

Експеримент з ARPAnet був настільки успішний, що багато організацій захотіли ввійти в сеяни з метою використання її для щоденної передачі даних. І в 1975 році ARPAnet перетворилася * ■ експериментальної мережі в робочу мережу. Відповідальність за адміністрування мережі взяло на вересень Defence communication Agency (DCA), в даний час зване Defence Information Systems Agency (DISA)).

1 січня 1983 400 комп'ютерів, розташованих в різних регіонах території США, бьін вперше об'єднані один з одним мережею ARPAnet по протоколу ТСР / IР. Саме цей момент приняти вважати офіційним днем народження сучасного Інтернету.

Мережа замислювалася й проектувалася так, щоб від користувачів не потрібно було ніякої інфа> - мації про конкретну структуру мережі. Для того щоб відправити повідомлення по мережі, комп'ютер должвш помістити дані в якийсь «конверт», званий, наприклад, IР, вказати на цьому «конверті» конкретної адреса в мережі і передати отримані в результаті цих процедур пакети в мережу.

Перехід на протокол ТСР / IР дозволив використовувати для об'єднання в мережу комп'ютерів в різних кінцях світу звичайні телефонні дроти. Вже через рік ARPAnet об'єднав найбільші УПМ версітетскіе центри США та Європи. Приблизно 10 років тому з'явилися організації, які почали створювати свої власні мережі, що використовують близькі до IР комунікаційні протоколи. Однією з найважливіших серед цих нових мереж була NFSnet, розроблена з ініціативи Національного Наукового Фонду (National Science Foundation - NSF), аналога нашого Міністерства освіти і науки. Наприкінці 1980-х NSF створив п'ять суперкомп'ютерних центрів, зробивши їх доступними для використання в будь-яких наукових установах. Виникла проблема зв'язку: був потрібний спосіб з'єднати ці центри і надати доступ до них різним користувачам. Спочатку була зроблена спроба використовувати комунікації ARPAnet, але це рішення потерпіло крах, зіткнувшись з бюрократією оборонної галузі і проблемою забезпечення персоналом.

Тоді NSF вирішив побудувати свою власну мережу, засновану на IР-технології ARPAnet. Центри були з'єднані спеціальними телефонними лініями з пропускною здатністю 56 Кбіт / с. Однак було очевидно, що не варто навіть і намагатися з'єднати всі університети і дослідницькі організації безпосередньо з центрами, т. к. прокласти така кількість кабелю - не тільки дуже дорого, але практично неможливо. Тому вирішено було створювати мережі по регіональному принципу. У кожній частині країни зацікавлені установи повинні були з'єднатися зі своїми найближчими сусідами. Ланцюжки, приєднувалися до суперкомп'ютера в одній зі своїх крапок, у такий спосіб суперкомп'ютерні центри були з'єднані разом. У такій топології кожен комп'ютер міг зв'язатися з будь-яким іншим, передаючи повідомлення через сусідів.

Це рішення було успішним, але настала пора, коли мережа вже більш не справлялася зі зрослими потребами. Потік повідомлень у мережі (трафік) наростав усе швидше і швидше, поки, врешті-решт, не перевантажив керуючі мережею комп'ютери і пов'язують телефонні лінії. У 1987 р. контракт на керування і розвиток мережі був переданий компанії Merit network Inc., Яка займалася освітньою мережею Мічигану разом з IВМ і МСI. Застаріла мережа була замінена більш швидкими (приблизно в 20 разів) телефонними лініями. Були замінені на більш швидкі і мережні керуючі машини.

Процес вдосконалення мережі йде безперервно.

У 1991 році Європейська фізична лабораторія CERN створила відомий всім протокол - World Wide Web, WWW. Ця розробка була призначена, перш за все, для обміну інформацією серед фізиків. З'являються перші комп'ютерні віруси, поширювані через Інтернет.

У 1993 році Марк Андріс в Університеті штату Іллінойс (University of Illinois) створює перший Інтернет-броузер Mosaic. Число Інтернет-хостів перевищила 2 млн, в Мережі діють 600 сайтів.

У 1996 році почалося змагання між браузерами Netscape, створеним під керівництвом Марка Андрісена, і Internet Explorer, розробленим компанією Microfsoft. До цього часу у світі існує вже 12,8 млн хостів і 500 тис. сайтів.

У 2002 році мережа Інтернет вже пов'язує 689 млн чоловік і 172 млн хостів. Розробляються нові технології, які повинні замінити «старий» Інтернет, розширити його функції або створити національні комп'ютерні мережі.

За даними Internet World Stats, в 2005 році в світі налічувалося 972 млн користувачів Інтернет. В даний час чисельність користувачів Інтернет перевищила 1 млрд.

Динаміка зростання Інтернет-аудиторії, починаючи з 1998 року, знаменується різким збільшенням користувачів, які проживають у Західній Європі та Азії. І якщо до цього в загальній структурі Інтернет-користувачів превалювали жителі США, то з 2000 року ситуація різко змінилася. Дворазове збільшення Інтернет-аудиторії відбулося за рахунок зростання кількості користувачів мережі в інших країнах світу, а США на сьогоднішній день займає третє місце в рейтингу країн.

Найактивнішими користувачами Інтернет в світі в 2005 році, за даними 1п1егпе1 \ Л/ог1с1 8 (а (з, були жителі острівних держав Мальти, Нової Зеландії та Ісландії. Також дуже поширений Інтернет в Гонконзі, що природно, оскільки цей регіон є одним з найбільш технологічно розвинених в сфері інформаційних технологій. У Європі найбільшу Інтернет-активність проявляють скандинави.

Згідно з даними статистичного бюро ЄС - Євростат за підсумками 2005 року, 43% жителів країн Європейського Союзу регулярно, принаймні один раз на тиждень, користуються мережею Інтернет. Найбільш активною соціальною категорією користувачів Інтернет є студенти (79%), а найменш активною - безробітні. У країнах ЄС доступом в Інтернет обладнані в середньому 48% будинків, а також 91% компаній.

Згідно з інформацією Держкомстату України, рівень користування мережею Інтернет в Україні на 1 січня 2006 року складав всього 1,5% від кількості жителів України, кількість користувачів Інтернет в Україні - 771 тис. чоловік. У Росії цей показник становить 16,5%..


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: