Нормативні документи, що регламентують призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку в Україні

Нормативні документи, що регламентують призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку в Україні.

6.2. Побудова та коротка характеристика плану рахунків.

 

Нормативні документи, що регламентують призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку в Україні

В Україні порядок ведення бухгалтерського обліку регламентується Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм та форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюють Міністерство фінансів, Національний банк, Державне казначейство, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою:

- створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

- для удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Закон про бухгалтерський облік визначає, що національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку є основним нормативно-правовим документом у системі регулювання бухгалтерського обліку, який визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

При веденні бухгалтерського обліку згідно з ПБО необхідно також враховувати вимоги інших нормативних документів Міністерства фінансів України:
«План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій» та «Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій».

Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств. Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису).

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

 

6.2. Побудова та коротка характеристика плану рахунків

Планом рахунків бухгалтерського обліку називається система рахунків, сформована за економічним змістом, призначенням і структурою, розділами, синтетичними та аналітичними рахунками.

Структура Плану рахунків максимально пристосована до форм фінансової звітності, яка, в свою чергу, приведена у відповідність до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Рахунки, на яких обліковуються однорідні види активів або зобов’язань, об’єднані у відповідні класи. Таких класів 10, кожен з них має своє кодове значення від 0 до 9. Коди (номери) і найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) та субрахунків (рахунків другого порядку) у Плані рахунків бухгалтерського обліку наведені за десятковою системою. Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою – номер синтетичного рахунку, третьою – номер субрахунку. При цьому код класу і код синтетичного рахунку (рахунки першого порядку), тобто дві перші цифри, - це той мінімум, який повинен застосовуватися для відображення в обліку господарських операцій.

Підприємство має право не використовувати субрахунки, але якщо воно їх використовує, слід застосовувати коди, передбачені Планом рахунків.

Рахунки класів 0 – 7 є обов’язковими для всіх підприємств.

Рахунки класу 9 “Витрати діяльності” ведуться підприємствами всіх форм власності, крім суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на здійснення комерційної діяльності, з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 “Витрати за елементами”.

Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на здійснення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський обліквитрат з використанням лише рахунків класу 8 “Витрати за елементами”.

Рахунки класу 0 надають інформацію, розкриття якої передбачено в примітках до фінансових звітів.

В Плані рахунків згруповані у такі класи:

Клас 1 “Необоротні активи”;

Клас 2 “Запаси”;

Клас 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”;

Клас 4 “Власний капітал та забезпечення зобов’язань”;

Клас 5 “Довгострокові зобов’язання”;

Клас 6 “Поточні зобов’язання”;

Клас 7 “Доходи і результати діяльності”;

Клас 8 “Витрати за елементами”;

Клас 9 “Витрати діяльності”.

На активних рахунках класів 1 – 3 та 8 – 9 ведеться облік:

- необоротних активів, що включають рахунки основних засобів, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції, капітальні інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та інші;

- запасів, що включають виробничі запаси, МШП, готова продукція, товари;

- кошти, розрахунки та інші активи, що включають касу, рахунки в банках, розрахунки з покупцями і замовниками;

- витрати за елементами, що включають матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація;

- витрати діяльності підприємства – це витрати за їх економічним призначенням, тобто реалізації продукції, адміністративні, збут виробів.

На пасивних рахунках класів 4 – 7 ведеться облік власного і залученого капіталу, поточних зобов’язань, доходів:

- власного капіталу, що включає статутний капітал, пайовий капітал, резервний капітал;

- довгострокових зобов’язань, що включають довгострокові позики тощо;

- поточних зобов’язань, що включають короткострокові позички, поточна заборгованість, розрахунки з постачальниками.

- доходів і результатів діяльності, що включають доходи від реалізації, інший операційний доход, інші фінансові доходи.

Планом рахунків передбачені також активно-пасивні рахунки, на яких відображаються господарські й фінансові операції, що можуть мати одночасно активне і пасивне сальдо (наприклад 68 “Розрахунки за іншими операціями”).

Структура Плану рахунків зорієнтована на потреби складання фінансової звітності. Тому в ньому чітко розмежовано балансові та номінальні рахунки, які застосовуються для обліку витрат, доходів і фінансових результатів даності.

Балансові рахунки побудовані таким чином, щоб їх сальдо відповідало сумам, які відображаються у статтях Балансу. При цьому такі рахунки об’єднані в класи згідно з розділами активу і пасиву Балансу. Показники розділів І – ІІІ активу балансу заповнюються на підставі даних рахунків класів 1 – 3, показники розділів І – ІV пасиву Балансу – на підставі даних рахунків класів 4 – 6.

Обороти по рахунках, що застосовуються для обліку витрат, доходів і фінансових результатів, а саме по рахунках класів 7 – 9 використовуються для заповнення показників Звіту про фінансові результати.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow