Військові дії на території України (Східний фронт)

Україна в Першій світовій війні

Перша світова війна (28 липня (1 серпня) 1914 р. – 11 листопада 1918 р.) – один з найбільших військових конфліктів в історії людства.

 

Приводом до війни було вбивство у м. Сараєво 28 червня 1914 р. австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда сербським терористом Гаврилом Принципом.

 

Причини Першої світової війни:

- Загострення суперечностей між провідними державами світу за сфери впливу

- Боротьба за нові території, джерелами сировини та ринки збуту.

- Протистояння між двома військово-політичними блоками:

 

1. Троїстий союз (1882 р.) – Німеччина, Австро-Угорщина, Італія

У ході війни Італія виступила на боці ворогуючого табору країн, натомість до Німеччини та Австро-Угорщини приєдналися Туреччина та Болгарія. У результаті блок отримав назву Четверний союз чи блок Центральних держав.

2. Антанта (1907 р.) – Франція, Росія, Великобританія. У ході війни до Антанти приєдналися США, Італія, Японія тощо.

 

Війна закінчилася 11 листопада 1918 р. поразкою блоку Центральних держав.

У результаті війни перестали існувати Австро-Угорська, Російська, Німецька та Турецька імперії.

Виникли нові держави в Європі: Австрія, Угорщина, Югославія, Польща, Чехословаччина, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія.

Плани країн-учасниць війни щодо України

· Росія сподівалася приєднати Західноукраїнські землі (Галичину, Буковину, Закарпаття).

«Да поможет Господь царственному своему помазнику імператору Николаю Александровичу всея России, завершить дело князя Ивана Калиты»

· Австро-Угорщина розраховувала відібрати у Росії Поділля і Волинь.

· Німеччина претендувала на найродючіші українські землі, що належали Росії.

Військові дії на території України (Східний фронт)

18 серпня 1914 р. – початок успішного наступу 8-ї російської армії під командуванням О.Брусилова.

23 серпня – кінець вересня 1914 р. – Галицька битва, у ході якої айстро-угорські війська зазнали поразки. Буковина і Галичина окуповані Росією.

22 березня 1915р. – капітуляція фортеці Перемишль. Росіяни взяли в полон 120тис. австрійців і захопили 400 гармат)

Початок 1915 р. – російські війська захопили майже всю Північну Буковину.

Політика російського уряду на захоплених землях:

1. Утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства на чолі з графом Г.Бобринським (кінець 1914 р.).

2. Насильницька русифікація.

3. Закриття українських гімназій, книгарень, видавництв, бібліотек, «Просвіт» тощо

4. Заборона українських політичних партій, спортивних та молодіжних організацій («Пласт», «Сокіл»…).

5. Репресії проти українських політичних та громадських діячів.

6. Переслідування греко-католицької церкви. Депортація (примусове виселення) греко-католицьких священників, у тому числі й митрополита А.Шептицького у глиб Росії.

 

Травень 1915 р. – Горлицький прорив російського фронту німецькими та айстро-угорськими військами.

 

 

 

22 червня 1915 р. – вступ австрійських та німецьких військ до Львова.

До середини вересня 1915 року наступальні ініціатива німецької армії вичерпалася. Російська армія закріпилася на лінії фронту: Рига - Двінська - озеро Нарочь - Пінськ - Тернопіль - Чернівці, і до кінця 1915 Східний фронт простягався від Балтійського моря до румунського кордону. Росія втратила велику територію, але зберегла свої сили.

 

 

1915 р. – відступ російських військ. Росія втратила Буковину, Галичину, Підляшшя, Холмщину, Берестейщину, Західну Волинь.

 

Політика Австро-Угорщини. Австро-угорська влада також ввела жорстокий окупаційний режим на українських землях. У «своїх» українцях вони бачили ворогів імперії, оскільки вони прагнули до об'єднання з більшою частиною свого народу, який перебував під владою Росії'. За найменшою підозрою в русофільстві українців арештовували, висилали, a то й піддавали смертній карі. Тисячі людей було заарештовано і відправлено до спеціальних таборів до Австрії, де їх без суду і слідства роками тримали в жахливих умовах. Найжорстокішим був режим у таборі Талергоф у Штірії, де лише від тифу померло більше 1000 чоловік. За далеко не повними даними, 36 тис. цивільних українців було розстріляно і повішено і стільки ж українських в'язнів загинуло в австрійських концентраційних таборах.

 

22 травня – початок червня 1916 р. – наступальна операція російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О.Брусилова («Брусиловський прорив»). (Російські війська просунулися по всему фронту вглиб на 80 – 120 км., знову оволоділи Чернівцями, Бродами, Луцьком) Австро-угорська армія втратила до 1.5 млн. чоловік, 580 гармат, 1800 кулеметів

 

 

 

Червень 1917 р. – невдалий наступ російських військ на львівському напрямку. Росія втратила Галичину, Буковину.

 

Війна набула позиційного характеру.