Розділ I. Загальна Характеристика монопсонії

ЗМІСТ

ВСТУП

Як всім відомо сучасна ситуація на ринку в даний час може складатися по-різному. Наприклад, монополія, яка існує як феномен певної влади над ринковою ціною з боку продавця. Але відомий контроль над цінами може бути і з боку покупця. Якщо термін монополя означає «один продавець», то монопсонія - це «один покупець».

Влада монопсонії - це здатність єдиного покупця впливати на ціни тих ресурсів, які він купує. Коли фірми, що володіють владою монопсонії, збільшують закупівлі, ціна, яку вони повинні заплатити, зростає. Так як такі фірми скуповують значну частину всього ринкового пропозиції відповідного ресурсу, фірма - монопсоніст не може придбати всі необхідні їй ресурси за однаковою (колишньої) ціною.

На ринку досконалої конкуренції є багато продавців і покупців, а тому жоден окремо взятий продавець або покупець не має значного впливу на ціну.

Крім ринків досконалої конкуренції існують ринки недосконалої конкуренції, про них, а саме про недосконалу конкуренції, далі і піде мова. Така (недосконала) конкуренція може існувати в умовах монопсонії.

В українській економічній літературі проблеми функціонування ринку праці розглядаються досить широко. Найбільш відомими науковцями, хто його досліджує, є С. Бандур, З. Бараник, О. Волкова, В. Гриньова, Т. Заяць, Є. Качан, А. Калина, М. Кім, В. Міненко, В. Онікієнко, В. Павленков, І. Петров, С. Попов, М. Семикіна, Л. Шевченко, Н.Шульга та ін. Вони розглядають його сутність, особливості в Україні та інші аспекти – вплив глобалізації на цей ринок, шляхи підвищення конкурентоспроможності праці, його регіональні аспекти і вдосконалення державного регулювання за допомогою сучасних технологій, дають статистичну оцінку цьому ринку.

Деякі з них згадують монопсонію, але, за інерцією, відносно тільки сфери матеріального виробництва або, що сучасніше, як структуру комерційних роботодавців. Проблема державної монопсонії, особливо на ринку праці лікарів, майже не постає. Юристи, принаймні деякі з них, узагалі не вважають працю товаром, звідси випливає їх байдуже ставлення до будь-яких виявів ринкових структур, у тому числі монополістичного походження. Так, О. Процевський вважає, що «термін “ринок праці” можна вживати лише умовно, бо ніхто не продає і не купує здатність до праці. Праця − це усвідомлена та цілеспрямована діяльність людини, яка створює матеріальні та духовні блага для всього суспільства. Тому людська здатність до праці не може бути товаром, який є головним об’єктом ринку».

В унісон юристам медики теж уникають розмови про попит, пропозицію і продаж праці державних лікарів і медсестер. Абстрагуючись від глибинних соціально-економічних відносин і тіньової економіки, медичні дослідники торкаються більш поверхових організаційних проблем медичної праці, які адекватні скоріше ієрархії, ніж ринку. Багато уваги приділяється розподілу, умовам і оплаті праці порівняно з іншими галузями національної економіки, їх зв’язку з якістю праці лікарів, співвідношенню між первинним сектором охорони здоров’я і лікарняним. Сьогодні у наукових конференціях і пресі дуже часто загострюють питання про кричущу ситуацію з медичними кадрами в Україні, їх міграцією або старінням. Але мало хто дає повноцінний аналіз першопричин цього становища, включаючи наслідки державної монопсонії на ринку медичної праці.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОНОПСОНІЇ