2017-12-14
870
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2
Тема: «Література 70-90-х років ХІХ ст.. Українська література 10-х років ХХ ст.».
ВАРІАНТ 1
І рівень
1. І.С. Нечуй-Левицький народився:
А 25 листопада 1838 р.; Б 13 травня 1849 р.; В 9 березня 1814 р.
2. Укажіть, в якому вищому навчальному закладі навчався І. Нечуй-Левицький:
А Київський університет; В Харківський університет;
Б Київська духовна академія; Г Полтавський університет.
3. Педагогічну діяльність І. Нечуй-Левицький починає в:
А Богуславській бурсі;
Б Полтавській духовній семінарії;
В Київській духовній академії.
4. Укажіть, який жанр української прози започаткував І. Нечуй-Левицький:
А соціально-побутову повість; В ліро-епічний роман;
Б соціально-психологічний роман; Г психологічну новелу.
5. З’ясуйте, які події у сюжеті повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького є головним композиційним елементом:
А три найбільші сварки-бійки, кожна з яких має свою зав’язку та розв’язку;
Б одруження Карпа та прихід до Кайдашевої хати Мотрі;
В кульмінаційна сварка через грушу на городі у Кайданів як розв’язка твору;
Г зображення Марусі Кайдашихи.
6. Темою повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького є зображення
А життя нетипової для України селянської родини;
Б життя українського села в пореформену добу на прикладі однієї родини;
В родинних перипетій в українському селі в добу кріпацтва;
Г сімейного селянського побуту до закріпачення українських земель;
Ґ життя селянської родини як зразка сім'ї з патріархальним устроєм.
7. Про двоїсту натуру Кайдашихи свідчить характеристика в рядку
А...свекруха люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим
кужелем.
Б Вона не злюбила Мелащиних батьків і як тільки бралась за тім’я, то згадувала
Западинці і свої розглядини в Балашів.
В Кайдашиха почала свариться й стала дуже лайлива та опришкувата. Вона нападала на
Мелашку сливе кожного дня, точила її, як вода камінь.
Г Настали жнива. Кайдашиха запрягла Мелашку до роботи, як у віз... Кожної неділі
просилась Мелашка в гості [до батьків], і кожної неділі Кайдашиха знаходила для неї
роботу.
Ґ На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од її
очей молоко кисне.
8. Події в повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького розгортаються в такій послідов-ності:
А одруження Лавріна — одруження Карпа — смерть Кайдаша — всихання груші.
Б смерть Кайдаша — одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші.
В одруження Карпа — одруження Лавріна — смерть Кайдаша — всихання груші.
Г одруження Карпа — одруження Лавріна — всихання груші — смерть Кайдаша.
Ґ всихання груші — одруження Карпа — смерть Кайдаша — одруження Лавріна.
9. За жанром повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького
А соціально-психологічна Г соціально-побутова
Б історична Ґ авантюрна
В пригодницька
10. Про кого у творі «Кайдашева сім’я» селяни говорили, що це «чоловік гордий та жорсто-
кий, з його буде добрий посіпака»?
А про Омелька Кайдаша; Б про Карпа; В про Лавріна.
11. Хто з героїв повісті «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького «був чоловік гордий, упер-тий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові»?
А Карпо; Б Лаврін.
12. Визначте специфічність гумору в повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:
А гумор з елементами іронії, наближеної до сатири;
Б викривальний сміх;
В сміх крізь сльози співчуття;
Г гумор заради розваги.
13. Яка художня роль пейзажу в наведеному фрагменті повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:
«Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семи-гори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. (...) На високих гривах гір кругом зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями... Під однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата Омелька Кайдаша...»?
Позначте, які з наведених чотирьох відповідей правильні. ‘
А. Змальовано прекрасну природу, що доброчинно впливає на героїв.
Б. Пейзаж співвідноситься з бурхливими пристрастями героїв.
В. Картиною природи розпочинається сюжетна перипетія.
Г. Природа є засобом вияву почуття любові до рідного краю.
14. Які художні засоби використані І. Нечуєм-Левицьким у формуванні ідейно-смислових площин повісті «Кайдашева сім’я»?
А. Тропи.
Б. Стилістичні фігури.
В. Принципи фоніки.
Г. Формотворні засоби, характерні для повісті.
15. Які риси характеру Марусі Кайдашихи розкриває І. Нечуй-Левицький у наведеному фрагменті повісті «Кайдашева сім’я»:
«До природної звичайності (...) селянки в неї пристало щось дуже солодке (...). Але як тільки вона сердилась, з неї спадала та солодка луска...»?
А. Нещирість і лукавість. В. Ввічливість і дипломатичність.
Б. Вихованість і чемність. Г. Лагідність і турботливість.
16. Який засіб художньої виразності використано І. Нечуєм-Левицьким у наведеному фрагменті повісті «Кайдашева сім’я»:
«Лаврін прийняв драбину. Мотря повисла на стіні. Половина Мотрі теліпалось на стіні, а друга половина вчепилась у бантину, як кішка, однією рукою та ліктем другої руки. Мотря держала в руці курку й не хотіла її пускати, а в пазусі у неї були яйця, дуже делікатний крам. Мотря боялась наробить в пазусі яєчні...»?
А. Протиставлення. В. Градація.
Б. Гумор. Г. Уособлення.
17. Які прийоми творення образів-персонажів повісті «Кайдашева сім’я» найчастіше використовує І. Нечуй-Левицький.
А. Прийом емоційно-забарвленої лексики героїв.
Б. Прийом характеристики героїв через зовнішні атрибути.
В. Внутрішній монолог.
Г. Через взаємо-характеристику героїв.
18. Роки життя і місце народження П. Рудченка.
А 1838 – 1918 рр., Київщина (нині Черкащина);
Б 1845 – 1900 рр., м. Київ;
В 1849 – 1920 рр., м. Миргород на Полтавщині;
Г 1833 – 1907 рр., Орловська губернія в Росії.
19. Назвіть співавтора роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:
А І. Франко; Б І. Білик; В І. Нечуй-Левицький; Г П. Рудченко.
20. Укажіть подію і твір, що передували задуму роману-епопеї «Хіба ревуть воли, як ясла
повні?» Панаса Мирного:
А реформа 1861 р. і повість «Лихо давнє й сьогочасне»;
Б мандрівка навесні 1872 р. та враження від неї, описані Панасом Мирним у нарисі
«Подоріжжя від Полтави до Гадячого»;
В життя с. Піски як типовий зразок безвиході, до якої потрапили селяни після реформи,
що знайшло своє відображення у повісті «Голодна воля»;
Г особисті враження та переживання автора, відображені в повісті Панаса Мирного
«Чіпка».
21. Як називаються такі стилістичні засоби художньої виразності: «Поки хвалько нахва-литься, будько набудеться», «Ні хатинки, ні людинки», «Не підмажеш — не поїдеш», «Де ти ходиш, де ти бродиш», вжиті у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла пов-ні?»?
А. Порівняння. Б. Римовані фразеологізми. В. Афоризми. Г. Тавтологія.
22. Яка художня роль прислів’їв та приказок у романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»?
А. Прислів’я та приказки стали назвами розділів роману.
Б. Вони є засобом авторської оцінки подій та вчинків героїв у романі.
В. Вони вживаються переважно для характеристики одних героїв іншими.
Г. Приказки та прислів’я входили до складу різних суджень героїв, емоційно та образно
насичували їх мову.
23. Любов до театру зблизила І. Карпенка-Карого з:
А М. Старицьким; Б Марком Кропивницьким; В П. Саксаганським.
24. Твір «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого є зразком
А ліро-епосу; Б епосу; В лірики; Г драматургії.
25. Мотивом до написання п’єси «Мартин Боруля» для І. Карпенка-Карого
А була відсутність п’єс українською мовою для театрів;
Б було бажання засудити прагнення українців стати дворянами;
В стала реальна історія, пов'язана з Карпом Тобілевичем;
Г було бажання створити твір для «театру корифеїв».
26. Кульмінацією в п’єсі «Мартин Боруля» є сцена
А втечі панка Націєвського;
Б відмови Мартину Борулі у дворянському титулі;
В сватання до Марисі сусідського шляхтича;
Г переконування Мартина сусідами спалити документи.
27. В уривку: «Губерський секретар, ще й регістратор!.. Якраз для нашої Марисі жених, а за придане нехай не турбується. Скажи, щоб приїздив. Коли хоче, то нехай на наших же конях і приїде, я його і звідціля одвезу в город на своїх. Побалакай з ним... так, знаєш, полі-тичне, і, коли тепер не приїде, то напиши мені, що скаже», — мова йде про
А Націєвського; Б Миколу Гуляницького; В Матвія Дульського; Г Красовського.
28. Репліка: «Так от яке діло, пане Мартине: ти знаєш, що я чоловік не бідний, Микола у мене один, то й він не буде бідувать; а в тебе одна дочка... Мій Микола і твоя Марися уміс-ті виросли і полюбили одно другого, а ми з тобою давні приятелі... То як ти скажеш: чи не поженимо ми своїх дітей? Нехай давня наша приязнь закінчиться весіллям наших діток!..» — належить
А Протасію Пеньонжці; В Гервасію Гуляницькому;
Б Мартину Борулі; Г Трандалєву.
29. «Слугою двох панів» у п’єсі «Мартин Боруля» виступає
А Націєвський; Б Трандалєв; В Красовський; Г Дульський.
30. До «театру корифеїв» належать усі, окрім
А Івана Карпенка-Карого; В Марка Кропивницького;
Б Марії Садовської-Барілотті; Г Івана Нечуя-Левицького.
31. Прочитайте рядки з поеми «Мойсей» І. Франка
Се дідусь слабосилий,
