Семінар №3 Свідомість як форма регуляції взаємовідносин людини з дійсністю

Мета: осмислити специфіку дослідження свідомості в філософії, відмінність філософського погляду на свідомість від спеціальнонаукових досліджень, практичну значущість філософської теорії свідомості.

Провідна ідея: виникаючи із діяльності, свідомість сама постає методом цієї діяльності, регулюючи відношення індивіда з природою, історією, соціумом, самим собою.

Питання для обговорення:

1.Постановка проблеми свідомості в філософії. Відмінність філософського тлумачення свідомості від спеціальнонаукового (фізіологія, психологія, кібернетика, лінгвістика та інші.).

2.Ідеальне як всезагальна форма функціонування свідомості.

3.Структура свідомості та її функції. Взаємозв’язок свідомого і несвідомого: проблема індивідуального і колективного несвідомого.

4.Свідомість і мова. Проблема “мовленнєвої свідомості”.

Ключові поняття: свідомість, відображення, суспільна практика, ідеальне,несвідоме, підсвідоме, мова, мислення

Тематика творчих завдань:

1.Загадка свідомості: полеміка навколо питання про природу свідомості та способи її даності індивіду

2. Стереотипи та парадокси, що необхідно розв’язати на шляху осмислення природи свідомості.

3. Свідомість як історія: становлення і розвиток форм суспільної свідомості. Механізм зв’язку індивідуальної і суспільної свідомості.

4. Маркс и Фрейд про несвідоме і свідоме: порівняльний аналіз.

5. Проблема свідомості в сучасній філософії постмодерна.

6. Свідомість як завдання. Що означає бути свідомим?

Література:

Основна:

1.Мир философии. – Т.1. – М., 1971. – с.452 (Бюхнер), 464-475 (С.Трубецкой, 456-460 (Фрейд).

2.Ильенков Э.В. Философия и культура – М.,1991. – с.270-275 («мислення і мова»), 30-43 («откуда берется ум?»); 229-270 (диалектика идеального)

3.Хрестоматия по философии – М., 1997 – с.257-263 (З.Фрейд, “свідоме і несвідоме”), с.300-303 (К.Юнг, “колективне несвідоме”)

4.М.Мамардашвили. Как я понимаю философию – М., 1992. – с.81-85, 72-86.

Додаткова:

1. Кремень В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. - К.: Книга, 2005.

2.Г. М. Причепій, А. М. Черній, Л. А. Чекаль Філософія.Підручник.Київ: Академвидав, 2007.

3.Філософія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. П. Щерба, В. К. Щедрін, О. А. Заглада; За заг. ред. С. П. Щерби.— К.: МАУП, 2004. — 216 с.— Бібліогр.: 208–213 с.

Семінар 4 Філософське вчення про пізнання

Мета: визначити основні проблеми гносеології та способи їх розв’язання в історії філософії, розкрити діалектичну сутність пізнання, довести можливість отримання істинного знання.

Провідна ідея: пізнання як творчість, як рух до все більш повного і глибоко істинного знання.

Питання для обговорення:

1.Проблема пізнавальності світу в історії філософії. Об’єкт і суб’єкт пізнання.

2.Чуттєве і раціональне пізнання дійсності. Раціоналізм і ірраціоналізм.

3.Гносеологічні функції мови.

4.Істина як процес. Види істини та її критерій.

Ключові поняття: агностицизм, герменевтика, ірраціоналізм, істина, критерій істини,об’єкт пізнання, практика, раціоналізм, розуміння, суб’єкт пізнання, сенсуалізм, скептицизм.

Тематика творчих завдань:

1. Пізнавальні здібності людини.

2. Критерії істинності знання в філософії.

3. Раціоналізм і ірраціоналізм в сучасній філософії.

4. Співвідношення наукових і поза наукових форм пізнання.

5. Роль практики в процесі пізнання.

6. Герменевтика і проблема розуміння.

7. Природа інтуїції.

8. Соціальна детермінованість наукової творчості.

9. Пізнавальна цінність мови.

10.Шляхи і способи пізнавального освоєння світу.

Література: