VІІІ. Підсумковий контроль

 

Матеріали до рейтинго-модульного іспиту з філософії

 

Обсяг навчального курсу – 108 годин (лекції – 20, практичні заняття – 14, самостійна робота - 74).

Семестр ІІІ, ІV

Форма контролю – іспит

Призначення іспиту в системі контролю та оцінювання якості підготовки студентів з філософії

Мета іспиту: З’ясування ступеню розвиненості способу мислення студентів, їх базової філософської компетентності, здатності до інноваційного використання отриманих знань, що передбачає поєднання різних типів гуманітарної рефлексії в процесі самостійного пошуку відповідей на проблемні питання.

Призначення: іспит виступає підсумковим етапом контролю якості засвоєння студентами основного змісту навчального курсу з філософії. Оскільки основною формою поточного і проміжного контролю є принцип рейтинго-модульної діяльності студентів, іспит виступає підсумковою формою рейтингового оцінювання якості знань студентів.

Структура та зміст іспиту:

Екзаменаційні питання складають систему завдань, що диференційовані за рівнем складності:

Рівень А – репродуктивний (вимагає відтворення основної навчальної інформації з дисципліни);

Рівень В – алгоритмічний (передбачає здатність застосування знань в стандартній ситуації);

Рівень С – творчий (інноваційний) – передбачає здатність приймати рішення в нестадартній ситуації

У відповідності з означеними рівнями розбудовуються екзаменаційні завдання і відповіді на них оцінюються в балах.

Організаційні засади:

Кожен студент отримує екзаменаційний білет, в який включені питання різного рівня складності.

Базою для системи завдань є коло теоретичних та практичних проблем, що розглядались протягом семестру в процесі вивчення модуля, а також матеріал, що передбачався програмою самостійної роботи студентів.

Освоєння навчальної дисципліни з філософії передбачає такі вимоги до знань:

- вміння висвітлити проблемність філософських питань, полемічність, альтернативність їх осмислення в контексті історико-філософського та інтелектуального поступу;

- знання філософських першоджерел з проблематики, що вивчається (усвідомленість, систематичність, розуміння екзистенціальної значущості);

- знання основної проблематики сучасного філософствування, основних етапів її руху;

- знання характеру антиномічності соціального та індивідуального в життєдіяльності людини;

- філософських основ своєї професійної діяльності;

- пріоритетні проекти сучасної соціальної стратегії.

Вимоги до навичок та умінь студента:

- розрізняти в тій чи іншій системі філософського знання його загальноцивілізаційні, національні та індивідуальні виміри, уміти застосовувати зазначене розрізнення в справі формування власного відношення до гуманітарної культури людства в цілому;

- уміти розрізняти наукову картину світу і філософську;

- уміти здійснювати рефлексію над власним життєвим досвідом, професійним та гуманітарним знанням;

- уміти обґрунтовувати свою світоглядну позицію до явищ і процесів дійсності;

- уміти аналізувати різноманітні механізми “включення” людини в суспільство та історію;

Зразок екзаменаційного білета:

 

Рівень А.

1. Які форми духовного виробництва Ви знаєте? Дайте характеритику.

Рівень В.

2. Історія анонімна чи “персональна”. Хто “робить” історію? Наведіть приклади альтернативного розв‘язання.

Рівень С.

3. Добре відома теза, що “людина – це проект, а не даність”. Спробуйте обгрунтувати:

- чи можемо ми обмежитись наявною картиною людини?

- чи можна констатувати “кризу людини” як стан завершення її історії?

 

Коло теоретичних питань до іспиту:

1. Поняття культури мислення і роль філософії в її формуванні.

2. Яким чином філософія входить у структуру життєдіяльності кожної людини?

3. Позначте відмінність між філософією й філософствуванням.

4. Якого роду питання складають коло світоглядних питань?

5. З чого починається філософія? На якому ґрунті зростає недовіра до філософії?

6. Про ставлення до філософії буденної свідомості, зорового глузду.

7. Філософія в контексті лінгвістичної компетентності студента.

8. Розсудок і розум як способи мисленнєвої діяльності людини.

9. Про абстрактне й конкретне в мисленні.

10. Світогляд, коло світоглядних питань, роль філософії у формуванні світоглядної культури індивіда.

11. Історичні типи формування світоглядних орієнтацій.

12. Феномен світоглядної кризи й роль філософії у її здоланні.

13. О.Кульчицький. Світовідчуття українства.

14. Філософський смисл і соціокультурний зміст проблеми буття.

15. Феномен долі в контексті ситуації людини.

16. Історичні парадигми осмислення буття: буття як космос, буття як теос, буття як субстанція.

17. Класична і посткласична стратегія філософствування про буття.

18. Альтернатива "буття-небуття" у системі відношень життя людини.

19. Екзистенціалістська версія буття й тема "відповідальності за буття".

20. Простір і час як форми присутності людини у бутті.

21. Полемічність питання про свободу. Свобода й свавілля.

22. Августин і модуси часу, час як межа покладання смислу життя.

23. Буття і проблема самореалізації людини.

24. Час як вічність і як минущість. Феномен часу й проблема безсмертя.

25. Свідомість як предмет міждисциплінарного аналізу.

26. Структура свідомості. Функції свідомості.

27. Форми опредметення свідомості. Свідомість і мова.

28. Феномен несвідомого. Проблема архетипів колективного несвідомого.

29. Ідеальне як форма функціонування свідомості. Механізм "породження" ідеального.

30. Свідомість і самосвідомість.

31. Суспільна та індивідуальна свідомість: механізм взаємодії. Форми суспільної свідомості.

32. Утопічне та ідеал. Ідоли та ідеали.

33. Феномен "заляканої свідомості" та соціокультурні передумови її наявності.

34. Що відбивають ідеали? Як нам даються ідеали? Як можна "розпредметити" ідеал?

35. Пізнання як процес освоєння людиною світу. Структура пізнавального процесу.

36. Форми і методи наукового пізнання.

37. Істина – правда – гадка. Основні властивості істини. Проблема критеріїв істини.

38. Антропологічний поворот у сучасному філософствуванні і потреба нового світоглядного узагальнення знань про людину.

39. Відмінність класичного і посткласичного філософствування про людину.

40. М. Шелер: основні ідеї філософської антропології.

41. Полемічність питання про визначення сутності людини.

42. Духовне і матеріальне виробництво: основні тенденції структурних домінант суспільного виробництва.

43. Нові контексти ідентифікації проблеми духовного в сучасній культурі.

44. Ідея історії, механізми і парадокси її самозмінення.

45. Проблема цінності історії, її меж та засадничих структур.

46. Проблема рушійних сил історії. Хто “робить” історію?

47. Ф. Ніцше – “Про користь і шкоду історії для життя”.

48. “Кінець історії” чи метаісторія?

49. Глобалізація як тенденція розвитку сучасного суспільства.

50. Характеристика та наслідки глобалізаційних процесів.

51. Україна в контексті соціокультурних змін та можливостей.

 

Критерії оцінювання

Екзамен з курсу «Філософія» складається з письмової модульної контрольної роботи і відповідей на 3 питання під час усного екзамену. Модульна контрольна робота виконується в кінці семестру. МКР на кожне питання екзаменаційного білету оцінюється в 4-бальній системі. Отже, студент має чотири оцінки за екзамен. Ці оцінки трансформуються в рейтингові бали таким чином:

МКР

«5» - 20 балів

«4» - 16 балів

«3» - 12 балів

«2» - 8 балів

Кожне питання екзаменаційного білету

«5» - 10 балів

«4» - 8 балів

«3» - 6 балів

«2» - 4 бали

Усі бали екзамену (МКР та 3 відповіді на питання) сумуються. Ця сума є екзаменаційним балом. Підсумкова оцінка за дисципліну виставляється як сума семестрового рейтингового балу та екзаменаційного балу за таблицею:

 

 

Семестровий рейтинговий бал	Оцінка за шкалою ECTS	Підсумкова оцінка з дисципліни за національною шкалою
90-100 балів	А	відмінно
82-89 балів	В	добре
75-81 балів	С
66-74 балів	D	задовільно
60-65 балів	Е

50-59 балів FX незадовільно з можливістю

повторного складання

49 і менше F незадовільно з обов’язковим

повторним курсом

 

Відповідь на "відмінно" оцінюється коли студент вільно орієнтується в навчальному матеріалі, вміє аналізувати різні концепції, робить аргументовані висновки, вичерпно відповідає на додаткові запитання викладача, розглядає історію України в контексті світової історії, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни.

На оцінку "добре" студент повинен чітко відповісти на запропоновані питання, вміти робити аналіз і висновки, але на додаткові запитання викладача відповідає з деякими погрішностями.

Оцінка "задовільно" ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення.

"Незадовільно" - це повне незнання програмного матеріалу.