Тема 3. Філософія Середньовіччя та Нового часу

План:

1. Характерні риси середньовічної філософії.

2. Патристика. Августин Блаженний.

3. Схоластика. Полеміка про універсалії. Фома Аквінський.

4. Методологія і гносеологія як пріоритетні теми філософії Нового часу.

5. Філософія емпіризму. Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк.

6. Філософія раціоналізму. Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц.

Основні поняття: Середньовіччя, патристика, схоластика, містика, теоцентризм, креаціонізм, символізм, універсалії, номіналізм, реалізм, Новий час, гносеологія, емпіризм, сенсуалізм, індукція, раціоналізм, матеріалізм, ідеалізм, суб’єктивний ідеалізм, субстанція, дуалізм, раціоналізм.

Методичні рекомендації:

Специфіка середньовічної філософії зумовлена впливом християнського світогляду, його ідеями теоцентризму, креаціонізму, провіденціалізму, одкровення, символізму. У розвитку філософії цього періоду виділяють патристику і схоластику.

Для філософії патристики характерні пошуки раціонального обгрунтування догматів віри, переосмислення питання співвідношення віри і розуму. Бог, за Августином, є вищою сутністю, причиною існування будь-якого сущого, його творцем, найвищим благом і причиною будь-якого блага. Основою духовного життя є воля, а не розум, оскільки сутність проявляється в активності, а не пасивності. Метою і суттю людського життя є щастя, яке досягається пізнанням Бога та випробовуванням душі. Істину про Бога пізнає не розум, а віра, але вони не взаємовиключаються, а доповнюють одне одного. Августин висуває ідею про єдність людської та божественної історії, її змістом є боротьба двох царств (градів) – Божого і земного.

Для філософії схоластики важлива суперечка навколо проблеми універсалій (загальних понять). Номіналісти та реалісти. Співвідношення віри і розуму Т. Аквінський визначає як їх гармонію. Основою пізнавальної діяльності є інтелектуальна функція душі. Розум є опорою для будь-яких вольових дій чи просто свободи волі. Пізнавальний процес трактує як уподібнення суб’єкта і суб’єкта, їх своєрідне мислиме об’єднання.

Розглядаючи питання теми необхідно проаналізувати соціально-культурні передумови формування філософії даного періоду, в якій на перший план виходять проблеми гносеології, методології наукового пізнання, критеріїв істинності знання тощо.

Розвиток філософії цього періоду визначається формуванням двох стратегічних методологій: емпіризму, представленого філософією Ф.Бекона, Дж.Локка та раціоналізму, представниками якого були Р.Декарт, Б.Спіноза. Філософія Декарта є раціонально обгрунтованим образом світу, де важливе місце належить вченню про субстанцію (у Декарта дуалізм).

Суперечливість поглядів Нового часу представлена суб’єктивно-ідеалістичною філософією Дж.Берклі та Д.Юма. Берклі виступає з критикою матеріалізму та поняття матерії. Для нього бути означає „бути у сприйнятті”. Ці ідеї продовжує Юм, виражаючи скептичну позицію щодо проблеми духу і матерії, яка, на його думку, теоретично не може бути вирішена. Оскільки весь досвід грунтується лише на сприйнятті та впорядкуванні вражень і уявлень, а отже з нього виключений зовнішній світ, що об’єктивно існує.

 

Література:

1. Антология мировой философии: в 4-х т. –М.: Мысль 1969-1973.

Т.1. – Ч.2. Философия древности и средневековья. – Разд. «Августин», «Фома Аквинский». – 1969. – С.581-932..

Т.2: Европейская философия от эпохи Возрождения по эпоху Просвещения. – Разд. 2. «Бекон», «Декарт», «Локк», «Беркли», «Юм». – 1970. – С.192-222, 231-294, 412-441, 507-530, 574-608.

2. Асмус В.Ф. Декарт / В.Ф. Асмус. – М.: Высшая школа, 2006. – 335 с.

3. Бекон Ф. Новый Органон / Ф. Бекон // Бекон Ф. Соч.: в 2-х т. – 2-е изд. – М.: Мысль, 1977.

Т.2. – 1977. – С. 5-222.

4. Гельвеций К.А.О человеке, его умственных способностях и его воспитании / К.А. Гельвеций //Гельвеций К.А.Соч.: в 2-х т. – М.: Мысль, 1974.

Т.2. – 1974. – С. 5-568.

5. Гольбах П.А.Система природы, или о законах мира физического мира духовного / П.А. Гольбах // Гольбах П.А.Избр. филос. произв.: в 2-х т. – М.: Мысль, 1963.

Т.1. – 1963. – С. 59-67.

6. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст.: Курс лекцій. Навчальний посібник для вузів / В.І. Гусєв. – К.: Либідь, 2000. – 264 с.

7. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства / А.Я. Гуревич. – М.: Искусство, 1990. – 395 с.

8. Декарт Р. Рассуждение о методе / Р. Декарт // Декарт Р. Избр. произв.: в 2-х т. – М.: Мысль, 1989.

Т.1. – 1989. – С. 250-296.

9. Кондзьолка В. В. Історія середньовічної філософії: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. В. Кондзьолка. – Львів: Світ, 2001. – 320 с.

10. Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии / Ф.Ч. Коплстон; пер. с англ. И. Борисовой; послесл. М. Гарнцева. – М.: Энигма, 1997. – 512 с.

11. Кузнєцов В.Н. Западноевропейская философия XVIII века: учеб. пособие для студентов филос. фак. ун-тов / В.Н. Кузнєцов, В.В. Мееровский, А.Ф. Грязнов. – М.: Высш. шк.: 1986. – 400 с.

12. Лейбниц Г.В. Монадология / Г.В. Лейбниц // Лейбниц Г.В. Соч.: в 4-х т. – М.: Мысль, 1983.

Т. 1. – 1983. – С. 313-429.

13. Локк Дж.Опыт о человеческом разумении / Дж. Локк // Локк Дж.Соч.: в 3-х т. [пер. с англ. А.Н. Савина]. – М.: Мысль, 1985.

Т. 1-2. – 1985. – С. 78-582.

14. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХVІІ века / И.С. Нарский. – М.: Высшая школа, 1974. – 380 с.

15. Неретина С.С. Средневековое мышление как стратегема мышления современного / С.С. Неретина // Вопросы философии. – 1999. – №11. – С. 122-150.

16. Нестик Т.А. Тема внутреннего слова у Августина: мышление и время / Т.А. Нестик // Вопросы философии. – 1998. – №10. – С. 112-125.

17. Ортега-и-Гассет X. Вера и разум в сознании европейского средневековья / X. Ортега-и-Гассет // Человек. – 1992. – №2. – С. 81-89.

18. Соколов В.В. Европейская философия ХV-ХVІІ веков / В.В. Соколов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк.: 1996. – 399 с.

19. Соколов В.В. Средневековая философия / В.В. Соколов. – М.: Высшая школа, 1979. – 623 с.

20. Сухина В.Ф. Практикум по философии: учеб. пособие для студентов вузов / В.Ф. Сухина, К.В. Кислюк; М-во образования и науки Украины, Нар. укр. акад. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Фолио, 2001. – 430 с.

Раздел 5. Средневековая философия.

Раздел 7. Философия Нового времени.

21. Татаркевич В. Історія філософії: в 3-х т. / В. Татаркевич. – Львів: Свічадо, 1997-1999

Т. 2: Філософія Нового Часу до 1830 року. – 1999. – 352 с.

22. Трахтенберг О.В.Очерки по истории западноевропейской средневековой философии / О.В. Трахтенберг. – М.: Госполитиздат, 1957. – 254 с.

23. Хесле В. Гении философии нового времени: Лекции в институте философии РАН / В. Хесле, Ин-т философии Рос. акад. наук. – М.: Наука, 1992. – 225 с.

 

 

Контрольні питання і завдання:

1. Назвіть специфічні риси середньовічної філософії. Чим вони зумовлені?

2. Яке головне завдання переслідувала патристика?

3. Які значення має термін «схоластика» і чому?

4. Чи являються докази буття Бога Ф. Аквінського доказами?

5. Як вирішувалась у середньовіччі проблема співвідношення віри та розуму?

6. У чому суть суперечки між реалістами та номіналістами?

7. Порівняйте вихідні ідеї схоластики та містики.

8. Окресліть історичний зміст концепції «подвійної істини».

9. Розкрийте зміст і значення принципу «бритви Оккама».

10. Назвіть соціально-політичні та природничо-наукові передумови філософії Нового часу.

11. Чим зумовлена увага до раціоналізму у філософії ХVІІ ст.?

12. Поясніть вибір методу пізнання Ф. Беконом і Р. Декартом.

13. Чому пошуком субстанції більше цікавились раціоналісти, а не емпірики?

14. Знайдіть логічний зв’язок між середньовічним реалізмом і номіналізмом та раціоналізмом і емпіризмом.

15. Чиїм поглядам в тлумаченні людини Ви віддаєте перевагу – вченню про вроджені ідеї Р. Декарта чи поняттю «tabula rasa» Дж. Локка?

16. Порівняйте погляди на субстанцію Б. Спінози і Г. Лейбніца.

17. Які принципові зміни в науковій і філософській картині світу відбулися в Новий час?

18. Порівняйте епохи середньовіччя та Нового часу.

19. Чи погодитесь Ви з висловом: «Немає нічого в розумі, чого б не було у відчуттях? Погляди якого напрямку він відображає?