Тема 13. Філософський аналіз суспільства

План:

1. Поняття соціуму. Основні підходи до розуміння суспільства.

2. Зміст формаційного та цивілізаційного підходів до аналізу суспільства.

3. Індустріальне та постіндустріальне суспільство: специфічні риси та особливості функціонування.

 

Основні поняття: суспільство, виробництво, діяльність, практика, праця, опредмечування, розпредмечування, суспільно-економічна формація, індустріальне суспільство, постіндустріальне суспільство.

 

Методичні рекомендації:

Суспільство – це складна система, що включає в себе велику кількість елементів. Тому існує багато аспектів розгляду та тлумачення суспільства, які слід сприймати не як взаємовиключаючі, а як взаємодоповнюючі.

У сучасній соціальній філософії сформувалися два підходи до аналізу суспільства: формаційний, який обгрунтував К. Маркс, та цивілізаційний, прихильниками якого є М. Данилевський, О. Шпенглер та ін. Потрібно розглянути, що таке суспільно-економічна формація та яка методологічна роль даного підходу у вивченні суспільства, а також розкрити суть цивілізаційного підходу та його можливі переваги чи недоліки порівняно з першим.

Сучасний рівень соціального розвитку дослідники називають постіндустріальним суспільством, що приходить на зміну індустріального і характеризується якісно іншими рисами та механізмами розвитку. Теорії постіндустріального суспільства та інформаційного, як його специфічної форми розробляли Д. Белл, Е. Тоффлер, М. Кастельс, В. Іноземцев та багато інших. Дослідники розрізняють індустріальне і постіндустріальне суспільство за рядом ознак. Зокрема, якщо для першого переважаючим є виробництво товарів, то для другого – виробництво послуг, якщо одне – машинне, то інше –технологічно – інформаційне, також протиставляють масштабність і стандартизацію – локальності і різноманітності, тощо.

 

Література:

1. Андреев И. Осторожно с часами истории / И. Андреев // Вопросы философии – 1998. – №9. – С. 38-53.

2. Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій / В. П. Андрущенко, М.І. Михальченко. – 2-ге вид., вип. й доп. – К.: Генеза, 1996. – 368 с.

3. Бачинин В.А. Философия: философия, мир, человек, социум: учебно-методическое пособие / В.А. Бачинин. – Харьков: ХИВД, 1994. – 86 с.

4. Бердяев Н.А. Смысл истории / Н.А. Бердяев. – М.: Мысль, 1990. – 211 с.

5. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер; пер. с нем.; сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова; предисл П.П. Гайденко. – М.: Прогресс, 1990. – 808 с. – (Социологич. мысль Запада).

6. Вебер М. Основные социологические понятия / М. Вебер; пер. с нем. М.И. Левиной; сост., общ. ред. и послесл. Ю.Н. Давыдова; предисл. П.П. Гайденко // Вебер М. Избранные произведения. – М.: Прогресс, 1990. – С.602-643.

7. Визгин В. История и метаистория / В. Визгин // Вопросы философии. – 1998. – №10. – С. 98-111.

8. Воронин А.А. Периодизация истории и проблема определения техники / А.А. Воронин // Вопросы философии. – 2001. – №8. – С. 17-28.

9. Гальчинський А.С. Становлення суспільства постінформаційної цивілізації: навч. посібник / А.С. Гальчинський. – К.: Вища шк., 1993.– 107 с.

10.Гемпель К. Функция общих законов в истории / К. Гемпель // Вопросы философии. – 1998. – №10. – С.88-97.

11.Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу / О. Забужко. – 4-е вид. – К.: Факт, 2007. – 130 с.

12.Иванов В. П. Человеческая деятельность – познание – искусство / В. П. Иванов. – К.: Наукова думка, 1977. – 251 с.

13.Иноземцев В.С. Современный постмодернизм: конец социального или вырождение социологии / В.С. Иноземцев // Вопросы философии. – 1998. – №9. – С.27-38.

14.Князев В. Н. Человек и технология (социально-философский аспект): монографія / В.Н. Князев. − К.: Лыбидь, 1990. − 175 с.

15.Кутирєв В.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії / В.О. Кутирєв // Філософська і соціологічна думка. – 1991. – №7. – С. 53-65.

16.Маркс К. До критики політичної економії. Передмова / К. Маркс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.13 [пер. з 2-го рос. вид.] – К.: Політвидав України. 1980. – С. 5-9.

17.Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року / К. Маркс, Ф. Енгельс // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т.42 [пер. з 2-го рос. вид.] – К.: Політвидав України. 1980. – С. 88-178

18.Мертон Р. К. Социальная структура и аномия / Р.К. Мертон // Социология преступности (Современные буржуазные теории). – М.: Прогресс, 1966. – C. 299-313.

19.Ойзерман Т. Материалистическое понимание истории: плюсы и минусы // Вопросы философии. – 2001. – №2. – С. 3-32.

20.Панарин А. Смысл истории / А. Панарин // Вопросы философии. – 1999. – №9. – С. 3-21

21.Пантин В. Ритм общественного развития и переход к постмодерну / В. Пантин // Вопросы философии. – 1998. – №7. – С. 3-13.

22.Поппер К. Открытое общество и его враги: В 2-х т. / К. Поппер; пер. с англ. под ред. В. Н. Садовского. – М.: Феникс, Международный фонд «Культурная инициатива», 1992.

23. Рейман Л.Д. Информационное общество и роль телекоммуникаций в его становлении / Л.Д. Рейман // Вопросы философии. – 2001. – №3. – С. 3-9.

24.Сорокин П. Социальная стратификация и мобильность / П. Сорокин // Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. – М.: Политиздат, 1992. – С. 373-424.

25.Тойнби А.Дж. Постижение истории / А.Дж. Тойнби; пер. с англ. – М.: Прогресс, 1991. – 736 с.

26.Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Ф. Уэбстер. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 400 с.

27.Франк С.Л. Духовные основы общества / С.Л. Франк. – М.: Республика, 1992. – 510 с.

28.Хайек Ф.А. Дорога к рабству / Ф.А. Хайек // Вопросы философии. – 1990. – № 10. – С. 113-151; №11. – С. 123-165; № 12. – С. 103-149.

29.Яковец Ю.В. Формирование постиндустриальной парадинмы: истоки и перспективы / Ю.В. Яковец // Вопросы философии. – 1997. – №1. – С. 3-18.

30.Ясперс К. Смысл и назначение истории / К. Ясперс; пер. с нем. – М.: Политиздат, 1991. – 527 с. – (Мыслители XX в.).

 

 

Контрольні питання і завдання:

1. Що вивчає соціальна філософія?

2. Чим відрізняється сучасний аналіз суспільства від попередніх епох?

3. Назвіть фактори, що обумовлюють суспільний розвиток.

4. Прокоментуйте вислів Ш.Л. Монтеск’є: «Влада клімату сильніша за будь-яку іншу владу».

5. Хто управляє суспільством – народ чи особистість?

6. Назвіть основні сфери суспільного життя.

7. У чому полягає специфіка законів розвитку суспільства у порівнянні з законами розвитку природи?

8. Розкрийте сутність географічного детермінізму.

9. Як співвідносяться цивілізація і формація?

10.Як розуміти поняття «суспільство як система, що саморозвивається»?

11.Що таке влада?

12.Які існують інтерпретації влади?

13.Назвіть основні елементи суспільної структури та охарактеризуйте їх.

14.За якими критеріями суспільство поділяється на страти?

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ ПО КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ»

 

1. Світогляд, його історичні типи.

2. Структура і типологія світогляду. Роль світогляду в житті людини.

3. Основні теми і типи філософствувань.

4. Світогляд і філософія: порівняльний аналіз.

5. Особливості історичного зародження філософії. Філософія і міфологія.

6. Специфічні риси філософського світогляду: всезагальність, рефлективність, категоріальність.

7. Порівняльний аналіз вихідних особливостей західного та східного типів філософствування.

8. Стародавня індійська філософія: особливості, основні проблеми, школи.

9. Стародавня китайська філософія: школи, їх проблематика.

10. Антична філософія: її виникнення, основні проблеми та риси. Мілетська натурфілософія

11. Філософське вчення Геракліта із Ефеса та Елейської школи (Парменід, Зенон).

12. Філософські погляди софістів (Протагор, Гіппій, Крітій).

13. Філософське вчення Сократа: принципи та метод.

14. Теорія «ідей» Платона та його вчення про пізнання.

15. Вчення Арістотеля про причини буття, класифікація наук. Логіка.

16. Основні напрямки елліністичної філософії та римської античності.

17. Основні риси філософії Середньовіччя: теоцентризм, традиціоналізм, креаціоналізм, провіденціалізм.

18. Схоластика та містика як провідні напрями середньовічної філософії.

19. Суть ідейних здобутків Августина Блаженного.

20. Полеміка про універсалії. Номіналізм та реалізм. Т. Аквінський.

21. Ідеї гуманізму, антропоцентризму та утопізму періоду Відродження.

22. Натурфілософія епохи Відродження.

23. Особливості філософії Нового часу.

24. Емпірична філософія Ф. Бекона: «Знання – сила». Вчення про метод пізнання та чотири групи «ідолів».

25. Дуалізм Рене Декарта: «Думаю, отже – існую».

26. Джон Локк про здібності людського розуму, «tabula rasa».

27. Філософські ідеї європейського Просвітництва.

28. Особливості німецької класичної філософії як періоду розвитку новоєвропейської філософії.

29. Суть коперніканського перевороту І. Канта, його “річ-в-собі” та агностицизм.

30. Категоричний імператив І. Канта.

31. Система абсолютного ідеалізму Г.В.Ф. Гегеля.

32. Діалектика як теорія розвитку: принципи, категорії, закони.

33. Діалектика і метафізика як альтернативні способи світорозуміння.

34. Порівняльний аналіз класичного та некласичного типів філософствування.

35. Зміст основних ідей С. К’єркегора. Поняття екзистенції.

36. Позитивізм. Вчення О. Конта про три стадії пізнання.

37. Основні ідеї неопозитивізму та постпозитивізму та їх вплив на розвиток сучасної науки.

38. Волюнтаризм А. Шопенгауера та його вплив на формування некласичної філософської парадигми.

39. «Філософія життя» Ф. Ніцше: «воля до влади» та ідея «надлюдини», їх суперечливе трактування.

40. Філософія культури О. Шпенглера та А. Тойнбі.

41. Загальні особливості філософії ХХ ст. та її основні напрямки.

42. Вихідні ідеї філософії екзистенціалізму.

43. Проблема свободи і відповідальності у філософії Ж.-П. Сартра.

44. Філософія «абсурду» та «бунту» А. Камю.

45. Філософська антропологія та її вплив на сучасне розуміння людини.

46. Основні ідеї російської релігійної філософії ХХ ст. (С. Булгаков, П. Флоренський, С. Франк, М. Бердяєв на вибір).

47. Вчення про дві натури та три світи” Г Сковороди.

48. Екзистенціальні ідеї української філософії ХІХ- поч. ХХ ст. П. Юркевич.

49. Вчення про несвідоме З.Фрейда та його філософська оцінка.

50. Культурологічне значення ідеї архетипів К.-Г. Юнга.

51. Зміст основних ідей філософії постмодернізму.

52. Вплив ідей постмодернізму на сучасну культуру (літературу, живопис, музику, кіно).

53. Поняття онтології. Типи онтології: матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм.

54. Основні рівні і форми буття. Діалектика буття.

55. Історично мінливий зміст поняття матерія.

56. Рух як спосіб існування світу. Рух і спокій. Класифікація форм руху світу.

57. Простір і час як форми існування світу. Основні концепції простору і часу.

58. Поняття та сутність свідомості.

59. Форми суспільної свідомості. Основні функцій свідомості.

60. Співвідношення індивідуальної та суспільної свідомості.

61. Основні проблеми та принципи пізнавальної діяльності. Структура пізнання.

62. Характеристика чуттєвого та раціонального рівнів пізнання, їх форми.

63. Форми емпіричного та теоретичного наукового пізнання. Проблема істини.

64. Співвідношення понять індивід, індивідуальність, особистість. Людина як трихотомія тіла, душі і Духа.

65. Матеріалістичне трактування історії К. Марксом, його сучасна оцінка.

66. Вчення про сутність людини К. Маркса.

67. Формаційна і цивілізаційна теорії суспільного розвитку.

68. Теорія індустріального та постіндустріального суспільства: риси та особливості функціонування.

69. Філософія техніки: поняття, чинники розвитку та вплив на існування людини.

70. Ціннісні орієнтації та їх історичні типи.

71. Співвідношення понять «культура» і «цивілізація». Типи цивілізацій. Особливості постсучасної цивілізації.

72. Глобалізація: суть, передумови та наслідки. Глобальні проблеми.