2017-12-14
351
Мета роботи
Використовуючи довідкову літературу та наявні в лабораторії зразки ознайомитися з конструкціями станційно-апаратних ізоляторів; провести випробування одного з типів опорних ізоляторів; спостерігати розвиток розряду по поверхні ізолятора.
Загальні відомості.
Вивчення класифікації ізоляторів і конструкцій різних типів ізоляторів по літературі виконується під час підготовки до лабораторних занять. У лабораторії ці знання закріплюються вивченням конструкцій ізоляторів, представлених у лабораторії.
Контроль стану опорних ізоляторів перед монтажем проводиться
а) вимірюванням опору ізоляції мегометром при напрузі 2500 В;
б) випробуванням підвищеною напругою.
Опір ізоляції кожного елементу не має бути нижче 300 МОм.
Випробування підвищеною напругою змінного струму промислової частоти проводиться плавним підйомом напруги до нормованої величини випробувальної напруги, витримуванням під цією напругою протягом 1 хвилини і плавним зниженням напруги При цьому ведеться спостереження за ізолятором, ізолятор бракується за наявності часткових розрядів.
|
|
|
Величина однохвилинної випробувальної напруги для одноелементних ізоляторів 6 кВ та 10 кВ дорівнює 32 кВ та 42 кВ відповідно.
Сухорозрядна напруга ізоляторів визначається при заводських випробуваннях плавним підйомом випробувальної напруги до величини, при якій розряд на сухій поверхні ізолятора. Сухорозрядні напруги приводяться в каталожних даних ізолятора і мають бути приблизно на 5 % вище за випробувальну напругу, витриману, по ГОСТ 1516 – 73.
Величини випробувальної і розрядної напруг нормуються для стандартних метереологічних умов. Оскільки умови випробувань найчастіше відрізняються від стандартних, то до величини випробувальної напруги потрібно вводити поправку на зміну відносного тиску, температури і вологості повітря по формулі (3.1)
(3.1)
де - U розрядна або випробувальна напруга за умов відмінних від стандартних;
U0 - розрядна (або випробувальна) напруга за стандартних умов (p0 = 760 мм.рт.ст., t0 = 20oC і абсолютній вологості повітря 11 г/м3);
δ - відносна щільність повітря (див. формулу 1.3);
K - коефіцієнт, що враховує зміну вологості і визначений по кривих (рисунок. 3.1).
Поправка вноситься і у величину визначеної в сухорозрядної напруги до порівняння її нормуючою величиною по формулі:
(3.2)
Розвиток розряду по поверхні ізоляційних конструкцій з неоднорідним полем, де переважає нормальна до поверхні складова напруженості поля, можна спостерігатися при випробуванні підвищеною напругою прохідного ізолятора з повітряною. Якщо випробування вести в затемненому приміщенні, то можна ясно зафіксувати величину напруги появи корони фланця ізолятора, потім визначити появу ковзаючих розрядів. Довжина іскрових зростає із зростанням напруги аж до напруги, при якій відбувається перекриття ізоляції по поверхні ізолятора.
|
|
|
Рисунок 3.1 – Криві для визначення поплавкового коефіцієнту, що враховує вологість повітря
При випробуванні прохідних ізоляторів і вводів з основною ізоляцією твердих органічних матеріалів, кабельних або рідких мас проводиться оцінка стану цієї ізоляції вимірюванням тангенса кута діелектричних втрат, а також випробування трансформаторного масла з маслонаповнених вводів. Випробування таких ізоляторів в програму данної лабораторної роботи не входять.
Випробувальна установка.
Випробування проводяться на установці, схема якої приведена нижче
Визначення величини високої напруги на вторинній обмотці підвищую чого трансформатора проводиться множенням вольтметра на первинній стороні трансформатора ТВ на коефіцієнт трансформації цього трансформатора, рівний Т n
