Облік руху. Терміни та визначення

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

Тема: Методи обліку руху на вулично-дорожній мережі. Застосування коефіцієнтів приведення та нерівномірності руху.

Мета: Навчитись вести облік руху на основі натурних обстежень, які проводяться на перегоні міської магістралі та на основі цих обстежень встановити приведену інтенсивність руху автомобілів за годину та добову нерівномірність руху, застосовуючи коефіцієнти приведення та нерівномірності руху.

Теоретичні відомості

Дослідження руху.

Різноманіття методів пояснюється, з одного боку, великою кількістю завдань, що входять в організацію руху, і параметрів, що впливають на характеристики руху, а з другого боку, постійним удосконаленням апаратури, вживаної як для отримання первинних даних, так і для подальшої їх обробки.

Корінні зміни в практику досліджень параметрів дорожнього руху і їх використання вносить застосування кібернетичних систем управління рухом, основою яких є постійний автоматичний збір і аналіз інформації про стан транспортних потоків. Проте, для вирішення окремих оперативних завдань організації руху навіть на територіях, включених в систему автоматизованого управління, необхідні і більш прості способи дослідження, що передбачають безпосередню участь людини.

Методи можна розділити на три основні групи: 1) документальне вивчення, 2) натурні дослідження і 3) моделювання.

Основною ознакою документального методу є вивчення матеріалу в кабінетних умовах, тому цей метод іноді називають камеральним. Документальне вивчення можна здійснювати як на базі спеціально зібраних даних, так і обробкою існуючих і призначених для іншої мети матеріалів.

Моделювання руху полягає в штучному відтворенні процесу руху фізичними або математичними методами, наприклад, за допомогою ПК (персональний комп’ютер).

Натурні дослідження полягають у фіксації конкретних умов і показників дорожнього руху, фактично того, що відбувається протягом заданого періоду часу. Ця група методів в даний час найбільш поширена івідрізняється великим різноманіттям. Натурні дослідження є єдиним способом отримання достовірної інформації про стан доріг і дозволяють дати точну характеристику існуючих транспортних і пішохідних потоків.

Натурні дослідження характеристик дорожнього руху можуть бути з погляду методу отримання і характеру отриманої інформації розділені на дві підгрупи:

1) вивчення на стаціонарних постах, що дозволяють отримати багато характеристик і їх зміну в часі, проте, лише в тих перетинах вулично-дорожньої мережі, де вони розташовані;

2) вивчення за допомогою рухомих засобів, що дозволяє отримати просторову і просторово-часову характеристику різних факторів дорожнього руху.

Дослідження, що відносяться до 2-ї групи, частіше за все здійснюють за допомогою автомобіля-лабораторії або так званого автомобіля, “плаваючого” в потоці. Загальною умовою для всіх натурних досліджень є необхідність присутності спостерігача (або автоматичного датчика) в обстежуваній точці вулично-дорожньої мережі. Натурні дослідження дорожнього руху можуть здійснюватися пасивними або активними методами.

При пасивному методі (простому спостереженні) фіксуються режими руху, що лише фактично склалися, експериментатор не втручається і не змінює їх, тобто одержує “фотографію” існуючого положення. Разом з тим, у багатьох випадках певні показники транспортного і пішохідного потоку можуть істотно змінюватися навіть при відносно невеликому поліпшенні організації руху, наприклад, при введенні необхідної інформації для учасників руху. Тому у багатьох випадках необхідне проведення активного експерименту, тобто, не лише обмежуватися фіксацією існуючого положення, але і забезпечувати перевірку варіантів при частковій зміні умов руху.

Ефективність натурних досліджень може істотно підвищуватися шляхом застосування методів планування експерименту.

Для дослідження руху транспортних засобів та пішоходів і об'єктивного аналізу одержуваних результатів необхідно мати в розпорядженні достатньо повні дані про дорожні умови.

Облік руху. Терміни та визначення.

Облік руху - комплекс заходів зі збору, обробки, зберігання і видачі інформації про інтенсивність і склад руху транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Неперервний облік руху - збір інформації виконується цілодобово протягом року безперервно.

Вибірковий облік руху - збір інформації проводиться протягом окремих діб, або годин доби.

Оперативний облік руху - облік за короткі проміжки часу (менше 1 години).

Склад руху - розподіл всіх транспортних засобів потоку руху за типами у відсотках.

Пересічення доріг - вузол автомобільних доріг, в якому дороги, які сходяться не перериваються і можливий наскрізний рух по кожній з них.

Пересічення доріг в залежності від їх значення та інтенсивності руху влаштовують в одному, або різних рівнях.

Прямий напрямок руху транспортних засобів - рух в бік зростаючого кілометражу.

Зворотній напрямок руху транспортних засобів - рух в бік зменшення кілометражу.

Контрольований перетин дороги - перетин дороги, на якому здійснюється облік руху.

Контрольована ділянка - ділянка дороги, на якій здійснюється облік руху.

Обліковий пункт - стаціонарний, або тимчасовий пункт, на якому ведеться облік руху з розділенням чи без за типами транспортних засобів.

Паспорт дороги - головний документ технічного обліку доріг, який включає лінійний графік дороги і містить всі її та інженерних споруд технічні та експлуатаційні характеристики, а також відомості з стану конструктивних елементів дороги і поточні зміни, що на них відбуваються.

Рівень завантаження дороги - відношення інтенсивності руху до пропускної здатності дороги, змінюється в межах від 0 до 1,0.

Поправочні коефіцієнти - коефіцієнти, які враховують нерівномірність розподілу інтенсивності руху за годинами доби, днями тижня, тижнями місяця, місяцями року і використовуються при оперативному та вибірковому обліку руху для визначення відповідно добової, середньотижневої добової, середньомісячної добової та середньорічної добової інтенсивності руху.

3. Вимоги обліку.

Облік руху виконується за допомогою автоматичних лічильників чи візуально як на стаціонарних, так і на тимчасових облікових пунктах, або з транспортного засобу, що періодично проїжджає контрольованою ділянкою. При необхідності, облік руху проводиться з зупинкою автотранспорту і опитуванням водіїв.

При автоматизованому обліку руху розподіл транспортних засобів за типами здійснюється в залежності від можливостей тих приладів, що використовуються. Якщо прилади не забезпечують розподіл транспортного потоку на необхідну кількість типів, необхідно доповнювати автоматизований облік візуальним.

Облік руху на облікових пунктах необхідно проводити для обох напрямків руху: прямого та зворотного окремо або сумарно.

На транспортних коридорах на стаціонарних пунктах обліку необхідно організовувати неперервний облік руху. На ділянках цих доріг не охоплених стаціонарними пунктами, та решті магістральних, регіональних і територіальних доріг використовують вибірковий метод обліку.

При відсутності облікових пунктів на автомобільній дорозі, ці дані визначаються оперативним методом обліку руху з урахуванням поправочних коефіцієнтів.

Застосування методу залежить від важливості вирішення задач, необхідної точності розрахунків, наявності та достовірності вихідної інформації.