Ремонтне господарство

Складається з вiддiлу головного механiка, ремонтно-механiчного цеху, ремонтно-будiвельного цеху, цехових ремонтних баз.

Залежно вiд того, як визначаються потреби в ремонтних роботах, розрiзняють систему планово-запобіжного ремонту (систему ПЗР) i систему ремонту за результатами технiчноїдiагностики.

Суть системи ПЗР полягає в тому, що всiзапобiжнi заходи та ремонти здiйснюютьсявiдповiдно до встановлених заздалегiдьнормативiв.

Визначення обсягiв i видiв ремонтних робiт у системi ремонту за результатами технiчноїдiагностикиздiйснюється залежно вiд фактичної потреби в них пiсля об’єктивного контролю технiчного стану того іншого виду засобiвпрацi.

На вiтчизнянихпiдприємствахнайбiльш поширеною є система ПЗР. Вона передбачає проведення технiчного (мiжремонтного) обслуговування конкретних засобiвпрацi, їхнiхперiодичних планових ремонтiв i модернiзацiї. У процесiтехнiчного обслуговування усуваються дрiбнiнесправностiзасобiвпрацi, проводяться огляди стану окремих вузлiв та агрегатiв, здiйснюєтьсязамiна мастила та регулювання певних механiзмiв.

Плановi ремонти залежно вiд обсягу, складностi й термiну проведення робiтподiляються на поточний ремонт та капiтальний ремонт.

2.Iнструментальне господарство — це сукупнiсть внутрішньовиробничих підрозділів пiдприємства, зайнятих придбанням, проектуванням виготовленням, вiдновленням i ремонтом технологiчноi оснастки, облiком, зберiганням i видачею на робочiмiсця.

Складається з іструментальноговiддiлу, iнструментального цеху, централыногоiнструментального складу, цехових iнструментально-роздавальних комор.

Безпосереднiй процес управлiнняiнструментальним господарством передбачає: визначення потреби в iнструментi; органiзацiю власного виробництва оснастки; придбання необхiдногоiнструменту в спецiалiзованихвиробникiв (продавцiв); організацiю належної експлуатацїiiнструменту виробничими пiдроздiламипiдприємства.

Розрахунки рiчної потреби в iнструментiздiйснiюють, виходячи iз запланованих обсягiв виробництва продукцiї, номенклатури потрiбної для цього оснастки i норм витрат iнструменту. Норму витрат iнструменту встановлюють залежно вiд типу виробництва. У масовому виробництвi її розраховують на операцiю, деталь або вирiб. В одиничному та дрiбносерiйномувиробництвi норма витрати iнструменту встановлюється в узагальненому виглядi.

3. Транспортне господарство – це комплекс пiдроздiлiв, які займаються вантажно-розвантажувальними роботами та перемiщеннямвантажiв.

Складається з транспортно-технологiчноговiдлiлу, транспортного цеху (цехи за видами транспорту - залiзничного, автомобiльного, електрокарного).

Уся сукупнiсть транспортних операцiй на пiдпiриємствiздiйснюється за допомогою трьох взаємозв’язаних видiв транспорту:

o зовнiшнiй транспорт, забезпечує зв’язок пiдприємства з приймальними пунктами транспорту загального користування (залiзничнимистанцiями, водними та аеропортами), а також зi складами мiсцевихконтрагентiв.

o мiжцеховий транспорт використовусться для перевезень вантажiв на територiїпiдприємства (мiж цехами, службами, складами).

o внутрiшньоцеховий транспорт виконує транспортнiоперацiї в межах окремого цеху. Вiн, у свою чергу, подiляється на загальноцеховий (перевезення вантажiвмiж цеховими складами, дiльницями, технологiчнимилiнiями) i мiжоперацiйний (зв’язок мiж окремими робочими мiсцями).

Планування роботи транспортного господарства полягає в розробцiрiчних (квартальних) i календарних (мiсячних, добових) планiв, а також у оперативному регулюваннi перевезень. У рiчних i квартальних планах розраховуються обсяги перевезень вантажiв, кiлькiсть транспортних засобiв i механiзмiв, обсяги вантажно-розвантажувальних робіт тощо.