Статистика зайнятості та трудового безробіття

Під зайнятістю населення розуміють участь його в усіх видах трудової діяльності.

Розрізняють первинну і вторинну зайнятість. Перинна - це зайнятість за місцем основної роботи, вторинна - зайнятість у вільний від основної роботи час. Частка зайнятих працівників у загальній чисельності характеризує міру використання трудового потенціалу країни.

Основною є та робота, де знаходиться трудова книжка, або та, яку особа вважає основною.

Додатковою роботою може бути сумісництво будь-якого роду, інша робота за контрактом або випадкова (разова робота).

Повна зайнятість означає повне використання всіх придатних трудових ресурсів. В умовах повної зайнятості фактичне безробіття дорівнює природному безробіттю.

Неповна зайнятість визначається кількістю осіб найманої праці, вимушених працювати (за ініціативою адміністрації, роботодавця і т.д.) менше встановленої законом нормальної тривалості робочого часу в даний період. Це особи, які вимушено працюють з «неповним робочим тижнем або з неповним робочим днем».

Економічно активне населення - це частина населення в економічно активному віці від 15 до 70, що створює ринок праці в частині пропозиції робочої сили для виробництва товарів і послуг. Економічно активне населення включає дві категорії: зайняті та безробітні. Розрізняють звичайно активне населення й економічно активне населення в даний період (в даний час). Звичайно активне населення включає осіб, чий статус (зайнятого чи безробітного) був визначений, виходячи із тривалості проміжку часу (як правило, рік).

Економічно активне населення в даний період охоплює осіб, які працюють або були безробітними протягом короткого періоду часу (тижня або одного дня).

До безробітних, стосовно стандартів міжнародної організації праці (МОП), належать особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам: а) не мали роботи (прибуткового зайняття); б) протягом чотирьох тижнів, що передували опитуванню, шукали роботу або намагались організувати власну справу; в) упродовж найближчих двох тижнів були готові приступити до роботи, тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві

Фрикційне безробіття - це тимчасова відсутність зайнятості при переході працівника з одного підприємства на інше. Це безробіття пов'язане з плинністю кадрів і обумовлене ініціативою самих працівників, пошуком кращого місця роботи.

Структурне безробіття - це відсутність достатнього попиту на дану працю в даній сфері господарської діяльності. Вона обумовлена змінами в структурі попиту на конкретні види праці.

Відмінність фрикційних безробітних від структурних полягає в тому, що знання, досвід, навички перших залишаються затребуваними, а працевлаштування других можливе лише після відповідної перепідготовки.

Циклічне безробіття пов'язане з відсутністю достатнього попиту на працю взагалі й обумовлене настанням фази спаду економічного виробництва.

Окремо виділяють інституціональне безробіття - вид безробіття, пов'язаний з функціонуванням самих інститутів ринку робочої сили та факторами, які впливають на попит та пропозицію на ньому (неповна інформація про вакансії, завищений рівень допомоги по безробіттю, заниженні податки на доходи та ін.).

Природна норма безробіття - це такий її рівень, який утримує незмінним рівень заробітної плати і цін при нульовому зростанні продуктивності праці. На практиці воно визначається підсумовуванням рівнів структурного і фрикційного безробіття.

Методику розрахунків та інших, пов’язаних з безробіттям показників, розглянемо яа такому умовному прикладі (тис. осіб):

1.Загальна чисельність населення регіону (S)-1401

2. Економічно активне населення (S ек. акт) - 644.

3.Чисельність безробітних (за МОП) - всього (В)-64 4.

4.У тому числі зареєстровані у державній службі зайнятості (Взар)22 Коефіцієнт (рівень) економічно активного населення:

Коефіцієнт (рівень) зайнятості населення: