Випадки, коли діяння мають ознаки злочину, але через певні обставини позбавлені суспільної небезпеки, тому не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.
До обставин, які виключають злочинність діяння, належать:
— необхідна оборона;
— крайня необхідність;
— затримання особи, що вчинила злочин;
— фізичний або психічний примус;
— виконання наказу або розпорядження;
— виправданий ризик;
— виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Хоч ці діяння і містять зовнішні ознаки злочину, але вони спрямовані на захист інтересів суспільства, держави чи окремих громадян, тому вони не є суспільно небезпечними, а навпаки — є суспільно корисними.
Не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності. Така особа підлягає кримінальній відповідальності лише за
вчинення у складі організованої групи чи злочинної організації особливо тяжкого злочину, вчиненого умисно і поєднаного з насильством над потерпілим, або тяжкого злочину, вчиненого умисно і пов'язаного із спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків.
Звільнення від кримінальної відповідальності:
- амністія;
- помилування;
- дійове каяття (невелика, необережність - середня тяжкість, вперше, відшкодувано шкоду);
- примирення винного з потерпілим(невелика, необережність - середня тяжкість, вперше, відшкодовано шкоду);
- передача на поруки;
- зміна обстановки (втрата діянням або особою суспільної небезпеки-спекуляція);
- закінченням строків давності.