2017-12-14
154
взаємний обмін науковою та науково-технічною інформацією, використання об’єднаних міжнародних інформаційних фондів, банків даних;
проведення міжнародних конференцій, конгресів, симпозіумів;
взаємний обмін науковими, науково-технічними й викладацькими кадрами, студентами й аспірантами, а також спільну підготовку спеціалістів.
Суб’єкти наукової і науково-технічної діяльності можуть брати участь у виконанні міжнародних науково-технічних програм і проектів та укладати угоди з іноземними організаціями і юридичними особами, брати участь у діяльності іноземних та міжнародних наукових товариств, асоціацій і союзів на правах їх членів, укладати контракти з іноземними організаціями та юридичними особами, брати участь в міжнародних симпозіумах та інших заходах відповідно до законодавства України.
Центральний орган виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності проводить державну реєстрацію міжнародних науково-технічних програм і проектів, що виконуються в рамках міжнародного науково-технічного співробітництва українськими вченими, а також грантів, що надаються в рамках такого співробітництва в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
|
|
|
Обмеження у сфері міжнародного наукового та науково-технічного співробітництва встановлюються законодавством України.
Р о з д і л VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування за винятком статей 11, 12, 13, 14, 15, 19, 20, 21, 23, 24, 34, 36, які набирають чинності через шість місяців після набрання чинності цим Законом.
2. Кабінету Міністрів України:
забезпечити в шестимісячний термін прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
привести у двомісячний термін свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом.
3. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
4. Кошти, необхідні для реалізації положень частин четвертої та сьомої статті 24 цього Закону, передбачаються у розділі "Фундаментальні наукові дослідження і сприяння науково-технічному прогресу" Державного бюджету України.
5. Частина друга статті 34 цього Закону реалізовуватиметься поетапно з 1999 до 2001 року шляхом щорічного збільшення частки видатків на науку, починаючи з одного відсотка валового внутрішнього продукту.
| Президент України Л.КРАВЧУК м. Київ, 13 грудня 1991 року N 1977-XII |
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про особливості правового режиму діяльності
Національної академії наук України, галузевих
академій наук та статусу їх майнового комплексу
|
|
|
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 30, ст.205)
{ Закон в редакції Закону N 1911-IV (1911-15) від 29.06.2004, ВВР, 2004, N 51, ст.547 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 233-V (233-16) від 05.10.2006, ВВР, 2006, N 49, ст.487 Кодексом N 2755-VI (2755-17) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 }
Цей Закон визначає особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук - Української академії аграрних наук, Академії медичних наук України, Академії педагогічних наук України, Академії правових наук України, Академії мистецтв України - та особливості управління державним майном, яке закріплено за установами, організаціями та підприємствами, які перебувають у віданні Національної академії наук України та галузевих академій наук.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного використання державних коштів та майнового комплексу Національної академії наук України, галузевих академій наук щодо задоволення державних і суспільних потреб.
Стаття 1. Загальнодержавний статус Національної академії наук України та статус галузевих академій наук
Національна академія наук України є вищою державною науковою організацією України, яка організовує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження, а також координує проведення фундаментальних досліджень у наукових установах та організаціях України.
Галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки.
Національна академія наук України, галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.
З Державного бюджету України фінансування Національної академії наук України, галузевих академій наук здійснюється шляхом базового та програмно-цільового фінансування.
Базове фінансування Національної академії наук України, галузевих академій наук забезпечує проведення фундаментальних наукових досліджень, розвиток інфраструктури та оновлення матеріально-технічної бази наукової і науково-технічної діяльності, збереження унікальних наукових об’єктів та об’єктів, що становлять національне надбання, підготовку наукових кадрів.
Програмно-цільове фінансування здійснюється на конкурсних засадах у порядку, визначеному законодавством України.
У віданні Національної академії наук України та галузевих академій наук перебувають установи, організації, підприємства (далі - організації, що віднесені до відання Національної академії наук України та галузевих академій наук) згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національної академії наук України та галузевих академій наук.
Стаття 2. Правовий режим майнового комплексу Національної академії наук України та майнового комплексу галузевих академій наук
Майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об’єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах Національної академії наук України та на балансах відповідних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та галузевих академій наук, і які закріплені державою за Національною академією наук України та за галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом.
Об’єкти майнового комплексу Національної академії наук України та об’єкти майнового комплексу галузевих академій наук належать відповідно Національній академії наук України та галузевим академіям наук на праві господарського відання і передаються ними організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України та до відання галузевих академій наук, на праві оперативного управління з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
|
|
|
Безоплатна передача майна, яке перебуває на балансі однієї організації, на баланс іншої організації, що віднесені до відання Національної академії наук України або галузевих академій наук, здійснюється без оподаткування, якщо підставою для такої передачі є рішення Національної академії наук України або галузевої академії наук.
Стаття 3. Управління об’єктами майнового комплексу Національної академії наук України
Національна академія наук України, здійснюючи повноваження з управління об’єктами майнового комплексу Національної академії наук України, забезпечує реалізацію прав держави як власника цих об’єктів, пов’язаних з ефективним їх використанням та розпорядженням у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Національна академія наук України:
створює, реорганізовує, ліквідовує організації, що перебувають у віданні Національної академії наук України, виступає засновником підприємств із змішаною формою власності, дає дозвіл організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України, на створення підприємств, до статутних фондів яких передаються належні їм майнові права;
затверджує статути (положення) організацій, що віднесені до відання Національної академії наук України, здійснює контроль за їх дотриманням;
призначає (обирає), відповідно до свого статуту, директорів наукових установ, укладає і розриває контракти з керівниками інших організацій, що віднесені до відання Національної академії наук України;
веде облік об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України, здійснює контроль за ефективністю використання таких об’єктів;
|
|
|
надає дозвіл на списання майна, яке знаходиться на балансі організацій, що віднесені до відання Національної академії наук України;
надає дозвіл на безоплатну передачу майна, яке перебуває на балансі однієї організації, на баланс іншої організації, які віднесені до відання Національної академії наук України;
вносить пропозиції до Кабінету Міністрів України щодо передачі об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, у комунальну власність, а також щодо передачі об’єктів комунальної власності у державну власність з наступним їх віднесенням до майнового комплексу Національної академії наук України;
виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів та нерухомого майна, що передано державою у безстрокове користування Національній академії наук України;
надає дозвіл організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій;
надає дозвіл на продаж майна організацій, що перебувають у віданні Національної академії наук України;
приймає рішення про розміщення організацій, що перебувають у віданні Національної академії наук України, в адміністративних будинках і нежилих приміщеннях організацій, що перебувають у віданні Національної академії наук України, та визначає розмір плати за користування цими будинками і приміщеннями, що не може перевищувати фактичних витрат на їх утримання;
здійснює інші повноваження з управління, передбачені законодавством України, щодо об’єктів державної власності, які належать до майнового комплексу Національної академії наук України.
Кошти, що отримані від оренди об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України, в повному обсязі спрямовуються на виконання статутних завдань Національної академії наук України та організацій, що віднесені до відання Національної академії наук України.
Стаття 4. Управління об’єктами майнового комплексу галузевих академій наук
Галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об’єктами майнового комплексу галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об’єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об’єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.
Галузеві академії наук:
за погодженням з Кабінетом Міністрів України створюють, реорганізовують, ліквідовують організації, що перебувають у їх віданні, виступають засновниками підприємств із змішаною формою власності, надають дозвіл організаціям, що віднесені до їх відання, на створення підприємств, до статутних фондів яких передаються належні їм майнові права;
приймають на загальних зборах статути галузевих академій наук та вносять до них зміни і доповнення з наступним затвердженням їх Кабінетом Міністрів України;
призначають (обирають) керівників наукових та науково-дослідних установ згідно із законодавством та діючими статутами галузевих академій;
ведуть облік об’єктів майнового комплексу галузевих академій наук, здійснюють контроль за ефективністю використання таких об’єктів;
надають дозвіл на списання майна, яке знаходиться на балансі організацій, що віднесені до відання галузевих академій наук;
надають дозвіл на безоплатну передачу майна, яке перебуває на балансі однієї організації, на баланс іншої організації, які віднесені до відання галузевих академій наук;
вносять пропозиції до Кабінету Міністрів України щодо передачі об’єктів майнового комплексу галузевих академій наук до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, у комунальну власність, а також щодо передачі об’єктів комунальної власності у державну власність з наступним їх віднесенням до майнового комплексу галузевих академій наук;
виступають орендодавцями цілісних майнових комплексів та нерухомого майна, що передано державою у безстрокове користування галузевим академіям наук;
надають дозвіл організаціям, що віднесені до відання галузевих академій наук, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, що обліковується на балансах їх організацій;
надають дозвіл на продаж майна організацій, що перебувають у віданні галузевих академій наук;
приймають рішення про розміщення організацій, що перебувають у віданні галузевих академій наук, в адміністративних будинках і нежилих приміщеннях організацій, що перебувають у віданні галузевих академій наук, та визначають розмір плати за користування цими будинками і приміщеннями, який не може перевищувати фактичних витрат на їх утримання.
Кошти, що отримані від оренди об’єктів майнового комплексу галузевих академій наук, у повному обсязі спрямовуються на виконання статутних завдань галузевих академій наук та організацій, що віднесені до відання галузевих академій наук.
Стаття 5. Особливості відчуження об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук
Об’єкти майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук використовуються відповідно до законодавства України, а також статуту Національної академії наук України та статутів галузевих академій наук, а також статутів організацій, що віднесені до їх відання.
Національна академія наук України, галузеві академії наук та організації, що віднесені до їх відання, мають право використовувати належне їм майно для участі у цивільних відносинах, у тому числі для ведення фінансово-господарської діяльності, відповідно до цілей їх утворення та в межах їх цивільної правоздатності.
Вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України (2768-14).
На нерухоме майно Національної академії наук України та галузевих академій наук і організацій, що віднесені до їх відання, не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів.
Відчуження нерухомого майна Національної академії наук України та галузевих академій наук і організацій, що віднесені до їх відання, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Продаж основних засобів Національної академії наук України та галузевих академій наук і організацій, що віднесені до їх відання, здійснюється лише на конкурсних засадах.
Кошти, отримані від використання та реалізації майна Національної академії наук України, галузевих академій наук та організацій, що віднесені до їх відання, спрямовуються на виконання їх статутних завдань.
Установи, організації та підприємства, що перебувають у віданні Національної академії наук України і державних галузевих академій наук, самостійно розпоряджаються доходами та іншими надходженнями, одержаними від надання дозволених законодавством платних послуг. Кошти, отримані від надання дозволених законодавством платних послуг, не можуть бути вилучені в дохід держави або місцевих бюджетів. Установи, організації та підприємства, що перебувають у віданні Національної академії наук України і державних галузевих академій наук, мають право спрямовувати отримані від надання дозволених законодавством платних послуг кошти, за виключенням тієї частини, яка відповідно до закону має перераховуватися до Державного бюджету України на відповідний рік, на реконструкцію та капітальне будівництво основних фондів і соціально-побутових об’єктів, розвиток соціально-побутової бази та соціальну підтримку наукових працівників.
{ Статтю 5 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 233-V (233-16) від 05.10.2006 }
Стаття 6. Відповідальність за порушення цього Закону
Особи, що порушують вимоги цього Закону, підлягають кримінальній, адміністративній, дисциплінарній чи цивільно-правовій відповідальності згідно із законом.
Стаття 7. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Закони України та інші нормативно-правові акти, введені в дію до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Внести зміни до таких законів України:
1) у частині другій статті 1 та абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 15, ст. 99; 1998 р., N 18, ст. 88; 1999 р., N 29, ст. 239; 2002 р., N 2, ст. 5, N 30, ст. 205) після слів "Національної академії наук України" доповнити словами "та галузевих академій наук".
{ Підпункт 2 пункту 3 статті 7 втратив чинність на підставі Кодексу N 2755-VI (2755-17) від 02.12.2010 }
4. Кабінету Міністрів України:
у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;
у місячний термін з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
| Президент України Л.КУЧМА м. Київ, 7 лютого 2002 року N 3065-III |
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 48, ст.253)
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 3421-IV (3421-15) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199 }
{ В редакції Закону N 2519-VI (2519-17) від 09.09.2010, ВВР, 2011, N 4, ст.23 }
{ У тексті Закону слова "державні наукові та науково-технічні програми" в усіх відмінках замінено словами "державні цільові наукові та науково-технічні програми" у відповідному відмінку згідно із Законом N 3421-IV (3421-15) від 09.02.2006 }
Цей Закон визначає правові та організаційні засади цілісної системи формування та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні.
Стаття 1. Законодавство України у сфері прогнозування та визначення пріоритетів
Правовою основою формування та реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки є Конституція України (254к/96-ВР), закони України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (1977-12), "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" (1602-14).
Стаття 2. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
пріоритетні напрями розвитку науки і техніки - науково, економічно та соціально обґрунтовані напрями науково-технічного розвитку на довгостроковий період (понад 10 років), яким надається пріоритетна державна підтримка з метою формування ефективного сектору наукових досліджень і науково-технічних розробок для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва, сталого розвитку, національної безпеки України та підвищення якості життя населення;
пріоритетні тематичні напрями наукових досліджень і науково-технічних розробок - напрями фундаментальних і прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок, що визначаються на середньостроковий період (до 5 років) у рамках пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки з метою забезпечення їх реалізації.
Стаття 3. Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки на період до 2020 року
Визначити пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки на період до 2020 року:
1) фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного, соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу для забезпечення конкурентоспроможності України у світі та сталого розвитку суспільства і держави;
2) інформаційні та комунікаційні технології;
3) енергетика та енергоефективність;
4) раціональне природокористування;
5) науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань;
6) нові речовини і матеріали.
Стаття 4. Формування пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні
Для формування пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки Кабінет Міністрів України із залученням Національної академії наук України, галузевих академій наук, центральних органів виконавчої влади розробляє і здійснює державну цільову програму прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України відповідно до Закону України "Про державні цільові програми" (1621-15).
Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, підготовлені згідно з державною цільовою програмою прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України, обговорюються науковою громадськістю і за рішенням Кабінету Міністрів України подаються до Верховної Ради України для корегування пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, визначених статтею 3 цього Закону, або їх заміни.
До кожного з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки Кабінетом Міністрів України подаються такі матеріали:
обґрунтування необхідності прийняття пріоритетного напряму, очікувані результати та їх вплив на економіку України;
оцінка науково-технічного потенціалу та наукових шкіл, які будуть задіяні в реалізації пріоритетного напряму, оцінка існуючих об'єктів права інтелектуальної власності та наукових результатів, що будуть покладені в основу реалізації пріоритетного напряму;
пропозиції до пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок, визначення фахівців та базових наукових установ, що мають здійснювати науково-технічний супровід пріоритетного напряму;
концепція реалізації пріоритетного напряму та оцінка фінансових, матеріально-технічних ресурсів, які мають бути залучені для його реалізації.
Пріоритетні напрями розвитку науки і техніки затверджуються Верховною Радою України шляхом внесення змін до статті 3 цього Закону.
Стаття 5. Реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки
Реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки забезпечується шляхом розроблення та виконання за визначеними пріоритетними тематичними напрямами наукових досліджень і науково-технічних розробок державних цільових програм, державного замовлення на науково-технічну продукцію, підготовку наукових кадрів, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення наукових досліджень і науково-технічних розробок.
Перелік пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок формується центральним органом виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України та галузевих академій наук на основі результатів державної цільової програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України і затверджується Кабінетом Міністрів України (942-2011-п) протягом шести місяців з дня набрання чинності статтею 3 цього Закону.
Перелік пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок за результатами їх реалізації може корегуватися протягом терміну дії пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки.
Корегування пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок здійснює Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
Обсяги коштів, що спрямовуються на реалізацію кожного з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, щорічно визначаються законом про Державний бюджет України.
Стаття 6. Моніторинг реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки
З метою забезпечення ефективного управління та своєчасного внесення змін до здійснюваної науково-технічної політики, корегування пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок, завдань державних цільових програм, державного замовлення Кабінет Міністрів України організує системний моніторинг реалізації пріоритетних напрямів науки і техніки.
Узагальнена інформація про хід реалізації пріоритетних напрямів та отримані результати щорічно до 1 липня поточного року подається Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.
Стаття 7. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України:
протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
протягом року з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перегляд державних цільових програм та приведення їх у відповідність із пріоритетними напрямами, визначеними цим Законом.
| Президент України Л.КУЧМА м. Київ, 11 липня 2001 року N 2623-III |
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про наукові парки
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 51, ст.757)
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2850-VI (2850-17) від 22.12.2010, ВВР, 2011, N 28, ст.252 N 3524-VI (3524-17) від 16.06.2011, ВВР, 2012, N 4, ст.19 Кодексом N 4495-VI (4495-17, 4495д-17) від 13.03.2012 Законом N 4496-VI (4496-17) від 13.03.2012 }
{ У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі N 2850-VI (2850-17) від 22.12.2010 }
Цей Закон регулює правові, економічні, організаційні відносини, пов'язані із створенням та функціонуванням наукових парків, і спрямований на інтенсифікацію процесів розроблення, впровадження, виробництва інноваційних продуктів та інноваційної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
договір про партнерство з науковим парком - договір між науковим парком і суб'єктами господарювання щодо умов участі суб'єктів господарювання у процесі розроблення та виконання проектів наукового парку; { Абзац другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3524-VI (3524-17) від 16.06.2011 }
засновники наукового парку - вищий навчальний заклад IV рівня акредитації (далі - вищий навчальний заклад) та/або наукова установа та інші юридичні особи, що уклали засновницький договір про створення наукового парку;
науковий парк - юридична особа, що створюється з ініціативи вищого навчального закладу та/або наукової установи шляхом об'єднання внесків засновників для організації, координації, контролю процесу розроблення і виконання проектів наукового парку;
партнери наукового парку - суб'єкти господарювання, що уклали з науковим парком договір про партнерство;
пріоритетні напрями діяльності наукового парку - економічно і соціально зумовлені наукові, науково-технічні та інноваційні напрями діяльності, що відповідають меті створення наукового парку, галузевому профілю та/або спеціалізації вищого навчального закладу та/або наукової установи (які є базовими елементами наукового парку), враховують потреби регіону (території), в якому створено науковий парк, та узгоджуються з напрямами діяльності, визначеними законами України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" (2623-14), "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" (3715-17) та іншими законодавчими актами України в науковій, науково-технічній та інноваційній сферах;
проект наукового парку - пакет документів, що визначає процедуру і комплекс необхідних заходів щодо розроблення, створення та реалізації інноваційного продукту чи інноваційної продукції і містить дані про матеріально-технічні, фінансові, кадрові ресурси, необхідні для виконання науковим парком та його партнерами проекту наукового парку згідно з вимогами цього Закону. { Абзац сьомий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3524-VI (3524-17) від 16.06.2011 }
