Тема 11. Зовнішня торгівля та зовнішньоторговельна політика

1. Зовнішня торгівля країни в умовах сталої та зростаючої граничної норми трансформації. Криві виробничих можливостей країни міжнародний обмінний коефіцієнт.

Нехай країна виробляє 2 товари X таY.

 

Рис.11.1. Крива виробничих можливостей країни. - обсяг виробництва продукції

 

Крива виробничих можливостей. Ця крива показує який максимальний обсяг виробництва двох товарів може забезпечити дана країна при повному використанні наявних ресурсів.Крива має від'ємний нахил, тобто щоб збільшити виробництво одного товару треба зменшити виробництво іншого.

- гранична норма трансформації одного продукту в інший.

 

 

показує, на яку величину зменшиться виробництво одного продукту при збільшенні виробництва іншого на одну одиницю і за умови, що обсяг і структура ресурсів залишається сталими. Геометрично, дорівнює тангенсу кута нахилу дотичної до кривої виробничих можливостей. При збільшенні обсягу виробництва одного ресурсу його збільшується.

Збільшення можна пояснити різними причинами:

1. Збільшення виробництва продукту X вимагає більших обсягів основних фондів та робочої сили, а зі збільшенням обсягів цих ресурсів їх гранична продуктивність зменшується, тому виробництво кожної наступної одиниці продукту X буде вимагати все більших і більших додаткових ресурсів і відповідно все більшого скорочення виробництва товару Y.
2. ресурси в значній мірі є спеціалізованими, тому при переведенні ресурсів з однієї галузі в іншу, віддачі від них знижуються.

Якщо обсяг ресурсів збільшується, то крива виробничих можливостей рухається вправо-вгору:

 

 

Рис.11.2. Збільшення виробничого потенціалу країни

 

Розглянемо 2 країни, які мають різні криві виробничих можливостей (країни A і B)

Рис.11.3. Криві виробничих можливостей двох країн, що розрізняються граничними нормами трансформації.

 

показує альтернативні витрати виробництва даного продукту. В країні А альтернативні витрати виробництва продукту Х високі Країні А легше виробляти продукт Y, а країні В – продукт Х. Головна ідея теорії порівняльних переваг: за умов обмежених ресурсів збільшення сукупного виробництва товарі в обох країнах вимагає спеціалізації країн на випуску тих продуктів в яких альтернативні витрати менші, тобто країна А повинна більше виробляти Y і менше Х, а країна В навпаки. Якщо є зростаючою, то кожна з країн не може випускати лише один з товарів, а вона буде випускати обидва товари. Пропорція, в якій обмінюються товари на світовому ринку називається міжнародним обмінним коефіцієнтом: . Цей коефіцієнт має знаходитись в межах: ,

 

де - гранична норма трансформації продукту Y в продукт Х для країни А.

- те ж саме для країни В.

- міжнародний обмінний коефіцієнт.

- обсяг товару Y, що продається країною А.

- обсяг товару Х, що продається країною В.

Якщо виконується це нерівність, то кожна з країн буде вигравати від зовнішньої торгівлі:

 

Рис.11.4. Виграш від зовнішньої торгівлі. Крива - крива виробничих можливостей; тангенс кута нахилу дотичної - . - крива торгівельних можливостей країни і тангенс кута нахилу цієї кривої дорівнює міжнародному обмінному коефіцієнту.

 

Крива торговельних можливостей показує пропорції обміну в міжнародній торгівлі:

Модель показує, що завдяки зовнішній торгівлі країна може збільшити виробництво Х і споживання товару Y. Однак зі збільшенням виробництва даного товару його збільшується, тобто зростають альтернативні витрати його виробництва, тим самим обмежується спеціалізація.

- наближається до міжнародного обмінного коефіцієнту.

Якщо відношення стане протилежним:

Альтернативні витрати від виробництва Х в країні В перевищать обсяг продукту Y, який вона буде отримувати завдяки міжнародній торгівлі. Така ситуація для країни В невигідна.