2017-12-16
629
1977: геморагічна гарячка Ебола, гепатит D, легіонельоз, бореліоз Лайма, хантаанвірусна геморагічна гарячка з нирковим синдромом;
1980: Т-клітинна лімфосаркома дорослих (Т-лімфотропний вірус людини);
1981: карельська гарячка (РНК-тогавірус), синдром токсичного шоку (S. aureus);
1982: волосяноклітинна лейкемія (HTVL-II), геморагічний коліт з уремічним синдромом (E.coli O157:H7);
1983: ВІЛ/СНІД-інфекція, хеликобактеріоз;
1986: ерліхіоз;
1988: гепат Е, «раптова» екзантема або шоста дитяча хвороба (герпесвірус 6-го типу);
1990: гепатит С, венесуельська геморагічна гарячка (вірус Guanarito);
1991: гранулоцитарний анаплазмоз людини (Anaplasma phagocytophilum), астраханська (кліщова, рикетсіозна, плямиста) гарячка (варіант Rickettcia conori), кон’юнктивіт дисеміноване захворювання (Encephalitozoon hellem);
1992: доброякісний лімфоретикульоз («хвороба котячих подряпин») або бартонельоз;
1993: синдром хантавірусної пневмонії, варіант холери Бенгал (V.cholerae O139);
1994: бразильська геморагічна гарячка (вірус Sabib), летальний енцефаліт і пневмонія (вірус Hedra);
1995: саркома Капоші у хворих на СНІД (HHV-8), новий варіант хвороби Крейцфельдта–Якоба (пріони), вакуолізуюча енцефалопатія у дітей (вірус Stealth);
1996: подібна до сказу інфекція (австралійський лісавірус кажанів);
1997: пташий грип (вірус грипу H5N1), посттрансфузійний гепатит (ТТ-вірус);
1998: енцефаліт (вірус Nipah);
1999: денгеподібна гарячка (Майра вірус);
2003: SARS або атипова пневмонія (коронавірус);
2004: варіант пташиного грипу (вірус грипу H7N7).
Боротьба з інфекційними хворобами здійснюється шляхом проведення профілактичних і протиепідемічних заходів і грунтується на двох принципах:
1) комплексність – одночасна дія на всі три ланки епідемічного процесу: джерело збудника інфекції, механізм передачі збудників та сприйнятливе населення;
2) вибір головного напрямку впливу на епідемічний процес, що забезпечує найбільшу ефективність боротьби з даною інфекцією в конкретних умовах.
Впорядкований перелік протиепідемічних заходів
| Спрямованість заходів | Групи заходів |
| Джерело збудника інфекції | Діагностичні, ізоляційні, лікувальні і режимно-обмежувальні Санітарно-ветеринарні і дератизаційні |
| Механізм передачі | Санітарно-гігієнічні Дезінфекційні і дезінсекційні Стерилізація |
| Спийнятливий організм | Імунопрофілактика планова Екстренна імунопрофілактика Атибіотикопрофілактика Хіміопрофілактика |
| Загальна | Лабораторні дослідження Санітарно-просвітницька робота |
Ліквідація інфекції – викорінення (ерадикація) нозологічної форми інфекційної хвороби завдяки знищенню збудника як біологічного виду в глобальному масштабі. Ліквідація інфекції передбачає відміну проведення профілактичних заходів. Глобальна ліквідація проходить через етапи регіональної ліквідації, що досягається елімінацією збудника в межах адміністративних територій і створенням на цих територіях умов, які перешкоджають укоріненню збудника у випадку його завозу з інших (ендемічних) територій
Елімінація інфекції – припинення циркуляції збудника на значній географічній території. При цьому на відміну від ліквідації проведення профілактичних заходів (наприклад, вакцинації) не відміняється, а продовжується до повної ліквідації інфекції (якщо є програма її ліквідації), оскільки існує загроза занесення збудника з інших територій. Елімінація не означає повної відсутності захворюваності.
