2017-12-16
549
ФормуваннявалютноїсистемиУкраїнирозпочалосяодночасно з формуваннямнаціональноїгрошовоїсистеми, складовоюякої вона є. Уже Законом України "Про банки і банківськудіяльність", ухваленим 1991 p., буливизначенідеякіправовінормищодоорганізації валютного регулювання і контролю в Україні: встановленоліцензування НБУ комерційнихбанків на здійсненняоперацій в іноземнійвалюті (ст. 50); дозволено НБУ купувати і продаватиіноземну валюту, представлятиінтересиУкраїни у відносинах з центральними банками іншихкраїн та у міжнародних валютно-фінансових органах; зобов'язано НБУ організуватинакопичення та зберіганнязолотовалютнихрезервів (ст. 8). Цебулиперші кроки до перетворення НБУ на центральний орган валютного регулюваннякраїни, щозапочаткували перший етапрозбудовивалютноїсистеми.
ПрактичнурозбудовувласноївалютноїсистемиУкраїнарозпочала з виходом з рублевоїзони, проголошеним Указом Президента України "Про реформу грошовоїсистемиУкраїни" від 16 листопада 1992 p., якимбуловизначено статус рубля як іноземноївалюти й упорядковановикористанняіноземноївалюти на територіїУкраїни.Єдинимзаконнимплатіжнимзасобомвизнававсяукраїнськийкарбованець, а російський рубль, щоперебував на рахунках в українських банках, підлягавобміну на карбованці за співвідношенням 1:1. Розпочалосяофіційнекотируванняукраїнськогокарбованцядо російського рубля.
|
|
|
19 лютого 1993 р. КабінетМіністрівприйняв Декрет "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", якимбулопроголошено курс на лібералізацію валютного ринку, запровадженнядієвогомеханізму валютного регулювання і контролю. Зокрема остаточно визначено статус українськогокарбованця як єдиного законного платіжногозасобу, встановлені порядок визначення валютного курсу карбованця за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку, загальніпринципи валютного регулювання і контролю, організаціюякихпокладено на НБУ, передбаченовідповідальністьрезидентів за порушення норм валютного законодавстватощо.
Головною ознакою другого етапубулоповернення до ринковихметодіворганізаціївалютнихвідносин: прискореннялібералізації валютного ринку, відновленняроботи УМВБ та визначенняофіційного валютного курсу карбованця на підставірезультатівторгів на УМВБ, ліквідаціямножинностівалютнихкурсів, істотнерозширенняпереліку потреб резидентів у валюті, які дозволялось задовольнятичерезкупівлю-продаж на біржі та міжбанківському валютному ринку. У травні 1995 р.булозменшено до 40 % часткувалютноївиручкиекспортерів, яка підлягалаобов'язковому продажу. БувтакожрозформованийТендернийкомітет. Усе цесприялоконсолідації валютного ринку, зростаннюпропозиції та попиту на інвалюту, посиленнюїхролі у формуваннієдиного валютного курсу, у підвищеннійогореальності. Валютнийринокбувпомітнодецентралізований. Зросладовіра до національних грошей, чомусприялаофіційна заборона в 1995 р. обігуіноземноївалюти на внутрішньому ринку України.
|
|
|
Звересня 1996 p., післявипуску в обігпостійноїнаціональноївалюти – гривні, розпочавсятретійетапформуваннявалютноїсистемиУкраїни, на якомуринкові засади набулиподальшогорозвитку. Основними заходами і результатами цьогоетапубули:
– остаточнийперехід на режим плаваючого валютного курсу гривні: спочаткуплаванняобмежувалосявалютним коридором, а з 2000 р. буловведеневільнеплавання;
– введеннявільногорозпорядження резидентами всією сумою валютнихнадходжень;
– певнадецентралізаціявалютного ринку, припиненняоперацій на УМВБ та іншихвалютнихбіржах;
– подальшалібералізація доступу до валютного ринку юридичних і фізичнихосіб-резидентів до рівня, адекватного вільнійконвертованостінаціональноївалюти за поточнимиопераціями;
– приєднанняУкраїни (у травні 1997 р.) до статті VIII Статуту МВФ, що означало офіційневизнаннявільноїконвертованостігривні за поточнимиопераціями.
