Послідовність підготовки наступального бою

Підготовка наступу починається з одержанням завдання. Вона включає:

- організацію бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойових завдань підрозділам, організацію вогневого ураження противника, взаємодії, управління і всебічного забезпечення бою);

- підготовку підрозділів до виконання бойового завдання; підготовку вихідного району (положення);

- контроль готовності підрозділів до наступу і інші заходи.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником командири більшу частину часу відводить на роботу з організації бою (прийняття рішення, рекогносцировку, постановку бойових завдань, організацію взаємодії і вогневого ураження) проводить на місцевості.

 

2.2Послідовність роботи командирів під час підготовки наступу.

 

Під час наступу з ходу командир приймає рішення і доводить завдання підрозділам, як правило, по карті або на макеті місцевості. Командир батальйону, у наступному, проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ і організує взаємодію безпосередньо на місцевості. Коли командир не має можливості виїхати на місцевість з підлеглими командирами, усю роботу з організації бою він проводить по карті або на макеті місцевості. Бойові завдання підлеглим підрозділам (особовому складу відділень) і порядок взаємодії командири уточнюють при висуванні на рубіж переходу в атаку і з початком атаки.

Рішення командир приймає особисто.

Наприклад, у рішенні командир взводу визначає: порядок і способи знищення противника в об’єкті атаки (якого противника, де і коли знищити, із вказанням порядку його ураження вогнем штатного озброєння, доданих вогневих засобів і діями взводу); побудову бойового порядку; завдання відділенням (танкам), доданим підрозділам (вогневим засобам), організація управління.

Рішення командир взводу оформляє на робочій карті.

Командир батальйону (роти) у рішенні визначає:

- замисел на наступ; бойові завдання підрозділам;

- основні питання взаємодії, управління і всебічного забезпечення.

У замислі бою командир батальйону (роти) визначає:

- напрямок зосередження основних зусиль (для батальйону, що діє поза ділянкою прориву бригади, полку);

- напрямок наступу й об'єкти (цілі), на знищенні яких необхідно зосередити основні зусилля (для батальйону, що діє на ділянці прориву, і для рот);

- способи розгрому противника (якого противника, де, у якій послідовності і як розгромити з визначенням порядку його вогневого ураження, у тому числі вогнем танків, бойових машин піхоти, стрілецької зброї, інших штатних і приданих засобів, заходи введення противника в оману, а також порядок дій підрозділів);

- бойовий порядок батальйону (роти).

Рекогносцировка проводиться для вивчення місцевості та противника перед фронтом наступу і на його флангах у процесі прийняття рішення або уточнення прийнятого по карті рішення. На рекогносцировку залучаються командири рот (взводів), окремих підрозділів, а також командири приданих і підтримуючих підрозділів. Коли командирам рот виїхати на місцевість з командирами взводів не представляється можливим, командир батальйону залучає на рекогносцировку і командирів взводів рот першого ешелону.

При постановці завдань командир батальйону в бойовому наказі вказує:

ротам першого ешелону, в тому числі танковій (механізованій) роті:

засоби підсилення, напрямок наступу, об’єкти та цілі, на знищенні яких необхідно зосередити основні зусилля, найближче завдання та напрямок продовження наступу, вихідні позиції та час їх зайняття, хто підтримує;

ротам другого ешелону – вихідну (очікувальну) позицію та час її зайняття, можливі рубежі вводу в бій, напрямок наступу, об’єкти та цілі, на знищенні яких зосередити основні зусилля, найближче завдання та напрямок продовження наступу, засоби підсилення під час введення в бій;

резерву – позицію, напрямок та порядок переміщення в ході наступу, завдання, до виконання яких бути готовим;

приданим підрозділам артилерії та мінометній батареї батальйону - цілі для ураження в період вогневої підготовки атаки та у період підтримки атаки, кого підтримувати, завдання щодо забезпечення введення в бій другого ешелону та відбиття контратак противника, вогневі позиції, маршрут і порядок висування, час готовності до відкриття вогню, порядок переміщення;

гарматам і танкам, які виділяються для стрільби прямою наводкою - цілі для ураження в період вогневої підготовки атаки та з початком атаки, вогневі позиції та час їх зайняття, дії після виконання завдання;

гранатометному підрозділу – цілі для ураження в період вогневої підготовки наступу та з початком атаки, вогневу позицію, маршрут і порядок висування, напрямок стрільби, час готовності до відкриття вогню, кого підтримувати під час атаки, завдання щодо забезпечення введення в бій другого ешелону, прикриття флангів, відбиття контратак піхоти противника, місце в бойовому порядку батальйону і порядок переміщення;

протитанковому підрозділу - цілі для ураження в період вогневої підготовки атаки, вогневу позицію, час і порядок її зайняття, місце в бойовому порядку батальйону, напрямок і порядок переміщення в ході бою, завдання, до виконання яких бути готовим і можливі рубежі розгортання;

зенітному ракетному підрозділу (приданому зенітному підрозділу) - в яких напрямках вести розвідку повітряного противника і які підрозділи прикривати від ударів з повітря у вихідному районі, під час висування, розгортання, атаки оборони противника і дій у глибині, місце в колоні при висуванні й у бойовому порядку батальйону, порядок переміщення, час і ступені готовності;

приданому інженерно-саперному підрозділу - місця і час пророблення проходів у загородженнях і улаштуванню переходів через перешкоди перед переднім краєм оборони противника, напрямок переміщення і порядок пророблення проходів у загородженнях противника в глибині його оборони.

При постановці завдань командир роти в бойовому наказі вказує:

механізованим (танковим) взводам - засоби посилення, об'єкт атаки і напрямок продовження наступу, вихідну позицію;

приданому артилерійському підрозділу вогневі завдання, час і порядок їх виконання, район вогневих позицій і порядок переміщення;

протитанковому відділенню і приданим вогневим засобам - цілі для ураження при атаці переднього краю оборони противника, місце в бойовому порядку і порядок переміщення.

Під час наступу з ходу командир батальйону (роти), крім того, у третьому пункті бойового наказу вказує маршрут висування батальйону (роти), рубіж (пункт) розгортання в ротні і взводні колони, місця посадки особового складу десантом на танки (для підрозділів на автомобілях), рубіж безпечного віддалення, рубіж переходу в атаку і рубіж спішування для механізованих рот (взводів), які атакують у пішому порядку. При постановці завдань підрозділам у цьому випадку замість вихідних (очікувальних) позицій і часу їх зайняття він указує час проходження рубежів (пунктів).

Командир взводу у бойовому наказі вказує:

у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

у другому пункті – завдання роти, взводу і сусідів;

у третьому пункті – після слова “наказую” – бойові завдання відділенням (танкам, створеним групам), доданим підрозділам (вогневим засобам), безпосередньо підлеглому особовому складу;

у четвертому пункті – час готовності до наступу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

у п’ятому пункті – своє місце під час наступу і заступника.

Під час постановки бойових завдань підлеглим командир взводу вказує:

к о м а н д и р м е х а н і з о в а н о г о (т а н к о в о г о) в з в о д у – об’єкт атаки і цілі, на знищенні яких зосередити основні зусилля, напрямок продовження наступу і рубіж переходу в атаку (під час наступу з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну (вичікувальну) позицію);

к о м а н д и р г р а н а т о м е т н о г о в з в о д у – цілі для ураження в період вогневої підготовки наступу і з початком атаки, вогневу позицію, напрямок стрільби і порядок переміщення в ходінаступу;

к о м а н д и р п р о т и т а н к о в о г о в з в о д у – цілі для ураження, вогневу позицію (рубіж) і напрямок наступу, місце в бойовому порядку і порядок переміщення.

Командири механізованого, гранатометного і протитанкового взводів під час атаки в пішому порядку вказують також місця спішування, а командир механізованого взводу під час постановки завдань своєму заступнику – порядок ведення вогню БМП (БТР) й їх місце в бойовому порядку взводу і порядок переміщення; навіднику кулемета – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку, снайперу – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку; санітару-стрільцю – завдання і місце перебування.

 

Взаємодію командири організують по завданнях, рубежах, часу і способах виконання завдань. Під час організації взаємодії, необхідно переконатися в правильному розумінні підлеглими командирами поставлених завдань і способів їх виконання.