2017-12-16
274
Політична криза на початку 1921 р.
Узимку 1920-1921 рр. невдоволення селянства насильницькою продрозкладкою і забороною торгівлі призвело до масових антирадянських повстань.
Усього на території УСРР у цей час у складі повстанських формувань нараховувалося близько 40 тис. чол., які користувалися підтримкою всіх верств сільського населення.
Невдоволення зростало і серед робітників промислових центрів республіки, що вимагали відходу від політики «воєнного комунізму».
Страйки й акції протесту під соціально-економічними і політичними гаслами пройшли на підприємствах Києва, Харкова, Одеси, Миколаєва, Донецького басейну.
У лютому - березні 1921 р. відбулося антибільшовицьке повстання моряків Балтійського флоту в Кронштадті.
Стійка опозиція «воєнному комунізму» склалася й у керівництві КП(б)У.
На IV Всеукраїнській партконференції більшовиків у Харкові, був засуджений курс на мілітаризацію економіки і продовження політики «воєнного комунізму».
За постановою ЦК РКП(б) обраний IV партконференцією Центральний Комітет КП(б)У був розпущений, партію очолило тимчасове бюро ЦК.
|
|
|
Почалася перереєстрація Компартії України, у результаті якої більше третині її членів було відмовлено в підтвердженні членства в партії.
Соціально-економічна і політична криза на початку 1921 р. була обумовленаневдоволенням населення політикою «воєнного комунізму».
Однак, партійна і господарська номенклатура прагнула продовжувати політику «воєнного комунізму», йти шляхом подальшого одержавлення виробництва і розподілу продукції.
