Нарком у справах національностей наполягав на входженні інших республік до складу Російської Федерації.
Для задоволення інтересів народів поглинутих таким чином республік Й. Сталін пропонував їм культурну автономію.
Це не могло не викликати протесту.
Ряд лідерів ЦК КП(б)У поставили питання про необхідність розмежування прав і функцій між органами влади РСФРР та УСРР.
ЦК компартій Білорусії і республік Закавказзя також поставили ці питання.
Зважаючи на загальне незадоволення республіканських партійних організацій, центр відреагував з властивою йому впевненістю домогтися свого не києм, так палицею.
У серпні 1922 р. Політбюро К РКП(б) визнало за доцільне створити комісію для підготовки на черговий пленум проекту вдосконалення федеративних відносин.
До складу її увійшли В. Куйбишев (голова), Г. Орджонікідзе, X. Раковський, Г. Сокольников, Й. Сталін, а також представники від національних республік (Україна була представлена Г. Петровським).
Члени комісії, за винятком X. Раковського, були прихильниками «автономізації».
|
|
Тож не дивно, що підсумковий проект комісії «Про взаємовідносини РСФРР з незалежними республіками, автором якого був Й. Сталін, передбачав входження республік до Російської Федерації на правах автономії.
З такою постановкою питання рішуче не погодилася тільки Компартія Грузії. М. Скрипник і окремі українські більшовики кваліфікували «автономізацію» як вияв неприхованого російського шовінізму.
Але загалом керівництво КП(б)У не зайняло чіткої позиції: відмежувавшись від плану «автономізації», воно заявило, що в разі визнання РКП(б) за доцільне входження УСРР до складу РФСРР ЦК КП(б)У не наполягатиме на своєму рішенні.
— Як ви оцінюєте таке ставлення керівництва КП(б)У? (Воно підтверджувало орієнтацію на центр, що засвідчувало таким чином нехтування національних інтересів українського народу.)
Що ж до X. Раковського, то він не підтримав «автономізацію» з міркувань її небезпеки для радянського ладу.
Він і М. Скрипник натомість схилялись до ідеї конфедерації — утворення Союзу Соціалістичних Держав.
— Що таке конфедерація? (Це союз суверенних держав, які повністю зберігають незалежність і створюють об'єднані органи з метою координації своїх дій у певних сферах — воєнній, зовнішньополітичній тощо.)
Позиція X. Раковського не лишилась без уваги і, зрештою, була підставою для певних оргвисновків.
Саме незгода зі Сталіним, витрактована досить швидко прямим звинуваченням у відмові від федерації республік, стала підставою для звільнення його в 1923 р. з посади Голови Раднаркому УСРР.
|
|
В. Ленін не брав участі в роботі комісії через хворобу.
Як тільки покращився стан здоров'я, він ознайомився з матеріалами комісії і категорично виступив проти сталінської моделі об'єднання республік як вияву жорсткого централізму, що в майбутньому викликала б відцентрові тенденції.
В. Ленін запропонував покласти в основу принцип федерації.
- Що таке федерація? (Це така форма державного устрою союзної держави, яку складають державні утворення — республіки, штати тощо, які мають певну юридичну і політичну самостійність.)
В. Ленін з властивою йому рішучістю обґрунтував цілком нову форму державного союзу у складі Російської і Закавказької федерацій, України та Білорусії.
У жовтні 1922 р. пленум ЦК РКП(б) підтримав ленінську ідею.
Прибічники «автономізації» під тиском аргументів вождя відмовилися від своїх поглядів.
До речі, ця відмова відбулася досить спокійно, без політичного опору.
Проблемне запитання.