Характеристики інформаційних систем, що забезпечують інформаційні потреби споживачів

Інформаційні системи повинні забезпечити:

- інформаційні потреби користувачів;

- адекватність реальним інформаційним і технологічним процесам об’єкта управління;

- високу економічну ефективність.

Споживчі характеристики інформаційних систем

Основні характеристики інформаційних систем, які є пріоритетними для споживачів, це:

- функціональна повнота, що відображає рівень задоволення інформаційних потреб користувачів, осіб, які приймають рішення (ОПР), а також рівень управлінських робіт;

- своєчасність, що визначає перспективу своєчасного отримання необхідної інформації;

- функціональна надійність, що відображає надійність функціонування інформаційного, програмного, технічного, ергономічного забезпечення обробки даних;

- адаптивна надійність, що визначає здатність системи виконувати свої функції при зміні умов під впливом довкілля (зміна ресурсів, структури інформаційно-обчислювальної системи тощо).

Інформаційні потреби користувача визначаються за рівнем управління тієї системи, в якій він (користувач) знаходиться.

Розрізняють три рівні управління.

Перший (найнижчий) рівень – це оперативне управління. До таких користувачів належать робітники масових професій: прийомоздавачі, оператори технічних контор, товарні касири тощо. Інженерно-технічний персонал першого рівня приймає оперативні рішення, які чітко регламентовані правилами і технічними приписами.

Другий рівень – це рівень прийняття тактичних рішень, як регламентованих, так і нерегламентованих. Управління на цьому рівні будується на основі моделювання процесів. До таких користувачів належать поїзні диспетчери, маневрові диспетчери станцій. Прийняття управлінських рішень на цьому рівні повинно бути добре структурованим на основі заданих правил розробки рішень для всіх імовірних ситуацій крім аварійних.

На третьому рівні реалізується стратегічне управління, яке є прерогативою вищої управлінської ланки. До такого персоналу належать: начальник станції, дорожній диспетчер, диспетчер мережного напряму тощо. Процес прийняття рішень на цьому рівні не регламентується, тому важливе значення має довідкова функція інформаційної системи. Керівники такого рангу повинні володіти мовою запитів для того, щоби без допомоги технічного персоналу мати доступ до необхідної інформації. Тому особливу вагомість набувають такі характеристики інформаційної системи:

- релевантність – змістовна відповідність інформації запиту, тобто інформація, яка отримана як результат запиту, повинна відповідати цьому запитові;

- управління за відхиленнями – особи, які приймають рішення повинні бути проінформовані про критичні чинники, які впливають на результат;

- точність – дані, наоснові яких формується інформація, повинні адекватно відображати поточний стан об’єкту, тобто не бути застарілими;

- своєчасність – інформація повинна надаватися тоді, коли вона потрібна користувачеві;

- пристосованість – система повинна задовольняти різноманітним запитам користувача;

- повнота – властивість системи надавати всю інформацію, всі документи, які відповідають запиту.

Часові характеристики інформаційних систем

До часових характеристик інформаційних систем слід віднести:

- середнє значення і дисперсіячасу виконання інформаційного процесу (середній час реакції інформаційної системи на запит);

- тривалість часового інтервалу, в ході якого процес завершується зі заданою імовірністю.

-

Якісні показники інформаційних процесів

До основних показників якості інформаційних процесів належать вірогідність, цілісність і безпечність даних.

Вірогідність даних – це властивість даних не містити прихованих помилок.

Цілісність даних – це властивість даних зберігати свій інформаційний зміст і однозначність інтерпретації в умовах випадкових впливів. Цілісність вважається не порушеною, якщо дані не перекручені і не зруйновані.

Безпечність даних – це захищеність даних від несанкціонованого доступу до них, який здійснюється з метою розкриття, зміни або знищення.

Економічна ефективність інформаційної системи

Економічна ефективність інформаційної системи – це оцінка результативності системи, яка визначається порівнянням витрат з отриманим від її використання ефектом, як результатом діяльності системи.

Ефект від впровадження інформаційної системи може бути соціальним, технічним і економічним.

Соціальнийефект визначається впливом автоматизації на роботу працівників управлінського апарату, інформаційно-обчислювального центру, а також членів суспільства, соціальне обслуговування яких поліпшується завдяки впровадженню інформаційної системи.

Технічнийефект обумовлюється швидкістю виконання визначених операцій, збільшенням продуктивності тощо.

Економічний ефект виявляє фактичну економію порівняно з витратами на створення інформаційної системи і оцінюється річним економічним ефектом, економічною ефективністю (економією протягом року, коефіцієнтом економічної ефективності, одноразовими і капітальними витратами, строком окупності).