Основні поняття теорії надійності (надійність , відмова, коеф. готовності, коеф. тех. використання)

Надійність – це властивість об’єкта виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення встановлених експлуатаційних показників у заданих межах, які відповідають заданим режимам і умовам використання, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання, транспортування.

Одним з основних понять теорії надійності є відмова технічних засобів. Відмова технічного засобу – це настання події, яка порушує його працездатність.

Розрізняють незалежні і залежні відмови. До перших відносяться відмови, які не обумовлені відмовами інших елементів пристрою, а до других – відмови, які є наслідком відмов інших елементів пристрою.

Крім того, існують також миттєві (раптові або катастрофічні) і поступові відмови Поступові відмови викликаються поступовими змінами параметрів пристроїв внаслідок зношення або старіння матеріалів, з яких вони виготовляються.

Слід розрізняти стійку відмову і відмову, що самоусувається. Стійку відмову можна усунути тільки за допомогою спеціальних заходів. Відмови, що самоусуваються, усуваються з часом самі.

Короткочасні відмови, що самоусуваються, називаються збоями.

Надійність оцінюється за допомогою різних критеріїв. Фактори, які визначають надійність є випадковими, отже оцінки характеристик надійності також мають статистичний (імовірнісний) характер.

Основним показником безвідмовності пристроїв є імовірністьбезвідмовної роботи, який являє собою імовірність того, що у межах заданої наробітки відмова об’єкту не виникає.

Важливими характеристиками надійності є середній час між сусідніми відмовами (наробіток на відмову) і середній час відновлення.

Процес експлуатації технічних засобів являє собою зміну працездатного і непрацездатного стану. Наведені характеристики дають уявлення про кожний стан, але не дозволяють робити висновки про розподіл усього часу експлуатації між станами. Тому часто використовуються спеціальні коефіцієнти надійності: коефіцієнт готовності, коефіцієнт технічного використання тощо.

Коефіцієнтом готовності називають імовірність того, що об’єкт виявиться працездатним у довільний момент часу, крім тих періодів, коли використання об’єкту не планувалося. Коефіцієнт готовності є показником надійності технічного засобу, який не підлягається профілактичному обслуговуванню в процесі виконання задачі.

Якщо технічний засіб підлягається профілактичному обслуговуванню, то для оцінювання надійності застосовується коефіцієнт технічного використання, який визначається як відношення математичного сподівання часу перебування об’єкта у працездатному стані за деякий період експлуатації до суми математичних сподівань часу перебування об’єкта у працездатному стані, часу простоїв, які зумовлені технічним обслуговуванням, і часу ремонтів за той же період експлуатації.