2017-12-16
1770
Появі інформаційних систем у різних сферах людської діяльності сприяли дві обставини.
По-перше, з’явилась можливість накопичення, збереження і систематизації великих обсягів даних про процеси функціонування і властивості об’єктів, різноманітних нормативів і даних довідкового характеру.
По-друге, були розроблені підходи (технічні і програмні засоби) для створення колективного використання великих обсягів інформації.
Платформу інформаційних систем склали бази даних.
База даних (БД) – це спеціальним чином організовані дані на машинних носіях, призначені для використання багатьма користувачами.
Етапи розвитку баз даних
Індустрія баз даних має майже сорокарічну історію розвитку і вважається достатньо успішною.
Перший етап розвитку БД пов’язаний з появою великих (універсальних) ЕОМ третього покоління (IBM 360/370, ЕС 1030), які разом з базами даних склали апаратно-програмну платформу інформаційних систем. Компанією ІВМ (InternationalBusinessMachines) було розроблено програмний продукт IMS (InformationManagementSystem), який забезпечував управління даними, організованими у формі ієрархій. Важливим вкладом ІМS стало уявлення про те, що дані мають самостійну цінність, і що вони повинні управлятися незалежно від будь-якого окремого додатку операційної системи. Таким чином виникла перша система управління базами даних. СУБД першого покоління були закритими системами, тобто не забезпечувалось перенесення прикладних програм з однієї машини на іншу. Бази даних першого покоління не мали засобів автоматизації програмування і були дуже витратними. З іншого боку, вони виявились винятково довговічними і використовуються донині.
Другий етап розвитку БД почався зі створення реляційноїмоделі даних. У 1970 році Едгар Кодд показав можливість управління даними в термінах математичної теорії відношень. Модель була настільки вдалою (забезпечувалася гнучкість і простота), що стала домінуючою на протязі двадцяти років. Для другого етапу характерні дві основні ознаки: реляційна модель даних і мова запитів SQL (StructuredQueryLanguage) – структурована мова запитів. Для збереження елементів даних реляційні СУБД підтримували набір стандартних типів даних (цілі числа, числа з плаваючою комою, рядки символів). Над цими даними виконувався набір стандартних операцій (арифметичних, логічних). Невдовзі традиційні типи даних і функції пошуку SQL для їхньої обробки виявилися недостатніми, тому що час вимагав нових засобів, які б дозволяли визначити нові типи даних і функції для їх обробки.
На початку 90-х років починається третій етап розвитку БД, який відзначився появою об’єктно-орієнтованих і об’єктно - реляційних баз даних, тобто баз даних третього покоління. Сучасність потребує збереження і обробки неструктурованих даних: текстів, графічних образів, аудіо, відео, анімації, складних структурованих даних (діаграм, графіків, таблиць, масивів). Сукупність таких даних отримала назву мультимедійних даних, а бази даних, які зберігають і обробляють такі дані, називаються мультимедійнимибазамиданих.
Наприклад, відділку планування дорожньої служби потрібно зберігати в базі даних схеми і мапи залізниць, фотографії об’єктів залізничного транспорту, письмові документи зі схемами, аудіо− і відеозаписи. У такій базі можна знайти визначені ділянки землі, які перетинає залізнична траса, або отримати протоколи всіх нарад, на яких обговорювалися нові станції тощо.
До управління мультимедійними даними висуваються особливі вимоги:
- здатність зберігати будь-які типи мультимедійних даних;
- здатність виконувати запити, модифікації, вставлення, видалення мультимедійних даних;
- специфікація і виконання абстрактних операцій над мультимедійними даними («швидкий прогін уперед», «пауза» – для аудіо записів; «показ», «розширення», «стиснення» – для двовимірних графічних образів);
- навігація у трьохвимірних графічних даних, які моделюють віртуальну реальність;
- одноманітний спосіб роботи з різноманітними джерелами даних, тобто універсальний доступ і можливість міграції даних з одного джерела до іншого.
