Моделі оцінювання граничного ефекту створення інформаційної системи

Для оцінювання ефекту (10.1) необхідно знати значення показника до створення системи W_i ⁽ ^d ⁾ і після її впровадження W_i ⁽ ⁿ ⁾. Якщо значення W_i ⁽ ^d ⁾ можна визначити за статистичними даними, які отримані в процесі дослідження існуючої системи, то для оцінювання W_i ⁽ ⁿ ⁾такого способу немає.

Складність визначення W_i ⁽ ⁿ ⁾полягає в тому, що значення цього показника залежить від характеристик системи, що створюється (продуктивності, надійності тощо), а системи, як такої, ще не існує.

Щоб якось оцінити ефект від зміни цього показника, вводиться поняття граничного ефекту інформатизації, який визначається, як

E_i ^*=ç W_i ^*– W_i ⁽ ^d ⁾ç, (10.2)

де W_i ^* – нижня межа показника W_i, яка досяга є ться при створення системи, тобто припускається, що перевага надається меншому з усіх значень W_i.

Розглянемо оцінювання граничного ефекту системи продажу та резервування квитків за середнім часом, витраченим пасажиром на придбання проїзних квитків.

Нехай у касовому залі n касирів. Для побудови моделі оцінювання середнього часу придбання квитківу залізничній касі m_T (час знаходження заявки у системі) скористаємося моделлю системи масового обслуговування (СМО):

(10.3)

де μ – інтенсивність обслуговування,

m_обсл – середній час обслуговування пасажира касиром;

l – інтенсивність потоку заявок на придбання квитків.

Якщо припустити, що потік заявок на придбання квитків є найпростіший з інтенсивністю λ, то до кожного касира надходить потік заявок з інтенсивністю .

Якщо припустити, що час обслуговування пасажира касиром є випадкова величина, яка розподілена за експоненціальним законом із середнім значенням m_обсл, то середній час, витрачений пасажиром на придбання квитка складе

. (10.4)

Середній час обслуговування пасажира m_обсл визначається за складовими:

m_обсл = m ₁+ m ₂+ m ₃, (10.5)

де m ₁ – середній час перемов із пасажиром, включаючи час на оплату квитка;

m ₂ – середній час резервування місця у диспетчера (за старою технологією);

m ₃ – середній час оформлення квитка.

За новою технологією функції диспетчера виконує комп’ютер, передача інформації здійснюється по каналах зв’язку і, якщо вважати, що система спроектована з достатньою пропускною спроможністю, то часом m ₂ можна знехтувати.

Оформлення квитків за новою технологією здійснюється шляхом їхнього виведення на друкуючий пристрій, тому час m ₃ є достатньо малим і його можна також не враховувати.

Тоді нижня межа часу обслуговування пасажира складе

m^*_обсл = m ₁. (10.6)

Нижня межа середнього часу, витраченого пасажиром на придбання квитка визначається, як:

(10.7)

Граничний ефект системи продажу і резервування квитків за показником «середній час, який витрачається пасажиром на придбання квитків» визначається за формулою:

(10.8)