Особливості здійснення права власності на сільськогосподарські землі

За чинним ЗК - на праві приватної державної та комунальної власності

Право державної власності - на всі сільськогосподарські землі крім земель приватної та комунальної власності. Держава набуває та реалізує право через уповноважені органи.

Д набуває та реалізує право власності шляхом передачі земель:

· в комун власність

· в приватну власність юридичні і фізичні особи

· через передання ділянок на праві постійного землекористування або на умові оренди

· прийняття рішення про вилучення земель для суспільних потреб

До приватної та комунальної власності не можуть передаватись:

1. земельні ділянки зон відчуження, безумовного обов’язкового відселення

2. земельні ділянки закріпленні за д-сг, проф.-техн навч закладами та сільськогосподарськими ВНЗдержавної форми власності

Суб’єктом права комунальної власності (терит громади) – безпосередньо або через відповідні органи.

Реалізація права приватної власності через надання на праві постійного землекористування земельних ділянок. Обмежений суб’єктний склад – не можуть передаватись іноземним особи, іноземцям. Державам, особам без громадянства.(виняток у разі спадкування).

Суб’єкти зобов’язані:

· використовувати ділянку за цільовим призначенням

· інші специфічні обов’язки щодо додержання вимог законодавства про охорону, підвищення родючості ґрунтів, збереження інших корисних властивостей ґрунтів.

 

 

93.собливості здійснення прав на користування сільськогосподарськими землями.

Право на користування здійснюється в порядку загального та спеціального землекористування.

На титулі права загального землекористування®

- Природні не окультурені пасовища, сінокосні угіддя

- Полезахисні лісосмуги та ґрунтозахисні земельні насадження

- Внутр. Госп шляхи сполучення

- Зем ділянки з розташованими на них гідротехнічними спорудами загального користування

- Зем діл які використовуються як місця відпочинку, оздоровлення та рекреації

Право спеціального землекористування реалізуються через використання сг земел на праві постійного землекористування на умовах оренди та емфітевзису.

Суб’єкти на право постійного землекористування: державні та комунальні сг п-мства, установи та організації, яким ц землі надаються із земель державної та комунальної власності для здійснення науково-дослідницьких, навчальних цілей, для ведення товарного сг виробництва.

На травень 2009р – право постійного землекористування зберігають ЮО та ФО, які набули це право до 1 січня 2002р.

Орендарі сг земель – ЮО та ФО, які набули таке право шляхом укладання договору оренди та на умовах визначених ЗК та ЗУ «Про оренду землі».

Таким чином, сг землі передаються в оренду:

1) громадянам, іноземцям, апатридам для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння, випасання худоби.

2) Сг п-мствам, фермерським господарствам для ведення товарного сг виробництва

3) Сг науково-дослідницьким установам, організаціям, релігійним організаціям, обєднанням громадян для ведення підсобного сг

 

94 Державне регулювання правовідносин у сфері здійснення прав на сільськогосподарські землі, їх використання та охорони.

Характеристика органів (від ВР до органів місцевого самоврядування)

Характеристика органів спеціальної компетенції: органи Держкомзему, Мін.охор.НПС, Мінагрополітики.

МоНПС -До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин належить:

а) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;

б) організація моніторингу земель;

в) участь у розробці нормативних документів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів;

г) здійснення державної екологічної експертизи землекористування;

ґ) внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони та раціонального використання земель;

д) здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель;

е) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель в частині:

- Консервації малопродуктивних земель

- Додержання вимог екологічної безпеки під час захоронення хім. Засобів захисту рослин, мін добрив

- Додержання екологічних нормативів щодо використання та охорони земель сг призначення

- Додержання екологічної безпеки під час розробки нових технологій для обробки грунтів

Держкомзем -

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить:

а) внесення пропозицій про формування державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації;

б) координація робіт з проведення земельної реформи;

в) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних, регіональних програм використання та охорони земель;

г) ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок;

ґ) здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель;

д) здійснення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів;

е) розроблення економічного і правового механізму регулювання земельних відносин;

є) участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель;

ж) здійснення міжнародного співробітництва в галузі земельних відносин;

з) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону;

дані органи виконують такі функції:

1) Розподілу і перерозподілу сг земель

2) Планування використання то охорони сг земель

3) Зонування

4) Землеустрій

5) Моніторинг

6) Ведення ДЗК

 

 

95Особливості правової охорони сільськогосподарських земель в Україні.

За чинним законодавством особливості охорони с земель визначаються з урахуванням нормативних вимог щодо виконання комплексу грунтово-захисних, економічних, нормативно-технічних заходів спрямованих на поліпшення якості та продуктивності земель, підвищення їх родючості.

Зазначені засоби реалізуються за допомогою закріплених на законодавчому урівні:

1. обов’язок держави щодо охорони земель, які здійснюються в особі уповноважених органів:

- затвердження загальнодержавних та регіональних програм

- здійсненя комплексної системи спостережень

- здійснення поетапного зонування земель

- економічне стимулювання щодо охорони земель

- стандартизація

- нормування

+обов’язки органів м.с. +обов’язки Юо та Фо

1. процедура здійснення засобів

об’єктивною умовою є застосування пестицидів та агрохімікатів в процесі виробництва сг продукції, держава встановлює вимоги до застування;

поділяється на группи:

І группа - обов’язкова держ реєстрація пестицидів, агрохімікатів

ІІ группа – відповідність таким вимогам: 1) висока біологічна ефективність 2) безпечність для здоровя людей та НПС, за умов дотримання вимог до їх реалізації 3) відповідність держ стандартам і вимогам

1. види в-ті за порушення вимог зак-ва

загальна в-ть до осіб винних у вчиненні правопорушення

в-ть є складовою заходів охорони сг земель

 

 

96.Поняття, склад та функціональне використання земель населених пунктів(нп).

Правова основа: ДБН, санітарні правила, Концепція сталого розвитку нп, ст.. 38-42, 173-176 ЗКУ, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про планування та забудову територій», «Про генеральну схему території України», «Про ОСББ», «Про комплексну реконструкцію квртир застарілого житлового фонду», «Про столицю України м-герой Київ», Постанова КМУ «Про містобудівний кадастр», Типові правила забудови.

Чинний ЗК як окрему категорію виділив землі житлової та громадської забудови, що не вирішило проблемних питань, оскільки вони є лише складовою земель нп. До 2002 року в ЗК містилось поняття земель нп.

За спеціальною зем-правовою літературою, землі нп розглядаються як земельні ділянки віднесені за земельною містобудівельною документацією до земель міст, селищ, сіл у визначених межах, які підлягають використанню та охороні з урахуванням задоволення соціальних, культурно-побутових та інших функціональних потреб нп.

Основне цільове призначення земель нп полягає в використанні їх як територіально-операційної бази для розміщення житлових, виробничих, соціально-культурних будівель, споруд для компактного розселення люде та обслуговування мешканців нп.

Цінність таких земель має такі критерії і залежить від:

1) місцезнаходження земельних ділянок

2) її рельєфу

3) можливість осідання грунтів

4) можливість вільного доступу до земельної ділянки

5) забезпечення ділянки комунікаціями

Землі нп поділяються на землі:

· міст – усі землі в межах міста

· селищ

· сіл

Межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення (викуп) відповідно до ЗК.

Рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається ВР за поданням ВР АРК, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад.

Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ приймаються ВР АРК, обласними, Київською чи Севастопольською міською радами за поданням районних та відповідних сільських, селищних рад.

Рішення про встановлення і зміну меж районів у містах приймається міською радою за поданням відповідних районних у містах рад.

Землі нп підлягають зонуванню за функціональним призначенням:

- житлової і громадської забудови

- загального користування

- природоохоронні, рекреаційні, оздоровчі, історико-культурні О;

- О комунального господарства

- Землі с/г виробництва

- Землі водогосподарського та лісогосподарського призначення

- Земельні ділянки промисловості, транспорту, зв’язку, оборони.

 

97.Особливості здійснення права власності та прав на користування земельними ділянками в межах населених пунктів

Земельні ділянки нп використовуються на праві власності та праві користуванні ЮО та ФО з урахуванням пріоритету використання цих земель для розміщення О житлового, комунального та іншого будівництва, соціальної та інженерної інфраструктури.

На рівні законів та підзаконних актів можуть бути визначені інші особливості реалізації права власності та користування земельних ділянок нп. Ці особливості проявляються у встановленні:

®санітарно-захисних зон

®зон обмеженої забудови територій, які визначаються планувальною та містобудівною документацією.

Встановлюються залежно від тої чи іншої екологічної небезпеки О (від 100м до 3км).

Взаємозв’язок між правовим режимом земельних ділянок та правовим режимом будівель та споруд:

Перш ніж приступити до здійснення будівельних робіт необхідно:

· Оформити право на земельну ділянку

· Оформити дозвіл на здійснення будівельних робіт

· Певний зв'язок проявляється в процесі експлуатації О нерухомості (ч.3 ст. 103 ЗК - Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо))

 

98.Особливості державного регулювання у сфері використання та охорони земель населених пунктів

Особливості проявляються у Þ

- Розподілі та перерозподілі земель нп

- Плануванні територій земель нп

- Особливості здійснення контролю спеціальними інспекціями за додержанням вимог законодавства щодо використання земельнп

- Ведення містобудівного кадастру

В умовах формування земель комунальної власності на травень 2009 року діє п12 Перехідних положень ЗК

Функціями планування території нп здійснюється за допомогою

1) планувальної документації

2) містобудівельної документації

Містобудівельна документація становить собою затвердженні текстові та графічні матеріаль, якими регулюється планування, забудова та інше використання території

До містобудівної документації належить:

1. генеральна схема планування території України
2. схема планування території
3. генеральний план населеного пункту
4. детальний план території
5. проект забудови території
6. план червоних ліній
7. проект розподілу територій
8. регіональні правила забудови
9. місцеві правила забудови

Проект забудови території – документація, яка поєднує властивості містобудівельної та проектної документації та розробляється для будівництва будинків та споруд.

План червоних ліній – різновид містобудівної документації у якому закріплюються червоні лінії (межі існуючих та запроектованих вулиць, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів, а також території різного функціонального призначення).

Рішення КМДА також відносяться до містобудівної документації.

Державний контроль за додержанням використання земель нп здійснюється:

· державною інспекцією за використанням та охороною земель

· Державна екологічна інспекція

· Державно санітарно-епідеміологічна служба

· Державно архітектурно-будівельна інспекція

Містобудівний кадастр нп – система даних про нп, їх функціональні зони, окремі території, дані про соціальну, інженерну, транспортну інфраструктуру та екологічні умови. Кадастр ведеться місцевими органами містобудування та архітектури. Він ведеться на окремий нп і включає текстові і графічні матеріали, що містять систему відомостей про:

- Межі та суб’єктів нп

- Його адміністративно-територіальні утворення

- Належність до функціональних зон окремих територіальних та земельних ділянок.

- Соціальна, інженерна та транспортна інфраструктура

- Екологічні характеристики окремих територій

 

99.Особливості правової охорони земель населених пунктів.

Особливості тісно пов’язані з правилами використанням цих земель та забезпеченням екологічної безпеки.

Тобто правила використання земель нп формуються таким чином, щоб їх виконання призводило до до зпобігння шкідливому впливу як на земельні ділянки та к і на здоровя та життя громадян

Ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про охорону земель» - Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

При встановлені в межах нп земельної ділянки рекреаційного призначення, охорона таких земель здійснюється шляхом встановлення лімітів та використання земельних ділянок природно-заповідного фонду.

Особливості вимог встановлені і Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів.

 

 

100.Поняття та особливості правового режиму земель спеціального несільськогосподарського призначення

Основним критерієм обєднання земель транспорту, промисловості, енергетики, зв’язку, оборони в одну категорію є функціональне призначення цих земель як просторового операційного базису для розміщення та функціонування різних галузей економіки, забезпечення охорони державного суверенітету, територіальної цілісності.

Залежно від конкретної мети, характеру та виду діяльності для здійснення якої ділянки надаються на різних правових титулах земельні ділянки за ЗК землі спеціального нес/г призначення.

Виділяють землі:

- Промисловості

- Транспорту

- Зв’язку

- Енергетичної системи

- Оборони

Кожен з зазначених видів можна класифікувати на окремі підвиди. ЗК дає диференціацію лише земель транспорту. Особливостями даних земель є те, що вони регулюються спеціальними нормативно-правовими актами.

Особливості правового режиму:

1) багатогранність цільового використання земельних ділянок (для потреб промисловості, транспорту, зв’язку…)

2) чітка нормованість цих ділянок, що надаються для промисловості, енергетики та іншого спеціального призначення визначених нормами відведення та державно будівельними нормами.

3) Наявність спеціальних підзаконних актів регулювання у формі норм відводу для відповідних потреб:

- Норми відводу земель для автомобільних доріг

- Норми відводу земель для залізниць

- Норми відводу земель для аеропортів

- Норми відводу земель для магістральних трубопроводів

- Норми відводу земель для ліній звязку

4) Множинність внутрішньогалузевого управління у сфері використання та охорони вказаних земель

- Міністерство промислової політики

- Міністерство транспорту та зв’язку

- Міністерство оборони

5) Встановлення розміру земельних ділянок для промислових, транспортних інших потреб з метою розміщення відповідних О та їх обґрунтування відповідно до проектно-кошторисної документації

6) Встановлення навколо відповідних земель санітарних, захисних, охоронних зон в яких забороняється житлова забудова та проживання населення.

7) Особливий склад О землекористування:

- Смуги відведення

- Ділянки земель

- Будівельні майданчики для яких притаманні особливий режим використання

8) Землі можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Землі оборони – державна власність.

9) Суб’єкти – ЮО та ФО

10) Наявність обов’язків зазначених суб’єктів щодо відшкодування збитків та витрат с/г та л/г виробництва у разі надання їм земельних ділянок с/г та л/г призначення.

11) Право власності на такі ділянки можуть набуватись із земель державної та комунальної власності шляхом укладання договору купівлі-продажу. Можливе розстрочення платежу на строк визначений договором, але не більший 5 років.

 

101.Землі промисловості: поняття, склад, особливості правового режиму

До земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Враховуючи ст. 83, 84 ЗК

До складу земель промисловості входять:

- Землі підприємств добувної промисловості

- Землі підприємств з виробництва та розподілення електроенергетики

- Землі підприємств металургії та обробки металу

- Землі підприємств з виробництва будівельних матеріалів

- Землі підприємств іншої промисловості.

За функціональним використанням землі промисловості призначенні для розміщення та експлуатації О нерухомого майна: основних та допоміжних виробничих будівель, споруд інженерної комунікації, адміністративних та побутових будинків.

Ст. 112,114 ЗК – встановлення охоронних та санітарно-захисних зон навколо земель промисловості.

Особливості правового режиму:

1)надання ділянок для потреб пов’язаних з користуванням надрами здійснюється після оформлення в установленому порядку права користування надрами

2) має бути затверджений проект рекультивації земель які будуть надаватись

Суб’єкти підприємницької діяльності мають бути відновлені рніше відпрацьовані площі земель.

 

102.Землі транспорту: поняття, склад, особливості правового режиму

Правова основа:

1) ЗУ «Про транспорт»

«Про залізничний транспорт»

«Про дорожній рух»

«Про автомобільний транспорт»

«Про трубопровідний трансорт»

2)статут залізниць України

3) правила технічної експлуатації залізниць україни

4) законодавство СРСР – статут внутрішнього водного транспорту.

До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного,

трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту. Кожен з видів транспорту може мати складну внутрішню структуру.

Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На субєків які використовують ці землі на різних правових титулах покладаються специфічні обов’язки:

® зобов’язані не порушувати прав та інтересів суміжних власників та користувачів

®не допускати погіршення якості земель

®не забруднювати відходами

®здійснювати укріплення ярів, крутих схилів, пісків, + додержуватись законодавства щодо охорони земель

Залежно від категорій земель наданих в експлуатацію відповідно до законодавства можуть встановлюватись відповідні охоронні зони:

• Санітарно-захисні зони
• Приаеродромні території
• Смуги повітряних підходів
• Берегові смуги водних шляхів
• Захисні смуги лісів

Види земель:

1)Землі залізничного транспорту

До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

2) Землі морського транспорту

До земель морського транспорту належать землі під:

а) морськими портами з набережними, майданчиками, причалами, вокзалами, будівлями, спорудами, устаткуванням, об'єктами загальнопортового і комплексного обслуговування флоту;

б) гідротехнічними спорудами і засобами навігаційної обстановки, судноремонтними заводами, майстернями, базами, складами, радіоцентрами, службовими та культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, що обслуговують морський транспорт.

3)Землі річкового транспорту

До земель річкового транспорту належать землі під:

а) портами, спеціалізованими причалами, пристанями і затонами з усіма технічними спорудами та устаткуванням, що обслуговують річковий транспорт;

б) пасажирськими вокзалами, павільйонами і причалами;

в) судноплавними каналами, судноплавними, енергетичними та гідротехнічними спорудами, службово-технічними будівлями;

г) берегоукріплювальними спорудами й насадженнями;

ґ) вузлами зв'язку, радіоцентрами і радіостанціями;

д) будівлями, береговими навігаційними знаками та іншими спорудами для обслуговування водних шляхів, судноремонтними заводами, ремонтно-експлуатаційними базами, майстернями, судноверф'ями, відстійно-ремонтними пунктами, складами, матеріально-технічними базами, інженерними мережами, службовими та культурно-побутовими будівлями, іншими об'єктами, що забезпечують роботу річкового транспорту.

4)Землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства

До земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками

контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об'єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

5)Землі авіаційного транспорту

До земель авіаційного транспорту належать землі під:

а) аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту;

б) вертольотними станціями, включаючи вертольотодроми, службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами;

в) ремонтними заводами цивільної авіації, аеродромами, вертольотодромами, гідроаеродромами та іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден;

г) службовими об'єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

6). Землі трубопровідного транспорту

До земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.

7) Землі міського електротранспорту

До земель міського електротранспорту належать землі під відокремленими трамвайними коліями та їх облаштуванням, метрополітеном, коліями і станціями фунікулерів, канатними дорогами, ескалаторами, трамвайно-тролейбусними депо, вагоноремонтними заводами, спорудами енергетичного і колійного господарства, сигналізації і зв'язку, службовими і культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи міського електротранспорту.

 

103.Землі зв'язку: поняття, склад, особливості правового режиму.

Пр.основа: ЗУ “Про телекомунікації” 18.11.03, ПКМ “Про затвердження правил охорони ліній зв’язку” 29.01.96 № 135, Пост. Держбуду СРСР СН 461-74. Нормы отвода земель для линий связи 03.06.74

Стаття 75 ГК. 1. До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку. 2. Землі зв'язку можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. 3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній зв'язку, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо випромінювальних споруд телерадіостанцій та радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони.

Основними складовими зв’язку є: поштовий зв'язок і телекомунікації

Стаття 1. ЗУ «Про телекомунікації» телекомунікації (електрозв'язок) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах; Сфера телекомунікації є складовою частиною галузі зв'язку України. Телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.

Ст..1 ЗУ «Про поштовий зв'язок» - поштовий зв'язок - приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій; об’єкти поштового зв’язку не вимагає встановлення специфічного правового режиму для земель на яких вони знаходяться, оскільки розташовані в межах населених пунктів (на землях громадської забудови)

До земель телекомунікацій як складової частини земель зв'язку належать земельні ділянки, що надаються в установленому порядку у власність або передаються їх власниками в постійне або тимчасове користування, у тому числі в оренду, фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності та юридичним особам для розташування лінійних, станційних споруд, антен, веж, інших технічних засобів телекомунікацій.

Уздовж повітряних, кабельних ліній електрозв'язку та навколо випромінюючих споруд електрозв'язку встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки. Порядок надання та використання земельних ділянок, установлення охоронних зон і утворення просік визначається законодавством України.

Розміри земельних ділянок, у тому числі охоронних зон та просік, що надаються особам, визначаються відповідно до норм відведення земель для цього виду діяльності та проектно-кошторисною документацією, затверджених в установленому порядку. У разі вилучення земельної ділянки або виникнення права обмеженого користування чужою земельною ділянкою та іншою нерухомістю викупна ціна, а також плата за користування земельною ділянкою та іншою нерухомістю встановлюються відповідно до законодавства.

Особи, які відповідно до Закону отримали ліцензію на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним кодексом України, для прокладання під землею телекомунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень. Розмір плати (тарифи) за встановлення земельного сервітуту для прокладання під землею та/або усунення пошкоджень телекомунікаційних мереж для власників або землекористувачів установлює Кабінет Міністрів України. Значна частина об’єктів зв’язку не потребує відведення для них окремих земельних ділянок.

ст.23 ЗК - для будівництва ліній зв’язку мають надаватись не с/г угіддя або угіддя гіршої якості.

Такі рекомендації враховуються проектними організаціями, власниками даних ліній, органами управління у галузі зв’язку та телекомунікацій а також органами місцевого самоврядування.

Навколо споруд та телекомуніка встановлюються охоронні зони та зони обмеження забудови. На власників або землекористувачів яким надані у власність або користування земельною ділянкою через які проходження лінії зв’язку покладається обов’язок щодо збереження цих ліній.