Бухгалтерські та економічні витрати

Тема 8. Витрати виробництва

1. Бухгалтерський та економічні підходи до витрат виробництва, прибутку. Підприємницький дохід.

2. Витрати підприємства в короткостроковому періоді.

3. Витрати в довгостроковому періоді. Принцип мінімалізації витрат, рівновага виробника.

 

Виділяють бухгалтерські та економічні витрати.

Бухгалтерські та економічні підходи до визначення витрат виробництва пов’язані з явними і неявними витратами.

Бухгалтерські (зовнішні, явні) – це витрати підприємства в грошовому виразі, підтверджені документами (відображається на бухгалтерських рахунках). Підприємство явно використовує гроші на придбання виробничих ресурсів з зовнішнього середовища, постачальників.

Однак. Фірма може використовувати ресурси, які належать їй самій, тому існує таке поняття як неявні (внутрішні) витрати – це витрати, пов’язані з можливістю альтернативного використання власних факторів виробництва.

Економічні витрати = бухгалтерські витрати + неявні витрати.

 

ЗАДАЧА

Припустимо, що власник фірми, який має виробниче приміщення і необхідне обладнання, вирішив організувати виробництво взуття. В таблиці наведені його витрати за місяць.

Бухгалтерські та економічні витрати

Назва витрат	Бухгалтерські витрати	Економічні витрати
1. Явні витрати (зовнішні) А) сировина і матеріали Б) паливо та електрика В) заробітна плата Г) амортизаційні обладнання відраховані
2. Неявні витрати (внутрішні) А) оренда приміщення 3. Зарплата власника підприємства як менеджера в іншій фірмі.	- -
Разом

 

Раніше власник фірми працював менеджером в іншій фірмі, а приміщення та обладнання здавав в оренду. Чи варто було йому починати свій бізнес, якщо дохід фірми від реалізації продукції складає 7000?

Розв’язання

Бухгалтерський прибуток = (дохід фірми) – (бухгалтерські витрати)

Бухгалтерський прибуток = 7000 – 6300 = 700

Економічний прибуток = (доход фірми) – (економічні витрати)

Економічний прибуток = 7000 – 8400 = -1400, тобто економічний прибуток.

Власник фірми банкрутом не буде, тому що бухгалтерський прибуток – це звичайний прибуток, є додатною величиною, але він погіршив своє фінансове становище, про що свідчить від’ємний економічний прибуток, тобто йому не варто було починати свій бізнес.

Підприємницький дохід треба розглядати з одного боку, як підсумковий результат розподілу прибутку підприємства, а з іншого боку, як винагороду за проявлені підприємницькі здібності.

Кількісно, підприємницький дохід – це залишок після відрахування з валового прибутку податків та інших платежів у бюджет, позичкового відсотку.

2. Розрізняють також постійні або фіксовані витрати і змінні витрати.

Постійні витрати (FС).

Змінні витрати (VC).

Сукупні витрати (ТС).

Постійні витрати (FС) – витрати, які не залежать від обсягу випуску продукції (орендна плата, амортизаційні відрахування, оплата праці погодинників).

Змінні витрати (VC) – це витрати, величина яких залежить від обсягу виробництва продукції (витрати на сировину і матеріали, оплата праці відрядників, силова електроенергія).

Сукупні (загальні витрати) (ТС) – це загальний обсягвитрат для виробництва певного обсягу продукції.

ТС = VC + FС

FС

ТС ТС

VC

 

О Q

Графік загальних або сукупних витрат.

Середні витрати (АС) – це обсяг сукупних витрат, що припадає на одиницю виробленої продукції, тобто витрати на одиницю продукції в середньому (собівартість одиниці продукції.

АС = ТС/ Q

Розрізняють також середні постійні:АFС

АFС = FС/Q

І середні змінні:

AVC = VC/Q

Звідси:

ATC = (VC+FC)/Q = AFC+AVC

Граничні витрати – це додаткові витрати на додаткову одиницю продукції.

MC = TC / Q

3. Плануючи розвиток, підприємство орієнтується на досягнення мінімальних середніх витрат (мінімальної собівартості одиниці продукції).

Фірма мінімізує витрати в точці рівноваги виробника. Тобто у випадку коли відношення граничних продуктів, факторів виробництва до цін на ці фактори дорівнює між собою.

MPx / Px = MPy / Py = MPn / Pn

MPn / Pn – питома продуктивність.

Ми дали рівняння умови мінімізації загальних витрат фірми при заданому (фіксованому) обсязі виробництва і незмінних (фіксованих) цінах на виробничі ресурси факторів виробництва.

Якщо ціна на будь-який ресурс знизиться (наприклад, знизиться ціна на ресурс Х),

=

MPx MPy

Px Py

то фірма почне перерозподіляти свої витрати на користь даного більш ефективного ресурсу (MPx / Px зростала) за рахунок скорочення використання інших ресурсів до тих пір, доки вказане рівняння не буде відновлено.

Теорія граничного продукту (МР) була розроблена відомим представником неокласичної школи Кларком, на початку ХХ століття і зіграло ключову роль у розумінні механізму ціноутворення на ринку факторів виробництва.

Сукупна (загальна, валова) виручка (дохід) – це грошові надходження від реалізації продукції.

TR = P*Q

Середня виручка (AR) – це сукупна виручка із розрахунку на одиницю продукції або виручка від реалізації одиниці продукції в середньому.

Гранична виручка (MR) – це додаткова виручка від реалізації додаткової одиниці продукції.

MR =

Сукупний (балансовий, загальний) прибуток – це різниця між сукупною виручкою та сукупними витратами.

П = TR – TC

Розрізняють бухгалтерський та економічний прибуток.

Бухгалтерський прибуток – це різниця між сукупною виручкою (доходом) і бухгалтерськими витратами.

З вище вказаного матеріалу, що екон. і бух. по-різному підходять до визначення прибутку. Навіть прибуткова з бухгалтерської точки зору, справа може бути економічно збитковою, якщо використані таким чином виробничі ресурси дають менший результат ніж могли дати якщо б використовувались іншим способом (див. попередню зарплату).

Чистий прибуток (розрахунковий) – це прибуток який направлений на розвиток виробництва підприємства, матеріальне заохочення працівників (фонд матеріального поощрения) поповнення резервного фонду, виплату дивідендів, соціальний розвиток підприємства (палай культури, дитсадок), тобто прибуток який залишається на підприємстві після погашення платежів.

Марксистська економічна теорія вивчає прибуток як перетворену ринкову форму додаткової вартості, яка являє собою неоплачену працю найманих робітників.

Головним двигуном (метою, економічним інтересом) підприємницької діяльності за умов ринкової економіки є прибуток.