Узагальнення та висновки

Прихильники відкритого доступу до інформації протягом останнього десятиріччя зробили дуже багато для того, щоб публікації в численних відкритих архівах всього світу й по-різному організовані, могли постати перед користувачами як віртуальна єдність. По-перше, розроблені єдині принципи опису ресурсів, що грунтуються на використанні метаданих Дублінського ядра. По-друге, розроблений протокол збирання цих метаданих з різних архівів — OAI-PMH (Open Access Infrastructure — Protocol for Metadata Harvesting) [16]. Завдяки цьому стало можливим використання єдиних інтерфейсів для пошуку в розподілених ресурсах ВД. Найбільш представницька база даних, що поєднує метадані близько 400 відкритих архівів, підтримується на сервері Університету штату Мічиган (www.oister.org). Користуючись цією БД, можна вести пошук у декількох мільйонах публікацій ВД. Це нерідко дає змогу дослідникам знайти у ВД статті, опубліковані в журналах, до яких не має доступу бібліотека, якою він, звичайно, користується.

Важливу роль у пропаганді ВД відіграли проведені його прихильниками дослідження впливу надання публікацій у відкритий доступ на індекс цитування цих публікацій. Результати цих досліджень (на сайті http://citeseer.ist.psu.edu) переконливо показують, що доповіді, які викладені у ВД, цитуються в інших публікаціях у кілька разів частіше, ніж доповіді, доступ до яких надавався за плату.

У провідних закордонних країнах розгорнута активна діяльність з реалізації програм і проектів створення інформаційних наукових ресурсів ВД на національному рівні. Досвід закордонних колег показав, що як одиницю обліку фонду Інтернет-документів (веб-ресурс) зручно використовувати веб-сайт. Процес комплектування фонду полягає у створенні в бібліотеці копії ("дзеркала") веб-сайта. Оскільки інформація на веб-сайті постійно змінюється, бібліотека має періодично створювати "дзеркала" того самого сайту. Для формування архіву використовується програма-робот, яка шукає Інтернет-документи, а потім зберігає знайдені документи на комп'ютері бібліотеки. Крім створення й збереження інформації, важливе питання — організація доступу до електронного архіву. Саме забезпечення доступу до інформації — надання матеріалів архіву в користування — кінцева мета всіх робіт.

У 2005 р. дослідження даних ISI з цитування свідчать, що статті, доступні в Open Access у результаті самоархівування, цитуються вп'ятеро частіше, ніж статті в тих самих журналах, до яких немає відкритого доступу.

Мережа Інтернет розширюється, інформація в ньому змінюється швидкими темпами. Сьогодні Інтернет є дзеркалом нашого суспільства. Збереження ресурсів мережі для майбутніх поколінь — невідкладне й посильне завдання для національних бібліотек. Найпозитивнішою тенденцією розвитку останнім часом стало визнання того, що бібліотеки не зможуть вирішити дані проблеми поодинці й необхідно поєднати зусилля.

Проведенні дослідження показали, що збільшення кількості Інтернет-документів проходить за експоненційним законом, а середня тривалість життя документа в мережі за різними оцінками коливається від 30 днів до 6 місяців. У зв'язку з цим зволікання зі збиранням та накопиченням Інтернет-документів може призвести до втрати частини культурної спадщини людства.

На основі викладеного можна зробити такі висновки:

1. Суспільна потреба забезпечення вільного доступу до джерел інформації та знань в умовах інтенсивного розвитку глобальних комп'ютерних мереж обумовила появу ініціатив "самоархівування наукових публікацій" та створення електронних журналів відкритого доступу.
2. Наявні відкриті мережеві джерела наукової інформації сьогодні не знаходять належної підтримки щодо архівування та забезпечення довготермінового зберігання для наступних поколінь.
3. Національні бібліотеки ряду країн (Австралії, Великобританії, США, Швеції) започатковують проекти архівування суспільно значущих інформаційних ресурсів національних інтернет-сегментів.
4. Потрібна інтенсифікації робіт у цьому напрямі в Україні з урахуванням позитивних напрацювань співробітників вітчизняної бібліотечної системи, що базується на принципах відомчої централізації та регіональної кооперації.

 

6. Відкритий Доступ в Україні: академічні журнали, репозитарії, політики, корисні ресурси

Репозитарії України

1) Національний гарвестер - http://www.oai.org.ua/

2) ELibUkr-OA - міжуніверситетський мультидисциплінарний відкритий е-архів

3) Наукова електронна бібліотека періодичних видань НАН України

4) Університетські репозитарії:

ARRChNU - Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича

DSpace at UOSA - Національний університет «Острозька Академія»

DSpace at DNURT - Дніпропетровський Університет Залізничного Транспорту

eDonNTUR - Донецький національний технічний університет

elONUar - Одеський національний університет ім.Мечнікова

eKMAIR - Національний Університет "Києво-Могилянська академія"

eKhNUIR - Харківський національний університет ім.В.Каразіна

ELARTU - Тернопільський національний технічний університет ім.Пулюя

ELAR KhNURE - Харківський національний університет радіоелектроніки

ENPUIR - Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

еSevNTUIR - Севастопольський національний технічний університет

eSSUIR - Сумський державний університет

eUABIR - Українська Академія банківської справи (м.Суми)

IRKNEU - Київський національний економічний університет ім.Вадима Гетьмана

KDMTU - Керченський державний морський технологічний університет

KhNMU - Харківський національний медичний університет

NUBIP – Національний університет Біоресурсів (м.Київ)

Old Printed Books - Київський Національний Університет ім.Т.Шевченка

Антропос - Львівський національний університет ім.І.Франка

Донецький НУ - Донецький національний університет

Е-бібліотека ЖДУ - Житомирський державний університет

ЕВРИКА - Львівський національний університет ім.І.Франка

Електронні бібліотеки НТТУ КПІ - НТТУ "Київський Політехнічний Інститут"

Львівська політехніка - Національний університет "Львівська політехніка"

ПУЕТ - Полтавський Університет Економіки і Торгівлі

Репозиторій ВНУ - Вінницький національний аграрний університет

ХНАМГ - Харківська національна академія міського господарства

ХГУ НАУ Ха́рківський гуманіта́рний університе́т «Наро́дна украї́нська акаде́мія»

ХНУ - Хмельницький національний університет

http://195.248.185.225:82/jspui/ - репозитарій Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна

ПУЕТ - Полтавський Університет Економіки і Торгівлі

5) Інститутів НАН України

Інститут програмних систем

IBSS Institutional Repository (Інститут біології південних морів)

6) Інші

Central and Eastern European Marine Repository

Архів громадянського суспільства - проект МФВ

Луганський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Славутицький загальноміський бібліотечно-інформаційний центр