Використання роботи експерта (МСА 620)

Експерт – це фізична особа або фірма, яка має спеціальну кваліфікацію, знання і досвід роботи в певній галузі, іншій ніж бухгалтерський облік і аудит.

Розглядаючи характер, час та обсяг ресурсів, необхідних для виконання завдання, аудитор може визначити за необхідне використання роботи експерта. Така необхідність залежить від наступного:

- знання членів групи з виконання завдання та попередній досвід розгляду подібних питань;

- ризик викривлення, обумовлений характером і складністю питання, яке розглядається;

- кількість і якість інших аудиторських доказів, які він очікує отримати.

Плануючи використання роботи експерта, аудитор повинен оцінити його професійну компетентність. Це включає розгляд: професійної сертифікації або ліцензування експерта, або його членства у відповідній професійній організації; та досвіду і репутації в галузі, в якій аудитор шукає аудиторські докази.

Аудитор повинен оцінити об’єктивність експерта. Ризик того, що об’єктивність експерта зменшиться, збільшується, якщо експерт є найманим працівником суб’єкта господарювання, або пов'язаний з суб’єктом господарювання іншим чином, наприклад, в силу фінансової залежності від суб’єкта господарювання або інвестування в нього.

Аудитор повинен одержати достатні відповідні докази, що обсяг роботи експерта відповідає цілям аудиторської перевірки. Такі докази можна отримати шляхом огляду кола повноважень, які стосуються мети та обсягу роботи експерти; загального опису конкретних питань, котрі, як очікує аудитор, висвітлюються у висновку експерта; ступеня доступу експерта до відповідних записів та файлів; інформації стосовно припущень і методів, які експерт планує застосувати, та їх відповідність припущенням і методам, що використовувалися у попередні періоди; запланованого використання аудитором роботи експерта.

Аудитор повинен оцінити відповідність роботи експерта як аудиторського доказу щодо розглядуваного твердження у фінансовому звіті. При цьому він оцінює належність відображення суті даних експерта у фінансових звітах або підтвердження твердження у фінансовому звіті. Відповідальність за відповідність і обґрунтованість використаних припущень і методів, а також за їх застосування несе експерт. Аудитор повинен отримати розуміння використаних припущень та методів і розглянути їх відповідність та обґрунтованість, базуючись на своєму знанні бізнесу та на результатах інших аудиторських процедур.

Якщо результати роботи експерта не надають достатніх відповідних аудиторських доказів або не узгоджуються з іншими аудиторськими доказами, аудитор повинен розв’язати цю проблему шляхом обговорення з представниками суб’єкта господарювання та експертом, застосування додаткових аудиторських процедур включно з можливістю залучення іншого експерта або модифікацію аудиторського висновку.

Якщо надається безумовно-позитивний аудиторський висновок, аудитору не слід посилатися на роботу експерта, тому що таке посилання може бути неправильно зрозумілим як висловлення умовно-позитивної думки або як розподіл відповідальності.

Якщо в результаті роботи експерта аудитор вирішує надати модифікований аудиторський висновок, можливо доречно зробити посилання на роботу експерту з дозволу експерта перед таким посиланням.

Контрольні питання до теми 5:

1. Чи може під час аудиту бути задіяний інший аудитор?

2. Яким чином зовнішній аудитор має оцінити роботу внутрішнього аудитора?

3. Хто є експерт?

4. Чи може робота зовнішнього експерта вплинути на модифікацію аудиторського висновку?

5. Чи має персонал аудиторської фірми користуватися Кодексом професійної етики аудитора?