Банківські інформаційні системи

3.1. Структура автоматизованої банківської системи

Банківська інформаційна система, яка більше відома під назвою автоматизована банківська система (АБС), — це система, яка функціонує на основі ЕОМ та інших технічних засобів, що забезпечують процеси збору, реєстрації, передачі, обробки, збереження та актуалізації даних для вирішення задач управління банківською діяльністю.

Автоматизована банківська система повинна бути інтегрованою. Інтегрована — це така система, що побудована на загально-системних принципах і охоплює не фрагментарне сукупність банківських задач, а вирішує питання автоматизації комплексно з урахуванням інформаційних і функціональних зв'язків. Як будь-яка система, АБС може бути представлена у вигляді певної сукупності підсистем. До складу АБС входягь забезпечуючі та функціональні підсистеми.

Забезпечуючі підсистеми об'єднуюсь в собі всі види ресурсів, які необхідні для функціонування системи. До їх складу відносяться такі підсистеми: інформаційного, програмного, математичного, тех нічного, лінгвістичного та організаційно-правового забезпечення.

Інформаційне забезпечення (позамашинне та внутрімашинне) — це сукупність уніфікованих форм первинних документів, систем класифікації і кодування та методів їх застосування в банківській діяльності, а також файли даних, що зберігаються у базі даних і використовуються для автоматизованого вирішення функціональних задач.

Технічне забезпечення — це комплекс технічних засобів, який включає до свого складу обчислювальну техніку та засоби збору і передачі даних, для інформаційного обміну як всередині банку так і при взаємодії з іншими банками та клієнтами.

Математичне забезпечення — сукупність алгоритмів та економіко-математичних моделей, які характеризують процедури обробки даних та формування бухгалтерської і статистичної звітності.

Організаційно-правове забезпечення — це сукупність нормативно-правових документів та інструктивних і методичних мате ріалів, які регламентують права та обов'язки спеціалістів та визначають технологічний порядок функціонування АБС.

Лінгвістичне забезпечення включає до свого складу мовні засоби, що використовуються в системі: мови програмування, інформаційно-пошукові мови, мови опису метаданих, мови запитів та спілкування користувачів з системою та інші мовні засоби.

Функціональні підсистеми об'єднують блоки, комплекси та окремі задачі, які реалізують певні банківські функції. Перелік функцій, які реалізуються банківською системою, можна розділити на дві частини обов'язкові та допоміжні. До перших слід віднести ті функції, які мають місце у будь-якому комерційному банку, набір допоміжних функцій залежить від спеціалізації банку.

Функціональні підсистеми виділяються виходячи із якихось ознак управління. Враховуючи багатоаспектність банківських задач виникає проблема декомпозиції АБС на функціональні підсистеми. Функціональна підсистема — це деяка частина загальної системи управління, яка виділена у відповідності зі спільністю функціональних ознак управління. Основою для функціональної декомпозиції можуть бути характеристики: функція, період і об'єкт управління.

3.2. Функціональна структура АБС

Автоматизована банківська система має забезпечувати:

• автоматизацію внутрібанківської діяльності і в першу чергу внутрібанківських операцій по обробці платіжних і інших документів у тих підрозділах банківської установи, які працюють безпосередньо з клієнтами;

• автоматизацію виконання міжбанківських розрахунків і інших зовнішньобанківських операцій;

• автоматизацію фінансових операцій в рамках міжнародного банківського бізнесу.

Зрозуміло, що автоматизація цих процесів повинна доповнювати одна одну і бути взаємозв'язаними і, що автоматизація кожного з них має свою специфіку та особливості і є доволі складною проблемою з високим рівнем автономності.

Зосередемо увагу на автоматизації внутрібанківської діяльності на рівні комерційних банків. Огляд АБС показав, що вони відрізняються одна від одної як за структурою, так і за набором функціональних задач. Зараз не має типової структури АБС, якою б керувались банки при розробці своїх систем, практично відсутні елементи стандартизації та уніфікації банківських технологій.

Вивчення структур різних банківських систем та проведене певне їх узагальнення, дозволяє виділити такі основні функціональні підсистеми АБС: операційний день банку(ОДБ), управління кредитними ресурсами (Кредити), управління валютними операціями (Валютні операції), управління депозитами (Депозити), управління цінними паперами Щінні папери), управління касою (Каса), внутрібанківський облік (Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Карткові операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).

АБС — це технологічна система, яка забезпечує функціонування банківського закладу. Ядром АБС є підсистема ОДБ, яка інформаційно зв'язана з іншими функціональними підсистемами.

Крім внутрішніх інформаційних зв'язків АБС характеризується великим спектром інформаційних зв'язків з зовнішнім середовищем, в якості якого виступають клієнти банку, інші банки, фінансові та державні органи. Загальна структурна схема побудови АБС представлена на рис. 10.2. Характеризуємо коротко кожну із перерахованих підсистеми.

Підсистема «Операційний день банку». Базовою підсистемою, що має обов'язково функціонувати в кожному комерційному банку є «Операційний день банку» (ОДБ). Основні функції цієї підсистеми такі:

• Увід та обробка клієнтських платіжних документів. Створення та ведення особових рахунків клієнтів та масивів нормативно-довідкової інформації.

• Робота з картотеками.

• Обробка особових та балансових рахунків.

• Ведення аналітичного і синтетичного обліку, формування балансу за кожен банківський день та відповідних вихідних форм.

Рис. 10.2. Структурна схема АБС

Сервісні функції: відкриття, закриття та протоколювання банківського дня, встановлення лімітів, бізнес-правил для філій банку і т. ін.

Підсистема «Управління кредитними ресурсами банку». В рамках підсистеми «Управління кредитними ресурсами банку» працівники кредитного відділу банку мають можливість виконувати такі основні функції:

• аналіз фінансового стану позичальника, визначення ного кредитоспроможності та оцінка ризику при кредитуванні;

• формування та облік кредитних договорів;

• ведення та коригування розпоряджень на оплату кредитів;

• ведення та коригування строкових зобов'язань на погашення кредиту;

» ведення та коригування процентних ставок та графіків оплати процентів по кредитному договору;

• нарахування процентів по кредиту та облік їх сплати;

• облік та контроль погашення кредитної заборгованості;

• аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визначення розміру резервування.

Підсистема «Управління кредитними ресурсами» має бути інтегрована з іншими функціональними підсистемами банку, зокрема з ОДБ, в якій виконують бухгалтерські проведення при наданні кредиту та при погашенні суми основного боргу і відсотків по ньому.

Підсистема «Управління валютними операціями». У комерційних банках, що отримали дозвіл на виконання операцій з іноземною валютою має функціонувати підсистема «Управління валютними операціями)). У рамках цієї підсистеми обов'язково має функціонувати комплекс задач «Валютний операційний день», що забезпечуватиме увід та обробку валютних платіжних документів, відкриття та закриття валютних рахунків, конвертацію валют, ведення рахунків покриття, формування балансу та інші операції з іноземною валютою.

«Валютний операційний день» — необов'язково реалізується окремим програмним комплексом. Операції з валютою можуть бути автоматизованими комплексним мультивалютним ОДБ, який може працювати як з національною та і з будь-якою іншою валютою.

Крім комплексу задач «Валютний операційний день» у комерційному банку, можуть бути автоматизовані такі задачі:

• прогнозування курсів валют;

• облік біржових валютних операцій;

• облік ділінгових операцій та оцінка ділінгових контрактів. Для проведення ділінгових операцій банком може використовуватись системи міжнародної фінансової інформації, наприклад система Reuters Dealing;

• робота з системою SWIFT, якщо банк є учасником цієї міжнародної міжбанківської телекомунікаційної мережі передачі банківських повідомлень. Використання SWIFT дозволяє обмінюватись фінансовими повідомленнями з банками нерезидентами та іншими міжнародними фінансовими установами.

Підсистема «Управління депозитами». Ця підсистема має забезпечувати автоматизацію робіт по обслуговуванню фізичних та юридичних осіб, що відкрили депозитні (вкладні) рахунки в банку.

В підсистемі повинні вестись депозитні (вкладні) рахунки клієнтів банку. Основними задачами підсистеми є: облік операцій з готівкою, облік безготівкових операцій, облік цінних бланків, нарахування відсотків за депозитними рахунками, а також формування звітних форм для роботи з депозитними вкладами.

Існують два підходи до автоматизації робіт в даній підсистемі. Перший традиційний, коли вкладнику видається паперова ощадна книжка, яка відбиває всі операції по рахунку. Другий напрямок — вкладнику замість ощадної книжки видається пластикова картка з магнітною смужкою, на якій вміщується номер рахунку, дату його відкриття, термін, на який відкрито рахунок, та суму коштів на рахунку. У цьому разі власникові пластикової картки також надається персональний ідентифікаційний код, який є засобом доступу до депозитного рахунку.

У деяких АБС «Управління депозитами» не виділяється в окрему функціональну підсистему, а інтегрується комплекс, який носить назву «Управління кредитно-депозитними операціями».

Підсистема «Управління цінними паперами». Комерційні банки можуть виконувати наступні операції з цінними паперами:

• випускати і продавати власні акції;

• купувати, продавати і зберігати цінні папери (акції, облігації, векселі тощо);

• проводити операції з цінними паперами за дорученням клієнтів. У підсистемі «Управління цінними паперами» виділяються такі основні напрямки автоматизації робіт:

1. Автоматизація обліку операцій з власними акціями банку.

2. Автоматизація обліку операцій з державними цінними паперами.

3. Автоматизація обліку операцій з іншими цінними паперами (акціями підприємств, векселями, сертифікатами і т.п.).

4. Автоматизація депозитарної та реєстраторської діяльності.

5. Автоматизація управління портфелем цінних паперів, моделювання та прогнозування стану фондового ринку.

Підсистема «Управління касою». Підсистема необхідна для обліку готівки та організації роботи обмінних пунктів. Ця підсистема являє собою міні-банк, що має свій баланс, рахунки і документацію, в якій відображаються готівкові кошти. В підсистемі виконуються такі основні функції:

Ведення довідника касових символів. Увід та обробка прибуткових касових документів. Увід та обробка видаткових касових документів. Формування та ведення касових журналів. Формування звітних форм з обліку роботи каси. Підсистема може працювати в одній локальній мережі з підсистемою «Операційний день банку» або може бути територіальне віддаленою і взаємодіяти з банком за допомогою електронної пошти.

Підсистема «Каса» комерційного банку технологічно може складатись з наступних АРМ:

• задачі формування касового плану (АРМ бухгалтера-економіста каси);

• задачі обліку надходження коштів у касу (АРМ касира з обліку надходжень);

• задачі обліку видатку коштів з каси (АРМ касира з обліку видатків);

• задачі інкасації коштів у банку (АРМ нічного касира і бухгалтера з інкасації);

• задачі обліку роботи обмінних валютних пунктів (АРМ-співробітника з контролю та нагляду за роботою обмінних валютних пунктів);

• задачі обліку наявності коштів у касі банку (АРМ завідуючого касою).

Підсистема «Внутрібанківськин облік». Підсистема «Внутрібанківський облік» включає до свого складу задачі, що пов'язані з обліком у самому банку. До цієї підсистеми відносяться такі основні задачі: облік праці і нарахування заробітної плати працівникам банку, облік власних основних засобів банку, облік нематеріальних активів, облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів, облік господарських і експлуатаційних витрат.

Підсистема «Звітність банку». В підсистемі «Звітність банку» формується бухгалтерська, фінансова та статистична звітність про діяльність комерційного банку. Джерелом інформації для даної підсистеми є база даних, зформована в ОДБ. У кожному комерційному банку встановлено АРМ — Статзвітність, який є програмним продуктом НБУ. За допомогою цього АРМу формується вся статистична звітність комерційних банків у вигляді окремих файлів показників і передається в репозитарій статистичної звітності в НБУ, де ці показники обробляються і формуються необхідні звітні форми.

Підсистема «Управління розрахунками з використанням пластикових карток». Метою функціонування цієї підсистеми є автоматизація безготівкових розрахунків з фізичними особами з використанням пластикових карток. Основними напрямками робіт в підсистемі є наступні:

• обслуговування локальних платіжних карткових систем;

• обслуговування міжнародних платіжних карткових систем;

• обслуговування національних платіжних карткових систем. Враховуючи те, що картковий бізнес лише починає розвиватись у комерційних банках України, то в більшості АБС представлений лише перший напрямок, який пов'язаний з обслуговуванням локальних платіжних карткових систем. В переважній більшості це системи побудовані на картках з магнітною смужкою, які використовуються для виплати заробітної плати співробітникам банку через банкомат, для сплати послуг співробітників банків в «своїх» їдальнях та магазинах. Також картки з магнітною смужкою використовуються як еквівалент ощадної книжки при відкритті депозитних (ощадних) рахунків.

Підсистема «Аналіз діяльності банку». Підсистема «Аналіз діяльності банку» акомулює в своєму складі аналітичні задачі, які відносяться до класу OLAP. До основних аналітичних задач підсистеми можна віднести:

• аналіз балансу (агрегованого та в розрізі класів, розділів, груп і балансових рахунків);

• аналіз пасивів банку (структура пасивів, структура власних коштів, структура залучених коштів);

• аналіз активів банку (структура активів, структура кредитного портфеля);

• аналіз нормативів банку (ліквідність, платоспроможність, достатність капіталу та інші);

• аналіз доходів та видатків і прибутку банку (нарахування і фактично отримані доходи, рентабельність, доходи від банківських послуг, прибутковість банку);

• аналіз виконання фінансового плану доходів та витрат;

• аналіз та контроль формування і використання фондів банку.

 

3.3. Модульний підхід до структуризації АБС

Структуризація задач АБС за функціональною ознакою дозволяє з'ясувати та чітко визначитись з функціями управління, що підлягають автоматизації при управлінні комерційним банком. І з цього погляду така структуризація має мати своє місце при розробці АБС Проте враховуючи тісні функціональні взаємозв'язки банківських задач та їх методологічну і алгоритмічну спорідненість при реалізації задач користуються модульним підходом до структуризації АБС. Прикладом такої структуризації, що є досить повною і обґрунтованою, можна назвати систему RS-Bank.

Розробниками банківських систем компанії R-Style при виділенні банківських задач в новій версії системи RS-Bank 5 0 пропонується модульна побудова АБС. Модулі АБС згідно із сучасними уявленнями про архітектуру банківських систем, яка передбачає розподіл функціональних можливостей, поділяються на два класи: модулі «front-office» та модулі «back-office», що групуються за основними напрямками діяльності комерційного банку

Модулі «front-office» об'єднують операції, пов'язані з первинним обліком, тобто введенням даних про банківські операції, їх первинну обробку і будь-яку зовнішню взаємодію банку з клієнтами, іншими банками, інформаційними і торгівельними системами та формуванням банківських документів.

Модулі «back-office» — це наступна обробка даних «front-office» з метою обліку банківських операцій, формування звітності, аналізу діяльності та виконання операцій, які не є прямим наслідком виконання банківських послуг, а також операції на фінансових ринках.

Наприклад, задача формування кредитного договору — це задача «front-office», а аналіз кредитного портфелю — задача «back-office»

3.4. Програмно-технічна платформа АБС

Розробка АБС повинна виконуватись у відповідності міжнародним стандартам, що надасть можливість банківській системі України працювати на світових фінансових ринках. Тому при створенні АБС необхідно керуватись саме стандартами, які є загальновизнаними в світовій практиці.

Найважливішими питаннями, які постають при створенні АБС насамперед є вибір програмно-технічної платформи, яка є головною при визначенні таких основних характеристик системи:

• апаратна невибагливість, що дає можливість працювати як на одній, окремо взятій ПЬОМ, так і на складній комбінації локальних мереж, що працюють у різних кінцях міста і навіть країни,

• збереження раніше зроблених капіталовкладень при переході на більш продуктивний варіант апаратної платформи,

• можливість роботи в режимі реального часу;

• забезпечення обміну з іншими системами автоматизації, в тім числі з використанням механізму DDE;

• надійність захисту від несанкціонованого доступу та можливість відновлення даних при "їх фізичних зруйнуваннях;

• прийнятна вартість для мінімальної конфігурації АБС і можливість при цьому використання обладнання, відповідного сучасним технічним досягненням;

• підтримка механізмів трансакцій та реплікацій при одночасній роботі багатьох користувачів, а також у випадках апаратних збоїв та аварій системи,

• переносимість програмного забезпечення на різні апаратні платформи.

Основними складовими програмно-технічноі платформи є. апаратні засоби, операційні системи (ОС) та СУБД.

Враховуючи ге, що між апаратними засобами і операційними системами існує певна залежність, то їх можна розподілити на такі три групи:

• MAINFRAME — операційні системи MVS, VSE і аналогічні на комп'ютерах ІВМ/370/390 та їх аналогах.

• MS DOS, OS/2, Windows NT, Novell NetWare, які працюють на апаратурі Intell

• UNIX — Unix-подібні операційні системи, які можуть працювати нарізних апаратних платформах

Якщо раніше в якості основних ЕОМ в західних АБС використовувалися MAINFRAME з багатокористувацькими ОС, то в теперішній час ним на зміну прийшли міні ЕОМ чи PC-сервери. Аналіз західних АБС показує, що лише близько 4% банків працюють на платформі MAINFRAME, що складає приблизно 6% від загальної кількості АБС. Нa вітчизняному ринку програмних засобів такі системи відсутні.

Найбільш поширеними системами, яку використовують зараз вітчизняні АБС. є операційні системи для персональних комп'ютерів, робочих станцій і серверів MS DOS, Windows NT, Novell NetWare, які працюють на апаратурі Intell. Причому дуже велика доля задач АБС працюють в середовищі операційної системи MS DOS, це переважно клієнтські програми.

Операційна система MS DOS з 1981 року стала базовою для персональних комп'ютерів фірми IBM. Ця система досить проста і дешева. Тому велика кількість АБС, які функціонують та пропонуються на вітчизняному ринку програмних засобів є DOS-системами. На теперішній час вже з'явилась версія цієї ОС, в якій враховані всі зміни в архітектурі ПЕОМ, можливість роботи в мережі. Але ця ОС має певні недоліки, основні з яких наступні:

• операційна система MS DOS є однозадачною;

• характеризується недостатньою продуктивністю та відсутністю можливості підтримки великих обсягів даних;

• відсутність надійних засобів захисту даних.

Тому DOS-системи є привабливими лише для малих і малопотужних банків враховуючи компроміс між низькою вартістю та обмеженими можливостями системи.

OS/2 — це операційна система для ПЕОМ типу PS/2. В OS/2 вирішена проблема забезпечення багатозначного режиму роботи. MS DOS може запускатись в OS/2, як одна з задач. В цій операційній системі також можливий багатовіконний інтерфейс подібний до Windows. Системи на основі OS/2 не отримали широкого застосування у вітчизняних АБС.

Більш розширеними можливостями порівняно з MS DOS характеризуються операційні системи Windows NT та Novell NetWare. Наприклад Windows NT, надає користувачу зручний графічний інтерфейс і можливість одночасно з вирішенням функціональних задач користуватись текстовим редактором чи електронними таблицями, переглядати базу даних та ін. Використання WINDOWS NT значно розширює можливості АБС.

Незважаючи на зручність та відносно невелику вартість систем на платформах MS DOS, OS/2, Windows NT, Novell NetWare, як показує аналіз західного ринку АБС, користувачі при придбанні нових систем віддають перевагу так званим відкритим платформам, і насамперед UNIX-платформі.

До переваг ОС UNIX можна віднести можливість автоматично підтримувати комунікації, системний друк і роботу в мережі. Підтримка роботи в мережі нерозривно пов'язана з ОС UNIX, оскільки вона є багатокористувацькою системою.

UNIX системи відповідають єдиному стандарту, і існують її версії від ОС для малопотужних ПЕОМ, які використовуються в невеликих відділеннях чи обслуговують касові апарати до ОС MAINFRAME, які можуть обслуговувати центральні відділення великих банків.

Недарма у всьому світі як операційна система для поштових серверів використовується UNIX (INTERNET, PIE-NET і т.д.).

Зв'язок UNIX серверів здійснюється автоматично при появі запиту на прийом/передачу, а також в зазделегідь UNIX сервері.

UNIX дуже добре захищена, всі можливі доступи до системи і системних ресурсів суворо регламентуються системним адміністратором, оскільки майже всі версії UNIX сертифіковані з рівнем захисту від несанкціонованого доступу і безпека системи «С2» — стандарт для комерційних і військових відомств США.

Основні моменти захисту UNIX-системи:

• при певній кількості неправильно введених паролів користувач блокується системою;

• при певній кількості неправильно введених паролів з однієї термінальної лінії, вона блокується;

• система примушує періодично змінювати паролі;

• користувачам дозволене певне коло задач для виконання в системі (доступ до мереж, комунікацій, друку, запити до системи);

«користувачам дозволений доступ в суворо певний каталог;

• при роботі системи протоколюються всі процеси, ініційовані користувачем.

UNIX-система — використовується як поштовий телекомунікаційний сервер в Центральній розрахунковій палаті НБУ. Використання UNIX-систем для АБС поки що не досить поширене у вітчизняній практиці.

Тепер зупинимося на характеристиках СУБД, які використовуються в АБС. Аналіз західних АБС показує, що як СУБД найчастіше використовуються могутні, надійні, багатокористувацькі, так звані професіональні реляційні системи: Sybase, ORACLE, Informix, SQL Server, Progress, DB2, та ін. Системи, що розроблені в середовищі цих СУБД, характеризуються такими перевагами:

• вони підтримують стандартну мову маніпулювання даними (SQL), забезпечуючи тим самим відкритість систем;

• легко переносяться з однієї апаратно-системної платформи на іншу;

• забезпечують підтримку цілісності бази даних. Суттєвим моментом, який стримує широке впровадження цих СУБД в практику розробки АБС є їх досить висока вартість.

Тому на вітчизняному програмному ринку і в практичній роботі банків використовується досить значна кількість систем розроблених в середовищі СУБД сімейства dDASE, які мають значні недоліки і не використовуються в практиці західних банків.