2017-12-16
1279
| Речовина | ГДК (максимальна разова), мг/м3 | ГДК (середньо-добова), мг/м3 |
| Нітробензол | 0,008 | 0,008 |
| Сірчистий газ | 0,5 | 0,05 |
| Сірководень | 0,008 | 0,008 |
| Хром (шестивалентний) | 0,0015 | 0,0015 |
| Фосфорний ангідрид | 0,15 | 0,05 |
| Оксиди азоту | - | 0,04 |
| Пил бавовни | 0,5 | 0,04 |
| Пил нетоксичний | 0,5 | 0,15 |
| Оксиди міді (хлориди міді) | - | 0,002 |
| Формальдегід | - | 0,003 |
| Фенол | - | 0,003 |
| Пари свинцю | 0,0003 | 0,0003 |
| Пари ртуті | - | 0,0003 |
| Гексахлоран | 0,03 | 0,003 |
| Кіптява (сажа) | 0,15 | 0,05 |
| Метафос | 0,001 | - |
| Солі нікелю | - | 0,0002 |
| Двоокис телуру | - | 0,00001 |
| Трихлорметан (хлороформ) | - | 0,03 |
| Пари сірчаної кислоти | 0,3 | 0,1 |
| Хлор | 0,1 | 0,03 |
| Хлорид заліза | - | 0,004 |
| Чадний газ | 3,0 | 1,0 |
| Пари оцтової кислоти | 0,2 | 0,06 |
| Ацетон | 0,35 | 0,35 |
| Нафталін | 0,003 | 0,003 |
| Пеніцилін | 0,05 | 0,002 |
| Аміак | 0,2 | 0,004 |
| Пари фтороводню | 0,02 | 0,005 |
ГДК. Одначе цим речовинам властивий ефект сумації, тобто їхня сумарна концентрація (0,345+0,009= 0,354) вища, ніж будь-яка з ГДК, установлена для кожної речовини окремо. А це означає, що забруднення повітря перевищує допустимі норми.
Нормування викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище виконується шляхом встановлення гранично допустимих викидів цих речовин в атмосферу (ГДВ). ГДВ – це маса викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери міста чи іншого населеного пункту з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, що створює приземну концентрацію, яка не перевищує гранично допустимі їх концентрації для населення, рослинного і тваринного світу, якщо немає більш жорстких екологічних вимог і обмежень.
Регламентування викидів шкідливих речовин в атмосферу через ті чи інші джерела здійснюється на основі таких екологічних нормативів, як гранично допустимий викид (ГДВ).
ГДВ – це маса викидів шкідливих речовин за одиницю часу від одного або сукупності джерел забруднення атмосфери міста чи іншого населеного пункту з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств і розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, що створює приземну концентрацію, яка не перевищує гранично допустимі концентрації їх для населення, рослинного і тваринного світу, якщо немає більш жорстких екологічних вимог і обмежень. Одиниця виміру ГДВ грам на секунду (1 г\с) – встановлюється для кожного джерела забруднення атмосфери за умови, що викиди шкідливих речовин від цього джерела і від сукупності інших джерел з урахуванням розсіювання їх в атмосфері не створять приземної концентрації шкідливих речовин, яка перевищить ГДК.
 |
За наявністю в атмосфері домішок, щодо яких визначено необхідність урахування сумісної шкідливої дії, як критерії для встановлення ГДК використовуються вимоги про виконання співвідношення:
Нормування скидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище виконується шляхом встановлення гранично допустимих скидів речовин із стічними водами у водні об’єкти (ГДС).
ГДС – це маса речовин у стічних водах, максимально допустима до відведення з установленим режимом у даному пункті водного об’єкта за одиницю часу з метою забезпечення норм якості води у контрольованому пункті. ГДС встановлюється з урахуванням ГДК в місцях водоспоживання, асиміляційних властивостей водного об’єкта і оптимального розподілу маси речовин, що скидаються, між водокористувачами, які скидають стічні води. Гранично допустима концентрація домішок у воді водного об’єкта – це такий нормативний показник, який включає несприятливий вплив на організм людини і можливість обмеження чи порушення нормальних умов господарсько-питного, побутового та інших видів водокористування.
Як і для атмосферного повітря, встановлено окреме нормування якості води, хоча принцип тут інший і пов’язаний із категорією водокористування:
1 – господарсько-питного водопостачання населення і підприємств харчової промисловості;
2 – культурно-побутового призначення (для купання, спорту, відпочинку населення);
3 – рибогосподарського призначення – для збереження і відтворення цінних видів риб, які мають високу чутливість до кисню;
4 – рибогосподарського призначення для інших видів риб.
Для кожної з цих категорій встановлено нормативи на якість води у місцях водокористування (табл. 6.2.).
Таблиця 6.2.
