| Назва речовини | Гранично допустима концентрація, мг/л |
| Аміак (за азотом) | 2,0 |
| Амонія сульфат (за азотом) | 1,0 |
| Активний хлор | Відсутня |
| Ацетон | 2,2 |
| Бензол | 0,5 |
| Дихлоретан | ОДР 0,02 |
| Залізо | 0,3 |
| Кадмій | 0,001 |
| Капролактам | 1,0 |
| Кобальт | 0,1 |
| Кремній | 10,0 |
| Марганець | 0,1 |
| Мідь | 1,0 |
| Натрій | 200,0 |
| Нафтопродукти | 0,1 |
| Нікель | 0,1 |
| Нітрати (NO) | 45,0 |
| Нітрити NO2 | 3,0 |
| Ртуть | 0,0005 |
| Свинець | 0,03 |
| Селен | 0,01 |
| Скипидар | 0,2 |
| Фенол | 0,001 |
| Хром (С23+) | 0,5 |
| Хром (С26+) | 0,05 |
| Цинк | 1,0 |
| Етиленгліколь | 1,0 |
Важливими заходами щодо збереження ґрунтів є гігієнічне регламентування їхнього забруднення. Розроблено методичні рекомендації щодо встановлення ГДК хімічних речовин у ґрунтах. Гранично допустима кількість (ГДК) речовин, що забруднюють ґрунти означає частку хімічної речовини, що забруднює ґрунти, мг/м3, і не справляє прямої або опосередкованої дії, включаючи віддалені наслідки для навколишнього середовища та здоров’я людини. Значення ГДК деяких хімічних речовин в ґрунтах наведено в табл. 6.3.
Таблиця 6.3.