Проблеми, переваги і недоліки акредитивної форми розрахунків

Головна завада повсюдному й ефективному використанню акредитивів — це велика кількість невідповідностей між документами, що вимагаються та подаються за акредитивом. В операції з акредитивом всі документи мають відповідати його термінам та умовам із здійснення платежу (акцепту).

Щоб запобігти цій проблемі, експортер повинен бути впевненим, що акредитив відповідає контракту про купівлю-продаж. Вирішення потенційних проблем експортер повинен розпочинати, одержавши акредитив вперше, оскільки заявник (покупець/імпортер) може не погодитися з невідповідностями в документах чи зіткнутися із ситуацією, коли невідповідності виявлено після відвантаження товарів. За наявності невідповідностей, неприйнятних Для експортера, він може просити імпортера відкоригувати акредитив у банку-емітенті. Запит імпортера щодо відкоригування акредитива необхідно зробити відповідно до моменту відвантаження товарів.

У разі подання невідповідних документів, експортер може вдатися до таких заходів:

1) зробити запит негоціюючому банку чи банку-платнику про коригування, повторно подавши документи. Повторне подання документів має відповідати даті закінчення акредитива, згідно з вимогами акредитива чи UCP. Таке вирішення проблеми можливе, коли документи пред'явлено відразу після транспортування і є час для повторного їх подання;

2) зробити запит негоціюючому банку чи банку-платнику про контакт із банком-емітентом, найкраще за допомогою телетрансмісійного повідомлення про дозвіл негоціювати (оплатити) чи акцептувати невідповідності;

3) надати інструкцію негоціюючому (оплачуючому) банкові відправити документи до банку-емітента для схвалення (акцепту за акредитивом);

4) зробити запит негоціюючому (оплачуючому) банкові акцептувати тратту під надання фондів чи проти гарантії.

Можливі невідповідності в документах, які необхідно подати за акредитивом:

- коносамент містить позначки (не «чистий»);

- дата коносамента пізніша за дату, позначену в акредитиві;

- заявлений у коносаменті вантаж не відповідає вказаному в акредитиві;

- коносамент не відображає товари, що фактично були відвантажені;

- заборонене відвантаження «на палубі»;

- немає підтвердження про оплату фрахту;

- заборонено коносамент чартер-партії;

- в акредитиві не вказано порт завантаження та призначення;

- заборонено перевантаження;

- вексель та документи представлено після дати їх закінчення;

- опис товарів у рахунку відрізняється від опису в акредитиві;

- не вказано маркування та кількості упаковок вантажу в усіх документах;

- не вказано вагу вантажу в усіх документах;

- сума рахунка перевищує суму акредитива;

- сума рахунка відрізняється від суми векселя;

- вексель, транспортні чи страхові документи підписано чи передано неуповноваженою особою;

- страхові документи не заявлено в акредитиві;

- суму страхового покриття вказано у валюті, що відрізняється від валюти акредитива;

- фактична дата страхування в акредитиві не визначена або відрізняється від вказаної у транспортних документах;

- вантаж не застрахований.

На відміну від передоплати, акредитив надає експортерові надійну гарантію від недоплати. Будучи вигідним для експортера, цей метод розрахунків у зовнішньоторговельних операціях дуже зручний для імпортера¹.