Базові нормативи плати за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти

Назва забруднюючої речовини	Базовий норматив плати, грн. за 1 т
Азот амонійний
Біохімічна потреба в кисні (БПКпов)
Жири, масла
Залізо загальне
Завислі речовини
Кальцій-іони	0,7
Магній-іони	0,7
Марганець-іони двовалентні
Масло солярне
Мишяк
Нафта і нафтопродукти у розчинному і емульсійному стані
Нікель і сполуки нікелю в перерахунку на нікель
Нітрат-іони
Нітрит-іони
Свинець- іони двовалентні
Сірковуглець
Синтетичні поверхнево активні речовини (СПАР)
Сульфат-аніони	0,7
Феноли	2,75
Формальдегід	1,1
Фосфати	2,8
Фосфор, трихлористий, п'ятихлористий
Фтор-іони
Хлорид-іони	0,7
Хром-іон тривалентний
Ціаніди
Цинк-іон двохвалентний
Інші речовини з ГДК у воді рибогосподарських водойм, мг/л:
До 0,001 або невстановлені	27,52
0,001-0,09	19,95
0,1-1,0
1,0-10,0
Понад 10,0

 

Розмір платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти визначають за формулою:

де Н_бі – базовий норматив плати за скидання 1 т і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т;

М_пі – маса річного скиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т

К_п – коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин;

М_пі – маса понадлімітного річного скиду і-ї забруднюючої речовини, т;

К_т – регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства;

К_інд – коефіцієнт індексації;

n- кількість видів забруднюючої речовини.

Базові нормативи плати за скидання і-ї забруднюючої речовини у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Н_бі) встановлюються на підставі гранично допустимої концентрації їх, відносної агресивності та оцінки економічного збитку від шкідливої дії і затверджуються Міністерство екології України за погодженням з Міністерством економіки та Міністерством фінансів України.

Значення показника М_лі – приймається рівним річному обсягу скиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, а показника М_пі – річному обсягу понадлімітного скиду (фактичний скид мінус ліміт).

Ліміти скидів забруднюючих речовин визначаються для підприємств з урахуванням гранично допустимих обсягів скидів по кожному інгредієнту і доводяться до них як тимчасово погоджені величини скидів забруднюючих речовин по кожному інгредієнту в тоннах за рік.

Тимчасово погоджені скиди (ТПС) – це кількість забруднюючих речовин, що скидаються у водні об’єкти з окремого джерела забруднення за одиницю часу. ТПС встановлюється на відповідний термін – до досягнення гранично допустимих скидів (ГДС). Гранично допустимі скиди з урахуванням дії інших джерел забруднення та перспективи розвитку підприємства не перевищує встановлених норм екологічної безпеки людини.

 

Таблиця 7.7.

Величина коефіцієнту К_т (за водними басейнами України)

 

Басейни морів і рік	Кт
Азовське море	2,0
Чорне море	2,0
Дунай	2,2
Тиса	3,0
Прут	3,0
Дністер	2,8
Дніпро (кордон України – до м. Києва)	2,5
Дніпро (м. Київ включно – до Каховського гідровузла)	2,2
Дніпро (Каховський гідровузол включно – до Чорного моря)	1,8
Прип’ять	2,5
Західний Буг та ріки басейну Вісли	2,5
Десна	2,5
Південний Буг та Інгул	2,2
Ріки Кримського півострова	2,8
Сіверський Донець	2,2
Міус	2,2
Кальміус	2,2

 

Ліміти скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти загальнодержавного значення встановлюються на 1 рік органами Міністерство охорони навколишнього природного середовища в України у формі видачі підприємствам відповідних дозволів; для водних об’єктів місцевого значення вони встановлюються для підприємств за поданням органів Міністерство охорони навколишнього природного середовища України у порядку, що визначається органами місцевої влади.

Нормативом плати за скиди забруднюючих речовин є розмір плати за 1 т конкретної речовини.

За скиди забруднюючих речовин у межах визначених лімітів встановлюються базові нормативи плати і коефіцієнти, що враховують територіальні екологічні особливості.

За понадлімітні скиди забруднюючих речовин встановлюється підвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати, коефіцієнтів, що враховують територіальні екологічні особливості, і коефіцієнтів кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин.

Коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин встановлюється радами народних депутатів базового рівня (село, селище, місто) в межах від 1 до 5, у разі відсутності на підприємстві затверджених лімітів скидів забруднюючих речовин плата за ці скиди стягується як за понадлімітні.

Платежі підприємств за скиди забруднюючих речовин у межах лімітів відносяться на собівартість продукції, а та частина загальної суми, що припадає на понадлімітне забруднення, здійснюється за рахунок доходів підприємства.

Формула обчислення штрафів за скиди шкідливих речовин у водне середовище:

 

де М – маса скинутої забруднюючої речовини, кг;

0,06 – базова мінімальна заробітна плата (60 тис. грн.);

А_і – показник небезпечності речовини, 1/С_гдк;

С_гдк – гранична допустима концентрація речовини згідно СанПіН 4630-88;

Б_і – 1,6 (для рибогосподарських водойм) або 1,0 (для водойм комунально-побутового користування).

Збитки від забруднення атмосфери. Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства (житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо), сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.

Складовими розміру платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення є:

плата в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) викидів забруднюючих речовин;

плата за перевищення лімітів викидів забруднюючих речовин.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення визначають за формулою:

 

де Н_бі - базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 т і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, грн./т;

М_лі – маса річного викиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

К_п – коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин;

М_пі – маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-ї забруднюючої речовини, т;

К_т – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

К_інд – коефіцієнт індексації.

Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості, залежить від чисельності жителів населеного пункту і розраховується за формулою:

де К_нас- коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту: до 100 тис. чол. – 1,0; від 100,1 до 250 тис. чол.– 1,2; від 250,1 до 500 тис. чол. – 1,35; від 500,1 до 1000 тис. чол. – 1,55; понад 1000 тис. чол. – 1,8;

К_ф – коефіцієнт, що враховує загальне значення населеного пункту: організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням агропромислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування)1,0; багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли) – 1,25; центри з перевагою рекреаційних функцій – 1,65. У випадку, коли населений пункт має одночасно промислове і рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт 1,65.

Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі діючих базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного палива.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення визначаються за формулою:

 

 

де Н_бі - базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в результаті спалення 1 т і-го палива, грн/т;

М_і – річний обсяг використання палива і-го виду, т;

К_т – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

К_інд – коефіцієнт індексації.

Застосовують такі базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Табл. 7.8. – 7.10).

 

 

Таблиця 7.8.