Стаття 58 КК розкриває зміст покарання, що призначається як самостійне у разі вчинення злочинів військовослужбовцями, крім військовослужбовців строкової служби, на строк від 6 місяців до 2 років у випадках, передбачених кримінальним законом.
Порядок і умови виконання покарання у виді службового обмеження регламентуються кримінально-виконавчим законодавством, а саме: виконання цього виду покарання покладено на командира військової частини, де проходить службу засуджений військовослужбовець. Порядок виконання покарання та його припинення визначено у ст. 47 КВК.
Службові обмеження для військовослужбовців можуть бути призначені, якщо військовослужбовець, який служить, вчиняє злочин проти військової служби, за який, наприклад, таке покарання передбачено санкцією ст. 402 КК — призначення службового обмеження на строк до 2 років або тримання в дисциплінарному батальйоні на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 3 років.
Також службове обмеження призначається у разі, коли суд вважатиме за можливе, враховуючи обставини справи і особу засудженого, призначити замість обмеження волі чи позбавлення волі на строк не більше 2 років службове обмеження на той самий строк.
Службове обмеження для військовослужбовців впливає на засудженого психологічно фактом судимості, змістом докору держави, обмежує або сповільнює просування по службі, спричиняє економічні втрати, пов'язані з відрахуваннями із грошового забезпечення в доход держави.
Строк обмеження у військовій службі — від 6 місяців до 2 років — обчислюється в загальному порядку за кількістю місяців і років і відбувається під час проходження військової служби.
Розміри відрахування з грошового забезпечення визначаються в межах від 10 % до 20 % грошового забезпечення.
Підвищення на посаді, у військовому званні не може мати місця протягом усього часу відбування покарання засудженим, якщо навіть для цього є фактичні і юридичні підстави, законодавець не поширює цю заборону на урядові нагороди і кваліфікаційні категорії, якщо останні передбачені для військовослужбовців, що проходять військову службу, крім військовослужбовців строкової служби.
Час відбування покарання не зараховується до строку вислуги років, необхідної для присвоєння певного військового звання.
Статті КК, в санкціях яких як альтернативний захід передбачено службові обмеження для військовослужбовців, встановлюють відповідальність за злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини).
До військовослужбовців, які несуть відповідальність за відповідним статтями цього розділу, належать: військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ МВС України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також інші особи, визначені законом (ч. 2 ст. 401 КК).
Частиною 3 ст. 47 КВК передбачений порядок звернення вироку до виконання, а саме: командир військової частини протягом 3 днів повинен сповістити суд, яким винесено вирок, про звернення його до виконання.
За 3 дні до закінчення встановленого вироком суду строку службового обмеження командиром військової частини видається наказ про припинення його виконання із зазначенням дати припинення (ч. 4 ст. 47 КВК). За поданням командира частини особи, які визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби, звільняються судом від покарання.