Розподіл та прийом засуджених до установ виконання покарань

Визначення загального правила щодо місця відбування пока­рання у виді позбавлення волі на певний строк міститься в Інс­трукції про порядок розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, що затверджена наказом ДДУПВП від 16 грудня 2003 р. № 261.

Розподіл засуджених і направлення їх для подальшого відбу­вання покарання у виді позбавлення волі у кримінально-виконавчі установи здійснюється у слідчих ізоляторах спеціально створеними Регіональними комісіями. Підставою для визна­чення відповідного рівня безпеки кримінально-виконавчої установи є вирок суду та інші матеріали, які характеризують засудженого.

Засуджені відбувають покарання у виді позбавлення волі в межах території України, де вони мешкали та були засуджені і, як правило, в одній установі весь строк покарання. Рішення щодо визначення рівня безпеки виправної колонії оголошуєть­ся засудженому під розпис на витягу з протоколу засідання Регіональної комісії. Витяг та довідка про встановлення рівня безпеки виправної колонії долучаються до особової справи за­судженого, який направляється для відбування покарання під конвоєм не пізніше 10-денного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили.

Особова справа засудженого складається з 2 частин:

— перша частина містить анкету засудженого, фотографію,
дактилокарту, протокол затримання, копію вироку суду, копії
постанов та ухвал, довідку про попередні судимості;

— друга частина містить довідку-характеристику слідчого, персональний або індивідуальний наряд на етапування засудженого,
копію характеристики, медичну картку із слідчого ізолятора,
документи про заохочення чи стягнення та інші документи.

Адміністрація слідчого ізолятора зобов'язана повідомити сім'ю засудженого про місце відбування ним покарання та його поштову адресу. Переміщення засуджених здійснюється із дотриманням правил окремого утримання жінок та чоловіків, неповнолітніх та дорослих, хворих та здорових засуджених.

Прийом засуджених в установу виконання покарань має важливе значення для успішної організації виконання пока­рання у виді позбавлення волі та адаптації засуджених до умов відбування покарання.

У період прийому співробітники установи перевіряють наявність особистих справ засуджених, встановлюють їх приналежність прибулим та перевіряють наявність в осо­бових справах необхідних документів. Засуджені підлягають обов'язковому медичному огляду, повному обшуку, а їхні речі — огляду. Під час обшуку та огляду у засуджених вилучаються предмети, вироби та речовини, які їм заборонено зберігати відповідно до Правил внутрішнього розпорядку установ ви­конання покарань. Одяг цивільного зразка та інші заборонені речі здаються на склад, а речі, вилучені з обігу, за необхідності знищуються.

Відповідно до ст. 91 КВК та розділу V Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань приймання засудже­них здійснюється комісією, до складу якої входять співробітни­ки установи виконання покарань, а саме: начальник установи, його заступники, працівники відділів (оперативного, нагляду і безпеки, контролю за виконанням судових рішень, соціально-психологічної роботи, інтендантської та медичної служб, охоро­ни). У разі прибуття засуджених в неробочий час їх прийняття здійснює черговий помічник начальника колонії та начальник варти. Члени комісії опитують засуджених, попереджають про відповідальність за порушення Правил внутрішнього розпо­рядку установ виконання покарань та приймають рішення про направлення їх до дільниці карантину, діагностики й розподілу, про що видається наказ начальника установи.

У дільниці карантину, діагностики й розподілу проводить­ся первинне психолого-педагогічне вивчення особистості засудженого та доводяться до відома особливості відбування покарання в місцях позбавлення волі. Обов'язковому вивчен­ню підлягають:

— соціально-демографічна характеристика засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, на­ціональність, громадянство, освіта, професія, дані про місце проживання, трудову діяльність та склад сім'ї);

— кримінально-правова характеристика (відомості про по­
передні судимості, початок, кінець строку, мотиви вчинення
злочину та ставлення до нього і призначеного строку пока­рання, можливість дострокового звільнення тощо);

— кримінально-виконавча характеристика (схильність до порушень режиму відбування покарання, наміри припинити чи продовжувати злочинну діяльність, причетність до певної групи негативної спрямованості, наміри втечі та інші плани щодо відбування покарання).

Крім цього, вивчаються можливості залучення засудженого до праці, позитивні нахили та захоплення тощо. В цей період проводиться психодіагностика засудженого та його медичне обстеження.

На підставі зібраних даних на кожного засудженого скла­дається загальна характеристика, розробляються рекомендації щодо організації індивідуальної виховної роботи та подається в розподільчу комісію пропозиція щодо подальшого направлен­ня засудженого або в дільницю ресоціалізації, або в дільницю посиленого контролю.

У разі направлення в дільницю посиленого контролю за­суджений перебуває там доти, поки буде виконано програму індивідуальної роботи і засуджений змінить свою поведінку на позитивну (протягом останніх 6 місяців не буде встановлено злісних порушень режиму відбування покарання, засуджений сумлінно ставиться до праці та бере участь у програмах ви­ховного характеру).

Засуджені, які направляються в дільницю ресоціалізацїї, утримуються в окремих жилих зонах, і їхній розпорядок максимально наближений до вільного. Вони мають право пересуватися по території без нагляду, носити цивільний одяг, користуватися грішми, мати без будь-яких обмежень корот­кострокові побачення тощо. Якщо протягом 6 місяців після перебування засудженого у дільниці ресоціалізації засуджений характеризується позитивно, він може отримати можливість проживати зі своєю сім'єю в межах населеного пункту, де розташована установа виконання покарань.

Засуджені в період відбування покарання забезпечуються одягом по сезону, харчуванням, місцем мешкання та всім необ­хідним для нормального відбування призначеного покарання

Рекомендована література:

1. Антонян Ю.М., Михлин А.С. Гуманизация и дифференциация условий содержания осужденных // Государство и право. - 1995. — № 8. — С. 57—64.

2. Кримінально-виконавче право України: Підручник для
студентів юрид. спец. вищ. навч. закл. / За ред. А.Х. Степанюка. — X.: Право, 2005. — 256 с.

3. Кримінально-виконавчий кодекс України: Науково-практичний коментар / А.Х. Степанюк, І.С. Яковець; За заг. ред. А.Х. Степанюка. — X.: Одіссей, 2005. — 560 с.

4. Соцький Ю. Позбавлення волі в системі кримінальних
покарань України (історичний, правовий та соціальний аспек­ти) // Право України. — 2003. — № 9. — С. 118—121.

5. Яковець І.С. Первинна класифікація засуджених до поз­бавлення волі та їх розподіл в установи виконання покарань: Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — X., 2006. — 20 с.