Показники економічної і соціальної ефективності природоохоронних заходів

 

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється через зіставлення їхніх економічних результатів із необхідними для їх упровадження витратами з допомогою показників загального економічного ефекту від цих заходів.

Економічним результатом (повним економічним ефектом) природоохоронних заходів за розрахунком загальної ефективності природоохоронних витрат є:

§ у сфері матеріального виробництва – приріст обсягів чистої продукції або прибутку, а в окремих галузях або на підприємствах – зниження собівартості;

§ у невиробничій сфері – економія витрат на виробництво робіт і надання послуг;

§ у сфері приватного споживання – скорочення витрат з особистих коштів населення.

Економічним результатом природоохоронних заходів є сума таких величин:

§ відвернені економічні збитки від забруднення навколишнього середовища, тобто здійснені завдяки зменшенню забруднення навколишнього середовища затрати в матеріальному виробництві, невиробничій сфері та витрати населення;

§ приріст економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, збереження чи поліпшення завдяки реалізації природоохоронних заходів;

§ приріст грошової оцінки реалізованої продукції, отриманої завдяки повній утилізації сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів унаслідок здійснення природоохоронних заходів.

Екологічний рівень природоохоронних заходів зумовлюється зменшенням нега­тивного впливу на навколишнє середовище і виявляєть­ся в обмеженні надходження забруднюючих речовин у біосферу, збільшенні кількості і поліпшенні якості при­датних до використання земельних, лісових, водних та інших природних ресурсів.

Соціально-економічний рівень природоохоронних про­грам передбачає підвищення екологічного комфорту про­живання населення і збільшення національного багатст­ва. Соціальні результати відбиваються в поліпшенні фізичного стану людини і зниженні захворюваності, збільшенні тривалості життя, покращанні умов праці і відпочинку; у підтриманні екологічної рівноваги, збере­женні естетичних цінностей природних ландшафтів, па­м'яток природи, заповідних зон та інших територій; у створенні сприятливих умов для зростання творчого по­тенціалу особистості і розвитку культури, вдосконалення свідомості людини,

Соціально-економічні результати ґрунтуються на еко­номії або запобіганні втратам природних ресурсів, жи­вої і минулої праці у всіх сферах економіки, а також у сфері особистого споживання, що досягається завдяки здійсненню природоохоронних заходів.

Економічне обґрунтування екологічних програм пе­редбачає загальноекономічний підхід, що означає яко­мога повніше охоплення усіх соціально-економічних ре­зультатів щодо варіантів природоохоронних заходів у різних сферах економіки на найближчу і віддалену пер­спективу; врахування всіх витрат, пов'язаних із здійс­ненням варіантів, що розглядаються; врахування часо­вого фактора при оцінці витрат і результатів програм; міжгалузевий підхід до обґрунтування природоохорон­них заходів по території в цілому.

Економічне обґрунтування екологічних програм бу­дується на зіставленні економічних результатів з витра­тами на їх здійснення за допомогою системи показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних витрат і чистого економічного ефекту природоохоронних заходів відповідно до Тимчасової типової методики визначення економічної ефективності здійснення приро­доохоронних заходів і оцінки економічних збитків вна­слідок забруднення навколишнього середовища.

При розрахунках чистого економічного ефекту еконо­мічним результатом природоохоронних заходів вважа­ється загальна сума, яка складається із суми збитків, яких вдалося уникнути завдяки зниженню забруднення навколишнього середовища, витрат у матеріальному ви­робництві, невиробничій сфері і відповідних витрат на­селення; приросту економічної (вартісної) оцінки при­родних ресурсів, які заощаджуються внаслідок приро­доохоронних заходів; приросту вартісної оцінки продук­ції, що реалізується, який одержано завдяки утилізації сировинних, паливно-енергетичних та інших матеріаль­них ресурсів в результаті здійснення природоохоронних дій. Економічний результат природоохоронних програм, який розраховується для визначення чистого економіч­ного ефекту, може застосовуватись і в розрахунках за­гальної економічної ефективності відповідних природо­охоронних витрат.

Загальна економічна ефективність природоохоронних витрат розраховується як співвідношення річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених ви­трат, які сприяли цьому ефекту. Показник загальної еко­номічної ефективності застосовується з метою регіональ­ного обґрунтування структури і обсягів природоохорон­них заходів або структури і обсягів капітальних вкла­день природоохоронного призначення.

Повний економічний ефект природоохоронних витратрозраховується за різницею в прибутку у сфері матері­ального виробництва, витрат у невиробничій сфері, ви­трат з державного бюджету і особистих коштів грома­дян за стану навколишнього середовища, що склався (або стану, що може виникнути внаслідок відмови від проведення природоохоронного заходу), і тим, що про­ектується.

Загальна ефективність природоохоронних витрат ви­значається на всіх стадіях розробки і виконання про­грам у галузі охорони навколишнього середовища і ра­ціонального використання природних ресурсів у цілому і за регіонами, міністерствами, відомствами та недер­жавними структурами, при проектуванні об'єктів приро­доохоронного призначення, а також при оцінці резуль­татів виконання екологічних заходів.

Загальна економічна ефективність природоохоронних витрат визначається з метою виявлення загальноеконо­мічних результатів витрат на охорону навколишнього середовища, визначення динаміки ефективності цих ви­трат і темпів їх зростання або скорочення, оцінка галу­зевих та регіональних пропорцій при розподілі капіталь­них вкладень, характеристики розрахункової і фактич­ної ефективності витрат, прийняття рішень щодо черго­вості виконання природоохоронних заходів.

Показник загальної економічної ефективності приро­доохоронних витрат розраховується як відношення річного обсягу повного економічного ефекту до суми приведених витрат, які сприяли досягненню цього ефек­ту (тобто експлуатаційних витрат і капіталовкладень, приведених до однакової розмірності згідно з нормати­вом ефективності).

Загальна економічна ефективність капітальних вкладень у природоохоронні заходи визначається діленням річного обсягу повного економічного ефекту, за винят­ком експлуатаційних витрат на утримання і обслугову­вання природоохоронних об'єктів, на суму капіталь­них вкладень, що забезпечили цей результат. Показник загальної ефективності капітальних вкла­день порівнюється з нормативним і фактично досягну­тим. Додатковими показниками ефективності витрат на охорону навколишнього середовища є:

§ відношення показника зменшення негативного впли­ву господарської та іншої діяльності на навколишнє се­редовище до витрат, що сприяли цьому зменшенню;

§ відношення показника покращання стану навколиш­нього середовища регіону до витрат, що сприяли цьому покращанню.

Крім того, визначають загальний і розрахунковий економічний ефект від здійснення природоохоронних ви­трат.

Загальний економічний ефект стосується галузей ви­робничої і невиробничої сфери і визначається на основі приросту економічної оцінки природних ресурсів або приросту продукції.

Розрахунковий економічний ефект стосується окре­мих підприємств, адміністративних районів, виробничо-промислових комплексів, промислових вузлів і визнача­ється на основі приросту прибутку або зниження собі­вартості продукції.

В галузях, організаціях і установах невиробничої сфери, які повністю або частково фінансуються за раху­нок державного бюджету, методи визначення загально го і розрахункового ефекту залежать від економії се­редньорічних витрат.

Загальний економічний ефект від скорочення захво­рюваності робітників завдяки покращанню стану навко­лишнього середовища в результаті виконання природо­охоронних заходів визначається як сума наступних по­казників:

а) ефект від запобігання втратам продукції за час хвороби робітників, зайнятих у сфері матеріального ви­робництва;

б) ефект від скорочення суми виплат (за рахунок фонду соціального страхування за період тимчасової і постійної непрацездатності) робітникам і службовцям, які захворіли внаслідок забруднення навколишнього се­редовища.

в) скорочення витрат у системі охорони здоров'я на лікування робітників, що захворіли внаслідок забруд­нення навколишнього середовища.

Повний економічний ефект від підвищення продуктивності праці робітників в умовах покращання стану навколишнього середовища і збереження естетичної цінності ландшафту, покращання стану рекреаційних зон визначають так:

§ загальний ефект у матеріальному виробництві — за річним приростом продукції, а в галузях невиробничої сфери — за скороченням витрат на виробництво робіт і надання послуг;

§ розрахунковий ефект на підприємствах — за річним приростом прибутку, в організаціях і установах неви­робничої сфери — за економією витрат на виконання ро­біт і надання послуг.

Повний економічний ефект від запобігання (скоро­чення) втратам сировини, палива, основних і допоміж­них матеріалів, твердих відходів, неочищених стічних вод, шкідливих газів і пилу розраховують так:

загальний ефект — за річним приростом продукції;

розрахунковий ефект — за річним приростом прибут­ку як множення придатних до використання сировини, палива і готової продукції на ціну з відрахуванням по­точних витрат на їх виробництво з відходів.

Загальний ефект від більш продуктивного викорис­тання основного виробничого обладнання в умовах по­кращання стану навколишнього середовища оцінюється за річним приростом продукції через скорочення просто­їв обладнання в ремонті, збільшення фонду машинного часу, скорочення витрат на всі види ремонту і обслуго­вування, зростання продуктивності праці робітників, які зайняті на обслуговуванні обладнання з підвищеною на­дійністю і ремонтопридатністю.

Розрахунковий ефект від запобігання передчасному зношенню основних фондів при використанні природних ресурсів низької якості або роботи обладнання в за­брудненому середовищі розраховується як економія ви­трат на поточні капітальні ремонти плюс приріст при­бутку від збільшення строків експлуатації обладнання.

Розрахунковий ефект від підвищення продуктивнос­ті сільськогосподарських угідь розраховують за допо­могою приросту прибутку в середньому за рік (при змі­ні собівартості продукції у землекористувача після про­ведення природоохоронних заходів).

Загальний ефект від підвищення (або від запобіган­ня зниженню) якості промислової продукції, продукції рибного і сільського господарства оцінюють за річним приростом продукції після проведення природоохорон­ного заходу, а розрахунковий ефект визначають як різницю між прибутком від реалізації продукції до та після проведених заходів.

Загальний ефект від скорочення (або від запобіган­ня збільшенню) витрат на додаткову очистку забрудне­ної води, атмосферного повітря, скорочення рівнів шу­му або вібраційного впливу до нормативних вимог, що застосовуються в технологічних процесах або в умовах невиробничого використання ресурсів, визначають за річним приростом продукції в сфері матеріального вироб­ництва, або за скороченням поточних витрат у невироб­ничій сфері, а розрахунковий ефект визначають як різницю між собівартістю ресурсу, що використовується, у перерахунку на собівартість продукції.

У випадках, коли запобігання забрудненню води і по­вітря, які використовуються на виробничі, господарсько-питні або житлово-комунальні потреби, пов'язане з лік­відацією основних фондів, у розрахунках економічної ефективності природоохоронних заходів враховують за­лишкову вартість, яку оцінюють як різницю між віднов­люваною вартістю і значенням нарахованої амортиза­ції за винятком суми реалізації.

Загальний ефект від скорочення витрат житлово-ко­мунального господарства та інших галузей невиробни­чої сфери на санітарну очистку і прибирання забруд­неної території, від ремонту житла і споруд, відновлення зелених насаджень визначають за сумою економічних витрат (для невиробничих потреб) і приросту продукції для галузей і підприємств, які працюють на принципах самоокупності. В цьому випадку розрахунковий ефект визначають завдяки скороченню середньорічних реаль­них витрат у відповідних галузях і на підприємствах.

Загальний ефект від проведення природоохоронного заходу, спрямованого на запобігання втратам, підвищен­ня продуктивності і відновлення лісових насаджень, на які негативно вплинула господарська діяльність, визна­чається приростом річної економічної оцінки природ­них ресурсів.

Запроектовані показники загальної економічної ефек­тивності природоохоронних витрат повинні бути, як пра­вило, не нижче за відповідні нормативи і звітні показ­ники за минулий рік. Якщо цю вимогу не задовольня­ють варіанти заходів у галузі охорони навколишнього середовища, відібрані за критеріями мінімуму витрат або максимуму економічного ефекту, а також при вста­новленні факту різноспрямованості економічних і додат­кових показників, що характеризують результати при­родоохоронних заходів, необхідно здійснити додатковий контроль і аналіз доцільності відібраних варіантів шля­хом збільшення кількості варіантів, що подаються на розгляд, і пошуку додаткових резервів підвищення еко­номічності природоохоронних дій.