Юнацький вік. Молодість дітей

Соціальна ситуація «порогу дорослого життя» жадає від молодої людини рішення найважливіших, у буквальному значенні доленосних питань професійного і соціального самовизначення.

Далеко не всі старшокласники усвідомлюють значимість моменту, тому направити їхнє міркування в потрібне русло, спонукати придивлятися до того, які є професії: вибирай на смак — першорядна турбота батьків.

Важливо звернути увагу на відповідність вимог професії й індивідуальності молодої людини, стимулювати і підтримувати в розробці життєвого плану, що включає не тільки кінцевий результат, але і способи, шляхи його досягнення, об'єктивні і суб'єктивні ресурси, що для цього знадобляться. При цьому батьки не повинні бути надмірно наполегливі у відстоюванні своєї думки відносно майбутнього їхнього сина або дочки. У динамічних умовах життя сучасного суспільства старші не можуть бути абсолютно упевнені в правильності свого розуміння ситуації. Остаточний вибір повинний бути зроблений молодою людиною самостійно.

Цей період називають іноді часом «виривання коренів», деякого дистанціювання молоді від батьків, змушених з розумінням відноситися до зростаючої емоційної незалежності дітей. Однак численні дослідження показують, що і підлітки, і юнаки як і раніше гостро потребують контактів з дорослою, більш досвідченою людиною.

Особливо настійна потреба в неформальному, нерегламентованому, довірчому спілкуванні з дорослим при визначенні перспектив майбутнього, під час обговорення моральних проблем (мета і спосіб життя, борг, любов, заміжжя, вірність і ін.). Діалог старших і молодших повинний продовжуватися на основі взаємоповаги, наростаючої довіри і рівності.

Для батьків настає підготовка до нового періоду життя, пов'язаного з відривом дорослішаючої дитини від сім’ї, з її вступом у реальну дорослість (згадаємо стадію «спустілого гнізда»). Відносини з дітьми усе більш втрачають ієрархічний характер, стають взаємодією між дорослими рівними людьми.