Звіт аудитора перед замовником

Аудиторські звіти та їх склад

 

Аудиторський звіт, який складається за підсумками проведеної аудиторської перевірки, є головним документом, що містить думку аудитора про об’єкти дослідження та іншу інформацію, яку аудитор повинен надати клієнтові.

У вітчизняній аудиторській практиці досить поширеним є неадекватне тлумачення терміна “аудиторський звіт”, який часто визначається як документ, що надається тільки замовникові (не підлягає оприлюдненню) і використовується лише для внутрішніх потреб. У той же час офіційний документ, призначений для подальшого оприлюднення, в Україні прийнято називати аудиторським висновком (цей термін використовується в Законі України “Про аудиторську діяльність”, у МСА та ін.).

Аналізуючи англомовні наукові джерела з аудиту, можна виявити, що підсумковий документ за наслідками аудиторської перевірки називається аудиторським звітом (англ. audit report), а термін “ аудиторський висновок ” (англ. audit opinion) стосується лише останнього розділу аудиторського звіту, у якому, власне, і подається професійна думка аудитора.

Виходячи з цього, під поняттям “аудиторський звіт” варто розуміти будь-які офіційні документи за наслідками аудиту, які передаються клієнту і містять інформацію про результати проведеної перевірки.

Такий підхід дозволяє вважати аудиторським звітом не тільки аудиторський висновок, але й інші документи, наприклад, акт аудиторської перевірки - детальний підсумковий документ обмеженого використання, що не підлягає оприлюдненню серед третіх осіб.

Враховуючи широкий спектр аудиторських послуг, які надають аудитори (аудиторські фірми) суб’єктам господарської діяльності, аудиторська звітність буде різною за назвою, змістом і структурою.

За результатами аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств і організацій аудитори надають замовнику аудиторський висновок. Цей документ складається за стандартною формою, а його зміст визначено МСА № 700 “Аудиторський висновок про фінансову звітність”.

Після завершення незалежними аудиторами (аудиторськими фірмами) супутніх аудиту послуг складаються аудиторські висновки спеціального призначення. Зміст і структура цих висновків визначається МСА № 800 “Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення”. Види аудиторських висновків спеціального призначення визначаються характером аудиторських послуг. Наприклад, тематична аудиторська перевірка, аудит дотримання договірних відносин та ін.

Після закінчення аудиту аудитори, крім аудиторських висновків, подають (власникам, керівникам підприємства) Звіт аудитора перед замовником, який складається за довільною формою.

Таким чином, аудиторська звітність є широким поняттям і вона включає не тільки аудиторський висновок, але і звітність аудитора перед замовником у вигляді акту аудиторської перевірки, довідки тощо.

 

 

Звіт аудитора перед замовником

 

Аудитори (аудиторські фірми) після завершення аудиторської перевірки одночасно із складанням аудиторського висновку готують і надають замовникові (власникам, акціонерам, керівництву підприємства) у письмовій формі звіт.

Дані, які містить звіт аудитора, наводяться з метою доведення до керівництва клієнта відомостей про недоліки в бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, які можуть призвести до суттєвих помилок у фінансовій звітності, а також в порядку внесення конструктивних пропозицій щодо удосконалення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю економічного суб'єкта.

Аудитор у звіті вказує на виявлені помилки і перекручення в системі бухгалтерського обліку клієнта, які суттєво впливають на достовірність його звітності. Він може привести у звіті будь-яку інформацію, яка стосується проведеного аудиту і фактів господарського життя економічного суб'єкта, яку буде вважати доцільною.

Письмова інформація аудитора не може розглядатись як повний звіт про всі існуючі недоліки. Вона присвячена лише тим з них, які були виявлені під час аудиторської перевірки.

Звіт аудитора перед замовником складається у довільній формі. Його розділи, зміст, кількість додатків не регламентується – кожна аудиторська фірма (аудитор) вибирає зручні для себе і клієнта форми подання інформації.

У практичній діяльності аудитора (аудиторської фірми) як звіт аудитора перед замовником, найбільш часто вибирають форму акта аудиторської перевірки.

Внутрішньофірмові форми Звіту повинні бути затверджені керівником аудиторської організації і в обов'язковому порядку їх повинні дотримуватися працівники при підготовці цього документа. Аудитори, які здійснюють свою діяльність самостійно, зобов'язані розробляти (або прийняти з урахуванням кваліфікаційних рекомендацій) акуратну і однотипну форму надання письмової інформації, яку в подальшому застосовувати постійно.

В письмовій інформації аудиторської фірми (аудитора) повинні міститися в обов'язковому порядку такі відомості:

- реквізити аудиторської організації, а саме: офіційне найменування і юридична (поштова) адреса аудиторської фірми або прізвище, ініціали та адреса аудитора, який здійснює свою діяльність самостійно; номер і дату реєстраційного посвідчення; номер і дату видачі сертифіката аудитора;

- реквізити економічного суб'єкта, що перевіряється, а саме: офіційне найменування і юридична (поштова) адреса підприємства; номер і дата реєстраційного посвідчення; перелік посадових осіб (прізвища, ініціали, посади), відповідальних за складання бухгалтерської звітності юридичної особи;

- вказівку про період часу, до якого належить документація економічного суб'єкта, перевірена в ході аудиту, дату підписання письмової інформації аудитора;

- виявлені в ході аудиту суттєві порушення встановленого законодавством України порядку ведення бухгалтерського обліку і складання бухгалтерської звітності, які впливають або можуть вплинути на її достовірність;

- результати перевірки організації та ведення бухгалтерського обліку, складання відповідної звітності та стану системи внутрішнього контролю економічного суб'єкта.

В додаток до акту аудиторської перевірки залежно від обсягу, масштабів і специфіки аудиту, а також розмірів і особливостей економічного суб'єкта, який підлягає перевірці, варто включати такі відомості:

- особливості виконання аудиторської перевірки, передбачені договором між аудиторською організацією та економічним суб'єктом, а також особливості виконання роботи, які стали відомі в ході перевірки;

- перелік основних об’єктів бухгалтерського обліку, які підлягали аудиторському контролю;

- відомості про методику аудиторської перевірки, підтвердження того, що аудиторська організація дотримувалася в роботі правил (стандартів) аудиторської діяльності, вказівки на те, які розділи бухгалтерської документації були перевірені суцільним способом, а які вибірковим порядком, і на основі яких принципів здійснювалася аудиторська вибірка;

- перелік зауважень; вказівок на недоліки та рекомендацій;

- оцінку кількісних розходжень звітних і (або) податкових показників за даними економічного суб'єкта і прогнозних за результатами перевірки аудиторської організації;

- у разі перевірки великих економічних суб'єктів зі складною організаційною структурою - відомості про здійснення перевірок філій, підрозділів і дочірніх фірм такого економічного суб'єкта, викладення загальних результатів таких перевірок і аналіз впливу цих приватних результатів на підсумки аудиторської перевірки всього економічного суб'єкта в цілому.

Відомості, які містяться в письмовій інформації аудитора, повинні бути чіткими, змістовними. У необхідних випадках в письмовій інформації аудитора повинні бути обгрунтування кількісних розрахунків і оцінок, посилань на документи чинного законодавства.

У письмовій інформації аудитора в обов'язковому порядку повинно бути вказано, які із зроблених зауважень є суттєвими, а які ні, чи впливають (можуть впливати) перераховані зауваження та недоліки на висновки, зроблені аудитором. У разі підготовки аудиторською організацією умовно-позитивного висновку, негативного висновку або відмови від висловлення думки в письмовій інформації (звіті) аудитора повинна міститися розгорнута аргументація причин, які спонукали до такої думки аудитора.

Отже, на відміну від аудиторського висновку акт аудиторської перевірки не подається державним органам, не має офіційного правового статусу і може розглядатися тільки як конфіденційний документ внутрішнього використання.

За змістом акт аудиторської перевірки являє собою систематизоване викладення підсумків аудиторського дослідження згідно з завданнями, обумовленими договором. Він містить детальну інформацію про виявлені недоліки, помилки і неточності, а також рекомендації і пропозиції щодо їх виправлення та запобігання повторному виникненню в майбутньому.

За обсягом акт аудиторської перевірки може бути досить великим - до декількох десятків аркушів. Стиль викладення інформації в акті повинен відповідати вимогам ділової мови документа, факти треба висвітлювати докладно. Акт аудиторської перевірки (або інші форми звіту аудитора перед замовниками) призначений тільки для клієнта і не може бути розголошений без його згоди.