Грошові кошти – сума грошей (депозити до запитання), що залишилася на розрахунковому рахунку, в місцевій і іноземній валюті, а також сума грошей, що зберігається в касі підприємства на дату складання балансу.
Ринкові цінні папери – короткострокові фінансові вкладення підприємства з метою отримання фіксованого доходу (державні і регіональні боргові зобов'язання, векселі, що акцептуються банком, тобто векселі, виплату по яких гарантує банк, депозитні сертифікати – свідоцтва про тимчасовий банківський внесок, на яких нараховуються відсотки).
Дебіторська заборгованість відображає суму боргу підприємству з боку різних юридичних і фізичних осіб:
· заборгованість по реалізованих товарах – товари продані споживачеві в кредит і відвантажені, гроші поступлять на рахунок підприємства пізніше відповідно до умов контракту;
· заборгованість по лізингових контрактах – підприємство здало частину своїх активів в оренду іншому підприємству, яке виплачуватиме гроші відповідно до умов контракту з відстрочкою;
|
|
· дивіденди і відсотки до отримання – це заборгованість емітентів цінних паперів по відношенню до підприємства, якщо воно володіє цими цінними паперами, дана заборгованість з'являється у момент здійснення виплати відсотків.
Паралельно з діагностикою дебіторської заборгованості важливим питанням є управління дебіторською заборгованістю. Серед різних шляхів управління дебіторською заборгованістю виділяють наступні шляхи:
1) Визначення умов надання кредиту при продажі товару (системи знижок і терміну кредиту).
2) Визначення гарантій, під які надається кредит.
3) Визначення надійності покупця.
4) Визначення суми кредиту, що надається кожному конкретному покупцеві, що заснована на аналізі ризику і мінімізує можливість понесення збитку підприємством.
5) Визначення політики збору дебіторської заборгованості (факторинг).
Для ефективної діагностики підприємства необхідно зібрати і проаналізувати дані, що включають:
1) Найменування дебітора.
2) Суму заборгованості.
3) Величину наданої відстрочки.
4) Фактичний стан заборгованості (коли закінчився або закінчиться термін погашення).
5) Коротку характеристику платоспроможності боржника.
Клієнт | Дебіторська заборгова-ність всього (тис. грн.) | Дебіторська заборгованість непрострочена (тис. грн.) | Прострочена дебіторська заборгованість | |||
31 – 60 днів | 61 - 90 днів | 91 - 120 днів | більше 120 днів | |||
Клієнт А | ||||||
Клієнт Би | ||||||
І так далі | ||||||
Всього |
|
|
Векселі до отримання – різновид дебіторської заборгованості, яка відрізняється формою надання відстрочки платежу, яке має вид векселя. Найбільш важливими характеристиками векселя є:
· термін дії;
· сума позики;
· відсоткова ставка.
Розрахунок відсотків проводиться по наступній формулі:
Приклад.
Компанії був виданий вексель на термін - три місяці, сума позики складає 42800 грн., річна відсоткова ставка – 24 %.
Визначити суму відсоткового платежу.
Рішення.
Товарно-матеріальні запаси – активи підприємства, які будуть продані протягом одного року або будуть використані з метою виготовлення і реалізації продукції підприємства. Для торгових фірм товарно-матеріальні цінності (ТМЦ) – це товарні запаси. Для виробничих підприємств виділяють три основні статті ТМЦ:
· запаси сировини і матеріалів;
· запаси незавершеного виробництва;
· запаси готової продукції.
Витрати майбутніх періодів – це активи, що є витраченими засобами, вигода від яких буде отримана протягом одного року, починаючи з дати складання балансу. До цих витрат відносяться сплачені авансом послуги, сплачена на рік вперед оренда, страхові поліси.
Необоротні активи – сукупність активів, які використовуватимуться більше року. Вони можуть бути представлені у вигляді трьох частин:
· матеріальні активи;
· нематеріальні активи;
· довгострокові фінансові інвестиції.
Для характеристики матеріальних активів приймають до уваги наступні три ознаки:
· мета придбання (використання в нормальному процесі функціонування підприємства, а не для подальшого продажу);
· тривалість терміну використання;
· наявність матеріальної (фізичної) форми на відміну від нематеріальних активів.
Базовими складовими основних матеріальних активів підприємства є земля, будівлі, споруди, машини і устаткування. На всі засоби, за винятком землі, нараховується амортизація.
Нематеріальні активи підприємства характеризуються:
· відсутністю матеріальної (фізичної) форми;
· довгостроковістю використання;
· здатністю приносити дохід.
До нематеріальних активів належать:
· патенти;
· авторські права;
· торгові марки і товарні знаки;
· ліцензії і технології;
· організаційні витрати;
· гудвілл;
· витрати на дослідження і розробки;
· відкладені витрати.
Довгострокові інвестиції є специфічним видом активів підприємства, вони приносять підприємству прибуток від діяльності, яка не є його основною виробничою діяльністю. Цей вид активів включає:
· інвестиції в цінні папери, які підрозділяються на інструменти власності (привілейовані і звичайні акції) і боргові зобов'язання інших компаній (облігації, довгострокові векселі, застави);
· інвестиції в матеріальні необоротні засоби, які не використовуються в господарській діяльності, а призначені для перепродажу;
· інвестиції в дочірні компанії, філії, спільні підприємства, якщо дані про їх звітність не входять в консолідовану (об'єднану) звітність компанії;
· інвестиції, направлені до спеціальних фондів (наприклад, грошові кошти, законсервовані для майбутнього цільового використання з метою погашення облігацій, покупки пакету акцій).