2017-12-16
339
Облагородженим або обробленим називають природне каміння, яке пройшло будь-яку обробку без суттєвих змін хімічного складу та фізичних властивостей з метою надання йому більшої привабливості.
Під обробкою (облагороджуванням) розуміють будь-який процес, крім ограновування або полірування, який покращує якість каміння (колір, чистоту, насиченість), збільшує термін служби та робить його придатним для використання як дорогоцінне каміння.
Методи, які використовуються, дозволяють отримувати сировину з ювелірними характеристиками, аналогічними найкращим природним зразкам. Усі види облагороджування каміння покращують його естетичні властивості і в багатьох випадках (наприклад, термообробка та іонізуюче опромінювання) завершують ті процеси, які не відбулися в природних умовах. Тому можна навести багато прикладів, коли виявити факт обробки дуже важко навіть за допомогою надсучасних приладів. Крім того, деякі облагороджене каміння стало настільки звичним в торгівлі (наприклад, термічно оброблені кварци, берили, корунди, оброблені воском бірюза, лазурит), що штучне покращення їхніх гемологічних властивостей помітно не впливає на популярність такого каміння. З іншого боку, природне забарвлення деяких самоцвітів є нестійким й послаблюється під впливом сонячної радіації чи слабкого нагрівання (димчасто-рожеві топази, кунцити тощо). Таке забарвлення вимагає штучної «стабілізації». Витрати на облагороджування сировини досить невеликі, і збільшення комерційної вартості в результаті становить достатньо великий відсоток прибутку для різних видів прозорих мінералів. Неконденсійні різновиди нефритів, агатів, кременів ринкової вартості практично не мають, а облагороджена продукція знаходить широкий збут на рівні високоцінних природних сортів. Порівняно з природним камінням, що має певні властивості від природи, вартість каміння, певні властивості якого досягнуто штучним шляхом, є дешевшою на 30-70%, хоча воно буде дорожчим аніж природне каміння з дефектами. Тому облагороджене каміння користується великою популярністю, особливо в Європі.
До основних найбільш розповсюджених методів облагороджування належать: термічна обробка, опромінювання та хімічні методи.
Термічна обробка каміння застосовується дуже широко, оскільки допомагає покращити колір, змінити відтінок або посилити прозорість ювелірного каміння. Фізичні процеси, що відбуваються в мінералах під час термічної обробки, досить різноманітні. Температура нагрівання може бути різною і залежить від матеріалу. Нагрівання кристалу до певних температур стимулює процеси валентного перетворення іонів-хромофорів, руйнування деяких «дефектних» (радіаційних) центрів забарвлення, дисоціації продуктів розпаду твердих розчинів чи, навпаки, створення самостійних мінеральних фаз у вигляді мікровключень, що «забарвлюють» безколірну матрицю [2]. Наприклад, у натуральних аквамаринів зеленувато-голубого кольору за відносно слабкого нагрівання забарвлення стає більш синім. У сапфірів за температури 500°С відбувається руйнування кольорових центрів, як результат жовті сапфіри стають безкольоровими, а помаранчеві – пурпуровими. Під час нагрівання до 1600°С голубі сапфіри отримують більш насичений синій колір, тому на ринку сьогодні майже немає синіх сапфірів, які б не були облагороджені. Рубіни також проходять термічну обробку для покращення зовнішнього вигляду, хоча із-за цього зникає ефект астеризму. Оскільки механізми забарвлення аналогічні тим, які можуть реалізовуватися в природі, а забарвлення залишається стабіль-ним за нормальних температур, продавці часто не розкривають факту обробки. В таблиці 1 наведений перелік каміння, яке найчастіше піддається термічній обробці та результати цієї обробки, що для них притаманні [2].
Таблиця 1
