Застосування кодексів австрійського права в Галичині

Цив. кодекс декретом 13 лютого 1797 р. під назвою Галицького цив. кодекс запроваджений у Західній,а 8 вересня того ж року – і у Східній Галичині.Мав 1502 статті і поділявся на 3 частини. У вступ-заг. положення цив. права, перша частина присвячена особистим правам, друга – речовим, у третій подавалися постанови щодо особистих та речових прав.

Джерела-пандектне право, Прусське земське уложення 1794 р. і провінційне право деяких австрійських країв. Австрійський цив. кодекс 1811 р. –модернізований формулами капіталістичного права дворянський звід законів. У 1933 р. був затверджений обширний за обсягом польський кодекс зобов’язань, який припинив дію значної частини австрійського цив. кодексу 1811 р. До проведення кодифікації цив. права 1763 р., в Австрії був затверджений кодекс вексельного права.Мав 53 статті та охоплював норми, що регулювали питання кредиту. Чинність цього кодексу 1775 р. була поширена на Галичину і Буковину, де вексельні справи регулювалися звичаєвим правом.Цив. Процес. кодекс 1781 р.був перероблений і введений в дію 1796 р. у Західній Галичині, а 1807 р. у Східній Галичині, діставши назву Галицького цив. процес. кодексу.Він поділ. на 43 розділи, мав 617 статей, які регул. всі стадії цив. Процесу.Процес характеризувався повільністю, тяганиною, дорожнечею суду і тому виявився фактично недоступним для багатьох.У 1825 р. було вироблено новий проект Цив. процес. кодексу для всіх австрійських країв, але імператор його не затвердив. Новий Цивільний процесуальний кодекс затверджено 1895 р. Він діяв до розпаду Австро-Угорщини.У січні 1787 р. виданий австрійський Кримінальний кодекс про злочини та їх покарання.Застосовувалися дуже сурові покарання але скасовувалася смертна кара. Цей кодекс поділив злочинні дії на кримінальні злочини і поліцейські проступки. У порядку досвіду був запроваджений 1796 р. у західній, а з 1797 р. – у Східній Галичині кримінальний кодекс. Підготовлений австрійським юристом Й. Зонненфельсом. Цей кодекс 1803 р. був проголошений чинним у всій Австрії. Кодекс складався з двох розділів – перший стосувався кримінального матеріального права, другий - процесуального права.Кримінальний кодекс 1803 р. встановив смертну кару за деякі злочини, але смертні вироки імператор у порядку помилування здебільшого замінював позбавленням волі, що повинно було в умовах розпаду феодально-кріпосницького ладу та зростання капіталістичних відносин піднести популярність абсолютної влади, зміцнити віру народу в «доброго і щедрого імператора». Кримінальний кодекс був переглянутий в 1852 р. Його видано у новій редакції і він є у величині аж до введення польського кримінального кодексу 1932 р. Замість попереднього поділу на злочини і поліцейські проступки Кримінальний кодекс 1852 р. запровадив поділ на злочини і просто проступки. За вчинення злочину передбачалася смертна кара через повішення або тюремне ув’язнення на різні строки. За проступки Кодекс передбачав грошові покарання, арешт до шести місяців, тілесні покарання (скасовані в Австрії законом 1 листопада 1867 р.), заборону проживати у даній місцевості тощо.У 1855 р. Кримінальний кодекс 1852 р. був доповнений військовим Кримінальним кодексом, що посилив відповідальність військовослужбовців за державні злочини.